Постанова 4857 № 1.380.2019.006803

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.006803 пров. № А/857/6828/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Затолочного В.С., суддів: Бруновської Н.В., Матковської З.М., з участю секретаря судового засідання Цар М.Н., представника позивача Оприска М.В., представника відповідача Рихвицького Р.А., розглянувши в судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 1.380.2019.006803 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про визнання неправомірною відмови, зобов`язання вчинити дії (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Кедик М.В., в м. Львові Львівської області 29.04.2020 року згідно з протоколом судового засідання о 12:00 год., повний текст судового рішення складено 30.04.2020), - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (далі Департамент ДАБІ у Львівській області, відповідач) в якому, згідно із заявою про уточнення позовних вимог, просить: - визнати неправомірною відмову Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області в поновленні реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вулиці АДРЕСА_1 », яка зареєстрована 03.02.2016, за № ЛВ 083160350087; - зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області внести у реєстр (відновити реєстрацію) декларацію про початок виконання будівельних робіт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вулиці АДРЕСА_1 », яка зареєстрована 03.02.2016, за № ЛВ 083160350087. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. У доводах апеляційної скарги посилається на те, що відповідачем не надавалась відмова в поновленні реєстрації декларації - оскільки така відмова не є занесеною до реєстру із присвоєнням відповідного реєстраційного номера реєстру. Лист № 1013-6/3430-19 від 31.07.2019 р. є виключно відповіддю на звернення позивача, оформленого у порядку Закону України «Про звернення громадян». Відповідно така відповідь не може бути визнана протиправною та скасованою. Крім того, покликання суду першої інстанції на судові рішення у справі № 813/3170/16, як на підставу для визнання протиправною відмови відповідача в поновленні запису у реєстрі про реєстрацію декларації є неправильним, оскільки рішення суду у справі № 813/3170/16 не зобов`язувало відповідача до вчинення будь-яких дій, виконавчий лист по цій справі не видавався. Тому відповідач не мав жодних правових підстав на основі такого рішення за зверненням позивача вчиняти будь-які дії. Також зазначає, що позивачем пропущений строк звернення до суду. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції вірно встановлено, що 14.03.2016 за № 247-14/20 Відділ містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації видав Містобудівні умови і обмеження (внесення змін до містобудівних умов і обмежень від 09.10.2015 209-14/20) забудови земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 . На основі даних Містобудівних умов та обмежень ОСОБА_1 розробив проектну документацію та 27.01.2017 зареєстрував у Департаменті ДАБІ у Львівській області Декларацію про початок виконання будівельних робіт будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на АДРЕСА_1 . Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 54144623, сформованою 26.02.2016, державним реєстратором Пустомитівського районного управління юстиції 25.02.2016 проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво багатоквартирного житлового будинку готовністю 0,58 %. На офіційному сайті ДАБІ України 29.08.2016 розміщено повідомлення, що Департамент Держархбудінспекції у Львівській області скасував дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки в АДРЕСА_1 . У зв`язку із цим адвокат Оприском М.В. в інтересах позивача скерував адвокатський запит у Департамент ДАБІ у Львівській області. Згідно з відповіддю від 06.09.2016 № 1013-6/5301-16 на даний запит Департамент ДАБІ у Львівській області за результатами перевірки прийняв рішення від 23.08.2016 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень від 14.03.2016 № 247-14/20. Рішенням Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 07.09.2016 № 07/09-Д скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт за адресою в АДРЕСА_1 . Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 у справі № 813/3170/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017, визнано протиправним і скасовано рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 23.08.2016 «Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 »; визнано протиправним і скасовано рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 07.09.2016 № 07/09-Д «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт»; визнано протиправним і скасовано припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 1368/16-1 від 06.09.2016. 15.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області з листом щодо внесення декларації від 03.02.2016 № 083160350087 до електронного реєстру дозвільних процедур на підставі постанови Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 у справі № 813/3170/16. Листом від 31.07.2019 № 1013-6/3430-19 Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області повідомив, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 у справі № 813/3170/16 не зобов`язано до вчинення будь-яких дій, а тому із врахуванням положень Порядку ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011 № 92, у департаменту відсутні правові підстави для внесення будь-яких даних до реєстру на підставі постанови суду від 06.03.2017 у справі № 813/3170/16. Не погодившись із відмовою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області в поновленні реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 », яка зареєстрована 03.02.2016 за номером ЛВ 083160350087, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 07.09.2016 № 07/09-Д «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» визнано протиправним та скасовано, а тому відмова Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області в поновленні реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 », яка зареєстрована 03.02.2016 за номером ЛВ 083160350087, є протиправною та підлягає скасуванню, а права позивача, порушені суб`єктом владних повноважень, повинні бути ними ж і відновлені. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлюються Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон України № 3038-VI). Пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України № 3038-VI передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації. Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Згідно з ч. 2 статті 39-1 Закону України № 3038-VI у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування. Відповідно до пункту 22 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» (далі - Порядок № 466), у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю. Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування. Про скасування реєстрації декларації замовнику (його уповноваженій особі) письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування . Після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації замовник має право повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством. З матеріалів справи встановлено, що рішенням Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 07.09.2016 № 07/09-Д скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт за адресою в с АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 . На підставі рішення від 07.09.2016 № 07/09-Д ДАБІ України внесла до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів дані про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 , яка зареєстрована 03.02.2016 за номером ЛВ 083160350087. Разом з цим, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 у справі № 813/3170/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017, зокрема визнано протиправним і скасовано рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 07.09.2016 № 07/09-Д «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт». Вказана постанова набрала законної сили 20.06.2017. Згідно з частиною третьою статті 34 Закону України № 3038-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання. Згідно з пунктом 3 Порядку № 92 ведення, адміністрування, функціонування і супроводження програмного забезпечення реєстру, збереження та захист бази даних реєстру, забезпечення доступу до нього органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України. Пунктом 8 Порядку № 92 передбачено, що підставами для внесення Держархбудінспекцією поданих органом державного архітектурно-будівельного контролю даних до реєстру є отримання цим органом: повідомлення; повідомлення про зміну даних у цьому повідомленні; декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація); повідомлення про зміну даних у зареєстрованих деклараціях, внесення змін до них у зв`язку з виявленими технічними помилками; скасування реєстрації повідомлення або декларації; прийняття рішення про видачу або анулювання дозволу, видачу сертифіката, повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків; прийняття рішення про відмову у видачі дозволів чи сертифікатів. Пунктом 15 Порядку № 92 передбачено, що у разі прийняття наказу органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації повідомлень чи декларацій, анулювання дозволу, набрання рішенням суду законної сили про скасування документа декларативного або дозвільного характеру посадові особи вносять відомості до реєстру про їх скасування або анулювання. Відтак, до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів вносяться дані на підставі наказу органу державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації повідомлень чи декларацій. При цьому, механізм відновлення у цьому реєстрі відомостей про декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації у разі незаконного скасування їх реєстрації у Порядку не визначений. Аналізуючи наведене та враховуючи, що рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 07.09.2016 № 07/09-Д «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» визнано протиправним та скасовано, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмова Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області в поновленні реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 », яка зареєстрована 03.02.2016 за номером ЛВ 083160350087, є протиправною та підлягає скасуванню, а права позивача, порушені суб`єктом владних повноважень, повинні бути ними ж і відновлені. Щодо тверджень апелянта про те, що відповідачем не надавалась відмова в поновленні реєстрації декларації - оскільки така відмова не є занесеною до вказаного вище реєстру із присвоєнням відповідного реєстраційного номера реєстру, а лист № 1013-6/3430-19 від 31.07.2019 р. є виключно відповіддю на звернення позивача, оформленого у порядку Закону України «Про звернення громадян», колегія суддів зазначає, що такі є надумані, свідчать про переоцінку ним фактичних обставин справи в свою користь, довільне, невиправдано спрощене і неправильне трактування вимог законодавства. Зазначений лист є фактичною відмовою на звернення позивача щодо вчинення конкретних дій суб`єктом владних повноважень і не може бути розцінений як відповідь в межах Закону України «Про звернення громадян». Апеляційний суд відкидає також доводи апелянта про відсутність у судовому рішенні у справі № 813/3170/16 будь-яких зобов`язуючих вимог до відповідача. Зазначеним рішенням визнані протиправними дії щодо скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт та скасовано відповідне незаконне рішення відповідача. Відтак, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, що допустив порушення прав позивача, після визнання протиправними його дій, мав вжити всіх необхідних заходів для поновлення порушеного права позивача, а не виправдовувати свою протиправну бездіяльність відсутністю конкретної вказівки щодо його подальших дій у судовому рішенні. При цьому скасування рішення про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіть фактично означало для відповідача необхідність вчинення відповідних дій для поновлення такої реєстрації. Відтак, доводи апеляційної скарги не містять належних та об`єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки суду першої інстанції, а тому зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Щодо тверджень апелянта про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду у цій справі, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В межах даної справи відповідачем допущене триваюче порушення прав позивача, яке виявилося у протиправній відмові відновити реєстрацію незаконно скасовану відповідачем реєстрацію декларацію про початок будівельних робіт. Тобто спірні правовідносини мають триваючий характер, так як правовідносини, з якими позивач пов`язує порушення свого права продовжуються на момент подання даного адміністративного позову до суду. Верховний Суд у постанові від 24.01.2019 (справа № 607/14240/17) дійшов висновку, що у триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Відлік строків для звернення з метою реалізації права розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків якщо інше прямо не передбачено законом. Між тим, при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у відповідних випадках слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права особи, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку суб`єкта владних повноважень. Оскільки бездіяльність відповідача має триваючий характер, колегія суддів зазначає, що відлік строку звернення до суду починається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав. Оскільки про порушення свого права позивач дізнався з відповіді відповідача від 31.07.2019 № 1013-6/3430-19, а до суду звернувся 16.12.2019, встановлений процесуальним законом строк звернення до суду ним не порушено. Враховуючи, що процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, задоволення судом першої інстанції позовних вимог позивача є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений та не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача. Відповідно до частини 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно частини 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права. Відповідно до частин 1 та 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). В Рішенні від 20.11.2011 року у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ з прав людини зазначив, що Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (п. 70). Враховуючи, що внаслідок порушення відповідачем зазначеного принципу «належного урядування» були порушені права позивача, суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням окружного суду про протиправність оскаржуваної відмови відповідача. У п. 58 Рішення ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної4 відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Відповідно до частин 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає. Відповідно до положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до пункту 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 1.380.2019.006803 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції виключно з підстав та у випадках, визначених частиною 4 та пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська Повне судове рішення складено 31.07.2020