Постанова 4855 № 640/13698/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13698/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софілайт" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Софілайт" (надалі - ТОВ "Софілайт") звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості від 22.02.2019 №UA100000/2019/100017/2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підтвердження митної вартості товарів ТОВ "Софілайт" надано до Київської митниці ДФС усі необхідні документи, що підтверджують митну вартість товару, проте під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, відповідачем безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2020 р. адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості від 22.02.2019 №UA100000/2019/100017/2 Київської міської митниці ДФС. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Зокрема, відповідач стверджує, що документи, подані ТОВ "Софілайт" для підтвердження заявленої митної вартості при митному оформлені товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності. Крім того, Київської митниці Держмитслужби заявлене клопотання, в якому заявник просив здійснити заміну сторони у справі на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №585. Відповідно до частини першої статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 858 прийнято рішення реорганізувати територіальні органи Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби України. Даною постановою також створено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби України, зокрема, Київську митницю Держмитслужби. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1217-р погоджено пропозицію Міністерства фінансів України розпочати діяльність Державної митної служби України та територіальних органів з метою реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи з 00 год. 00 хв. 08.12.2019. Наказом Київської митниці Держмитслужби від 06.12.2019 № 7 розпочато діяльність структурних підрозділів Київської митниці Держмитслужби (митні пости). Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво відповідача у справі з Київської міської митниці ДФС на Київську митницю Держмитслужби. Перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Софілайт» уклало з компанією «ZHEJIANG FIRSD GROUP CO., LTD» зовнішньоекономічний контракт №CU16-03ZF від 05.04.2016 на підставі якого позивачем на митну територію України ввезено товар - світлотехнічну продукцію. 15.02.2019 з метою здійснення митного оформлення товару, ввезеного на підставі вказаного контракту, позивачем подано до відповідача митну декларацію №UA100010/2019/316984. Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відповідачем скориговано митну вартість товару за митними деклараціями, про що прийнято рішення про коригування митної вартості задекларованих позивачем товарів №UA100000/2019/100017/2 від 22.02.2019. У розгляді цієї справи суд попередньої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного рішення про коригування митної вартості товарів. Колегія суддів підтримує правову позицію окружного адміністративного суду виходячи з наступного. У статті 4 Митного кодексу України (надалі за текстом - «МК України») надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну «митний контроль» - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. За приписами частини 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. За змістом статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Пунктом 2 частини 5 названої статті МК України органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Згідно частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно частини 4 статті 53 МК України 4 разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. За приписами статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. За приписами наведених правових норм у випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митний орган має право витребувати, а позивач - зобов`язаний надати докази, які можуть підтвердити або спростувати такі сумніви. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, підстав для коригування митної вартості товару у Київської митниці ДФС України не було. З матеріалів справи вбачається, що предметом імпорту, що заявлявся декларантом, були товари: - освітлювальне обладнання LED панель DELUX LED PANEL 41 44 W 6500K - 8 600 штук; - LED стрічка для LED панелей DELUX. LED strip for LED PANEL 41 40000K 44 W DELUX 100 штук; - LED стрічка для LED панелей DELUX. LED strip for LED PANEL 41 6500K 44 W DELUX 100 штук; - баласт для LED панелей DELUX. driver for LED PANEL 416500K 44W DELUX - 2000 штук. На підтвердження заявленої митної вартості даних товарів уповноваженою особою декларанта надано Контракт №CU16-03ZF від 05.04.2016 з Додатковою угодою №2; довідку про транспортні витрати №14/02-03 від 14/02/2019; договір №24/03 транспортного експедирування від 14.03.2016; договір декларування №1503-16 від 15.03.2016; митну декларацію №UA100010/2019/316984 від 15.02.2019. Митна вартість товарів була заявлена позивачем за основним методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). За наслідками опрацювання наданих документів відповідач дійшов висновку, що документи подані для визначення митної вартості товару відповідно до положень статті 53 МК України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що стало підставою для витребування у позивача додаткових документів. Листом №2202/2019-4 від 22.02.2019 на запит митного органу №794628 від 18/02/2019 відповідно до ч.3 ст.53 МК України ТОВ «Софілайт» додатково надано додаткові документи щодо митної вартості товару: - копію митної декларації країни відправлення №310120180516179996 від 24.12.2018; - експертний висновок №Ц-141/2 від 20.02.2019 Київської ТПП; - платіжне доручення №252 від 20.02.201 про сплату транспортних послуг; - копію каталогу на товар; - копію рахунку на перевезення №19 020 160 від 14.02.2019; - прайс-лист Б/Н від 01.08.2018; - платіжні доручення щодо проведення передоплати за товар з відмітками банку; - заявку на перевезення №1-20/12 від 18.12.2018; - копії виписок з бухгалтерської документації, податкові накладні; - цінова інформація з інтернету; - пакувальний лист б/н від 24.12.2018; - рахунок-фактуру (інвойс) №2018WXF03A097 від 24.12.2018; - коносамент №MRFB18122111 від 13.02.2019; - міжнародну товарно-транспорту накладну CMR №4337 від 13.02.2019. За результатами розгляду додатково наданих позивачем документів, митним органом встановлено, що копія митної декларації країни відправлення товарів містить суперечливі з задекларованими у митній декларації дані, а саме невідповідність в заявленому та наявному в документах класифікаційних кодів товарів, платіжне доручення на сплату перевезення від 20/02/19 №252 234554, а рахунок від перевізника №19020181 від 18/02/19 на суму 34 422,27 грн. У платіжному дорученні на сплату перевезення від 20/02/19 №252 перераховані інші рахунки на оплату перевезень, проте ці документи не недані до митного оформлення. Прайс-лист виставлений від відправника товарів, що являє собою комерційну пропозицію і не може бути прайс-листом. Декларантом надані довідки про транспортні витрати від 14.02.2019 №14/02/18-04 та 18/02/18-03 від ТОВ «КТЛ Україна», з яким укладено договір транспортного експедирування, який не є перевізником вантажу. Але відповідно до інформації, зазначеної в міжнародній товаро-транспортній накладній №4337, фактичний виконавець перевезення оцінюваного товару є ПП «SKAT TRANS». Доводи відповідача щодо виявленої невідповідності в заявленому позивачем та наявному в документах класифікаційних кодів товарів, колегія суддів вважає не обгрунтованими, оскільки відповідачем не було доведено, що така розбіжність впливає на складові митної вартості товару, тому не могла бути підставою для прийняття рішення про корегування його вартості. Стосовно інших підстав, визначених відповідачем для коригування митної вартості, колегія суддів вважає їх також такими, що не могли слугувати прийняттю рішення про корегування його вартості, оскільки апелянтом не спростовано, що платіжне доручення на сплату перевезення від 20.02.2019 р. № 252 на загальну суму 234554,35 грн. є загальною оплатою декількох рахунків на перевезення різних партій товару, в т. ч. оплатою за рахунком на перевезення № 19 020 160 від 14.02.2019 р. на суму 48 767,04 грн. партії товару, який було подано до митного оформлення. Про це також зазначено у листі № 14/02-3 від 14.02.2019 р. ТОВ «СОФІЛАИТ». Відповідно до приписів статті 53 Митного кодексу України прайс-лист, виставлений від відправника товару, не є обов`язковим документом, необхідним для декларування товарів у даному випадку, отже, даний документ не є таким, що встановлює вартість імпортованих товарів та не може впливати на визначення їх митної вартості. Відповідно до п. 1.1. Договору у № 24/03 транспортного експедирування від 14 березня 2016 р. ТОВ «КТЛ УКРАЇНА» надає ТОВ «СОФІЛАИТ» або організовує транспортно- експедиторські послуги, пов`язані з організацією та забезпеченням перевезень експортно- імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу. Згідно з п.2.1.3. цього Договору ТОВ «КТЛ» як експедитор має право залучати до виконання своїх обов`язків за Договором інші організації та особи. Тому довідки про транспортні витрати від 14.02.2019 № 14/02/18-04 та № 18/02/18-03. видані ТОВ «КТЛ УКРАЇНА» - експедитором, а в міжнародній товарно-транспортній накладній № 4337, вказаний фактичний виконавець перевезення оцінюваного товару - ПП «SKAT TRANS», який був на підставі договору залучений експедитором. Отже, колегія суддів підримує висновок суду першої інстанції, що перелік документів, в тому числі додатково поданих ТОВ «Софілайт» для митного оформлення товару, дає підстави для висновку про їх достатність для визначення митної вартості товару за ціною договору. Відповідно до ст. 64 Митного кодексу України у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Однак, в порушення наведених норм МК України, оскаржуване рішення не містить: обгрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки. Відповідачем не зазначена митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки. Отже, доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2019/1000 17/2 від 22.02.2019 р. Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2020 р. - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко