Постанова 4855 № 320/1417/19
від 23.01.2020 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/1417/19 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Кобаля М.І., Мельничука В.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КР ІНТЕРНЕШНЛ» до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ Товариство з обмеженою відповідальністю «КР ІНТЕРНЕШНЛ» (надалі - ТОВ «КР ІНТЕРНЕШНЛ») звернулося до суду з позовом у якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 14 січня 2019 року №UA125000/2019/000009/2; - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125010/2019/00008; - зобов`язати відповідальних посадових осіб Київської митниці ДФС прийняти висновок про повернення надмірно нарахованих платежів та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підтвердження митної вартості придбаного автомобіля ТОВ «КР ІНТЕРНЕШНЛ» надано до Київської митниці ДФС України, усі необхідні документи, що підтверджують митну вартість товару, проте під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, відповідачем безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості від 14 січня 2019 року № UA 125000/2019/000009/2. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA 125010/2019/00008. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Зокрема, відповідач стверджує, що документи, подані ТОВ «КР ІНТЕРНЕШНЛ» для підтвердження заявленої митної вартості при митному оформлені товару, містять розбіжності та не містять всіх необхідних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "КР ІНТЕРНЕШНЛ" (Покупець) та KOLESA KOREA (Продавець) уклали зовнішньоекономічний договір (контракт) від 29.10.2018 №КК-01/18. За умовами контракту KOLESA KOREA продає і поставляє, а ТОВ "КР ІНТЕРНЕШНЛ" оплачує і приймає автомобілі згідно зі специфікацією, зазначеної в додатку №1 до вказаного контракту, який є його невід`ємною частиною. Відповідно до додатку №1 до контракту від 29.10.2018 №КК-01/18 продажу підлягає, у тому числі, автомобіль марки «КІА» модель «К5», 2015 року випуску, VIN № НОМЕР_1 , вартістю 5 848,00 доларів США. ТОВ "КР ІНТЕРНЕШНЛ" здійснило оплату за вказаний вище автомобіль «КІА К5» у повному обсязі, що підтверджується відповідним платіжним дорученням від 06.11.2018 № 1. 11.01.2019 представником позивача ФОП ОСОБА_1 (декларант) подано електронну митну декларацію № UA125010/2019/000399 у якій митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору (контракту). Для підтвердження правильності задекларованих показників декларантом було надано: контракт №КК-01/18 від 29.10.2018; специфікацію (додаток №1) до контракту №КК-01/18 від 29.10.2018; інвойс від 29.10.2018 №КК-01/18; платіжний документ, що підтверджує оплату за товар від 06.11.2018; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 13.07.2015 №201507-006513; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 05.11.2018 №2817-201811-001799; коносамент №S00DS-1824OA від 14.11.2018; звіт №4607 від 04.01.2019 про оцінку легкового автомобіля, що ввозиться на митну територію України; рахунок за транспортні перевезення від 14.11.2018 б/н; сертифікат про походження товару від 20.11.2018 №К066-18-0877758; сертифікат відповідності від 10.01.2019 №UA005/02831-19; видатковий ордер від 02.01.2019 №25631/1; договір про надання послуг митного брокера від 21.12.2018 №БП-12. За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, митним органом було запропоновано декларанту надати додаткові документи на підставі частини 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме: рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням поставки імпортованого автомобіля; банківські (платіжні) документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір на транспортування, заявку та калькуляцію транспортних витрат, рахунок тощо); копію митної декларації країни відправлення. В результаті чого, позивачем було направлено лист від 14.01.2019, в якому просив винести рішення митної вартості по декларації №UA125010/2019/000399, у зв`язку з неможливістю в даний час надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. 14.01.2019 Київською митницею ДФС України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № №UA125000/2019/000009/2, яким митна вартість визначена за резервним методом. У розгляді цієї справи суд попередньої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Колегія суддів підтримує правову позицію окружного адміністративного суду виходячи з наступного. У статті 4 Митного кодексу України (надалі за текстом - «МК України») надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну «митний контроль» - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. За приписами частини 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. За змістом статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Пунктом 2 частини 5 названої статті МК України органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Згідно частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно частини 4 статті 53 МК України 4 разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. За приписами статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. За приписами наведених правових норм у випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митний орган має право витребувати, а позивач - зобов`язаний надати докази, які можуть підтвердити або спростувати такі сумніви. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, підстав для коригування митної вартості товару у Київської митниці ДФС України не було. Декларантом були надані усі документи, передбачені статті 53 Митного кодексу України на підтвердження митної вартості ввезеного на митну територію товару. При цьому, аналіз наданих первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження митної вартості товарів. Щодо посилань митного органу на те, що декларантом не було подано до митного оформлення документів, що підтверджують вартість перевезення оцінюваного товару, не відповідають дійсності, оскільки відомостями графи 44 ЕМД №UA125010/2019/000399 від 11.01.2019 підтверджується, що разом з декларацією декларантом до Київської митниці ДФС були подані наступні транспортні (перевізні) документи: коносамент (Bill of lading) №S00DS-1824OA від 04.11.2018; рахунок на здійснення транспортних послуг б/н від 14.11.2018; видатковий ордер №25631/1 від 02.01.2019. Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 56 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів та обов`язково подаються до митниці, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Отже, розмір транспортних витрат, понесених позивачем під час перевезення оцінюваного товару, підтверджується документально. Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанова складена в повному обсязі 28 січня 2020 р. Головуючий суддя І.О. Лічевецький суддя М.І. Кобаль суддя В.П. Мельничук