Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/5701/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5701/19 Суддя першої інстанції: Корой С.М. Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 14.02.2020р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-В» до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, - В С Т А Н О В И В: 30.09.2019р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Таврія-В» звернулося до суду з позовом до Львівської митниці ДФС (нині - Галицька митниця Держмитслужби) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/900029/2 від 21.06.2019р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2019/00526 від 21.06.2019р. В обґрунтування позову зазначено, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митним органом не вказано, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2020р. позов задоволено з підстав того, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить інформації щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо, а надані для митного оформлення документи підтверджують задекларовану митну вартість товарів. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що 03.10.2011р. між ТОВ «Таврія-В» (покупець) та ARC INTERNATIONAL, Франція (продавець) укладено договір поставки №172, згідно умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, що належить продавцю на праві власності, а покупець зобов`язується прийняти поставлений товар та сплатити його. Згідно з ст.1-2 вищезазначеного контракту, поставка товару здійснюється на умовах ExWork у відповідності до правил ІНКОТЕРМС 2000, затверджених Міжнародною торгівельною Палатою, а також на умовах даного договору. Відповідно до ст.2-2 вищезазначеного контракту, товар підлягає 100% попередній оплаті у вигляді банківського переказу грошових коштів для першого відвантаження партії товару, для наступного відвантаження - умови сплати будуть погоджені у вигляді додаткової угоди до даного договору. /т.1 а.с.61-70/ В подальшому сторонами укладалися додаткові угоди №1 від 02.12.2011р., №2 від 02.12.2011р., №3 від 30.07.2012р., №5 від 11.01.2013р. /т.1 а.с.71-78/ Зокрема, статтею 1-1 додаткової угоди №1 від 02.12.2011р. визначено, що поставка товару здійснюється на умовах FCA Incoterms 2010. Поставка здійснюється однією партією транспортним засобом - вантажним автомобілем. Відповідно до специфікації №13 від 13.06.2019р. загальна вартість товару складає 35275,90 євро. Умови та строки поставки: покупець здійснює передплату у розмірі 90% від загальної суми проформи інвойса, остаточний розрахунок за окрему партію товару здійснюється протягом 15 календарних днів з дати інвойсу. /т.1 а.с.144-145/ 18.06.2019р. ТОВ «Таврія-В» подано до Львівської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA209180/2019/039812 для здійснення митного оформлення товару. Товар ввезено на умовах поставки FCA ARQUES на виконання умов контракту від 03.10.2011р. №172. Митна вартість товару заявлена позивачем самостійно за ціною контракту (перший метод) в сумі 35275,90 євро. /т.1 а.с.118-121/ Для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані документи, передбачені ст.53 Митного кодексу України: пакувальний лист №1226094 від 13.06.2019р., пакувальний лист №1228322 від 13.06.2019р., рахунок-фактуру (інвойс) №7001462119 від 13.06.2019р., автотранспортну накладну №б/н від 13.06.2019р., декларацію про походження товару (сертифікат походження) № 7001462119 від 13.06.2019р., рахунок-фактуру №1718 від 18.06.2019р., документ на підтвердження вартості перевезення товару №18/06 від 18.06.2019р., договір поставки №172 від 03.10.2011р. з додатковими угодами; договір (контракт) про перевезення №26 від 20.04.2019р., інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №4233244 від 16.06.2019р., декларацію інвойс №7001462119 від 13.06.2019р., копію митної декларації країни відправника №19FRD5620047317443 від 13.06.2019р. /т.1 а.с.36-83, 141/ 18.06.2019р. електронним повідомленням митного органу, відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, запропоновано ТОВ «Таврія-В» надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. /т.1 а.с.175/ Декларантом додатково було подано до митного органу: специфікацію до контракту №13 від 13.06.2019р., договір на перевезення №26 від 20.04.2019р. заявку на перевезення №00008533-1 від 12.06.2019р., прибуткову накладну №1704071 від 17.04.2019р., експортну декларацію №19FRD5620047317443 від 13.06.2019р. /т.1 а.с.114/ За результатами розгляду поданих підприємством документів відповідачем прийнято рішення №UA209000/2019900029/2 від 21.03.2019р. про коригування митної вартості товарів, в якому митна вартість визначена за резервним методом. /т.1 а.с.19-20/ Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2019/00526 за результатами перевірки митної декларації та відповідних документів, відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019900029/2 від 21.03.2019р. /т.1 а.с.21-22/ Не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся з даним позовом до суду. Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав. Так, за визначенням, наведеним в п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України (надалі - МК України) митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.318 названого Кодексу, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Згідно з ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 1 ст.51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені в ст. 57 МК України. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. За приписами ч.1 ст.52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою

9. Стаття 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частина друга вищезазначеної статті містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Частиною 1 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Так, предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019900029/2 від 21.03.2019р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2019/00526 від 21.06.2019р. В даному випадку, з вищевказаних рішень вбачається, що до митного оформлення та на підтвердження митної вартості товарів товариством надано митному органу наступні документи: пакувальний лист №1226094 від 13.06.2019р., пакувальний лист №1228322 від 13.06.2019р., рахунок-фактуру (інвойс) №7001462119 від 13.06.2019р., автотранспортну накладну №б/н від 13.06.2019р., декларацію про походження товару (сертифікат походження) № 7001462119 від 13.06.2019р., рахунок-фактуру №1718 від 18.06.2019р., документ на підтвердження вартості перевезення товару №18/06 від 18.06.2019р., договір поставки №172 від 03.10.2011р. з додатковими угодами; договір (контракт) про перевезення №26 від 20.04.2019р., інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №4233244 від 16.06.2019р., декларацію інвойс №7001462119 від 13.06.2019р., копію митної декларації країни відправника №19FRD5620047317443 від 13.06.2019р., копію платіжного доручення від 05.05.2020р. /т.1 а.с.59-60/ При цьому, за наслідком проведення митних процедур, митним органом встановлено відсутність усіх належних документів для здійснення митного оформлення товару товариства, а саме: у контракті від 03.10.2011р. №172 заявлені умови поставки EXW, проте згідно інвойсу від 13.06.2019 №7001462119 умови поставки FCA ARQUES; поставка товару здійснюється на умовах 100% передоплати, проте, документи, про здійснення оплати за товар, подані не були; пунктом 4 договору визначено, що упаковка є складовою частиною митної вартості товару, але не зазначено скільки саме становить дана складова у вартості товару; у CMR відсутня печатка та підпис перевізника. В свою чергу, задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зроблено висновок про те, що умовами контракту витрати на пакування покладено на продавця, а отже витрати на пакування не є складовими митної вартості, вони є виключно частиною ціни товару. Відповідно до ст.3-5 договору поставки від 03.10.2011р. №172, продавець несе всі витрати, пов`язані з товаром, які необхідні для належної передачі товару в розпорядження перевізника, його поставкою. Згідно ст.4-1 договору поставки від 03.10.2011р. №172, товар повинен бути запакований таким чином, щоб виключити можливість його знищення, втрати чи пошкодження при транспортуванні та зберіганні. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що витрати на пакування несе саме продавець товару, а тому їх включено до ціни товару. Так, згідно з ст.1-2 договору поставки від 03.10.2011р. №172, поставка товару здійснюється на умовах ExWork у відповідності до Правил ІНКОТЕРМС 2000, затверджених Міжнародною торгівельною Палатою, а також на умовах даного договору. Однак, статтею 1-1 додаткової угоди №1 від 02.12.2011р. визначено, що поставка товару здійснюється на умовах FCA Incoterms 2010. Поставка здійснюється однією партією транспортним засобом - вантажним автомобілем. Отже, продавцем у інвойсі від 13.06.2019р. №7001462119 умови поставки FCA ARQUES, а в подальшому декларантом у митній декларації правильно визначено умови поставки FCA. Так, ч.2 ст.53 МК України передбачений обов`язок подання відповідних платіжних документів при здійсненні митного оформлення товарів. Відповідно до ст.2-2 договору поставки, товар підлягає 100% попередній оплаті у вигляді банківського переказу грошових коштів для першого відвантаження партії товару, для наступного відвантаження - умови сплати будуть погоджені у вигляді додаткової угоди до даного договору. Однак, згідно п.3 Додаткової угоди №10 від 23.07.2018р. ціна товару фіксована і не підлягає зміні навіть в тих випадках, коли товар не сплачено покупцем. Покупець зобов`язується оплатити товар на наступних умовах: 90% в якості передоплати шляхом банківського переказу грошових коштів. Решта 10% оплачуються покупцем банківським переказом грошових коштів протягом 15 днів від дати інвойсу. Якщо сума поставленого товару буде менше суми, сплаченої в якості передоплати 90%, то продавець зобов`язується відшкодувати переплату на рахунок покупця протягом 15 банківських днів від дати поставки товару. Банківські збори оплачуються покупцем. /т.2 а.с.26-28/ Вищезазначене кореспондується з вимогами специфікації №13 від 13.06.2019р. /т.1 а.с.144-145/ Оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, на момент декларування товару у ТОВ «Таврія-В» був наявний банківський платіжний документ, який засвідчує здійснення 90% оплати за товар, та він надавався митному органу під час здійснення декларування товару, безпідставним є посилання суб`єкта владних повноважень на ненадання документа, що підтверджує здійснення оплати товару. Крім того, безпідставним є посилання апелянта на ненадання позивачем під час митного оформлення товару банківського платіжного доручення від 05.07.2019р., оскільки його не існувало на той момент та ним згідно умов договору здійснена доплата (10%) за поставлений позивачу товар. Щодо недоліків в оформленні CMR, на які посилається відповідач, як на підставу коригування митної вартості, судова колегія вважає, що вони не можуть ставити під сумнів визначення митної вартості за ціною договору. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Аналіз графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів, що оскаржується свідчить про те, що відповідач не зазначив жодних конкретних підстав щодо не підтвердження числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності. Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, попередні методи не застосовуються митницею з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару. Проте, вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо. Крім того, митницею не надано доказів на підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст.57 Митного кодексу України, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку, що відповідачем необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару. Виходячи з наведеного, позивачем надано достатню кількість документації, яка не містить розбіжностей, дані якої піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару, а тому рішення митного органу про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню. Враховуючи викладене, при розгляді справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.