Постанова Одеський апеляційний суд № 523/15256/19

Номер провадження: 22-ц/813/5768/20 Номер справи місцевого суду: 523/15256/19 Головуючий у першій інстанції Мурманова І. М. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30.07.2020 м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого Сєвєрової Є.С., суддів: Ващенко Л.Г., Колеснікова Г.Я., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 січня 2020 року у складі суддіМурманової І.М., в с т а н о в и в: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнення аліментів на утримання позивача у розмірі 2000 грн, щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 23.04.2015 між нею та відповідачем по справі було зареєстровано шлюб, від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась донька. Оскільки відповідач добровільно та в достатній кількості аліментів на утримання дитини не надає, позивач змушена звернутись до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини та на своє утримання. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 22 січня 2020 року позов задоволено частково; стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі трьох тисяч гривень, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.10.2019 та до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми за один місяць; стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі однієї тисячі гривень щомісячно, починаючи з 01.10.2019 та до досягнення дитиною трирічного віку, а саме до 09.06.2021; стягнено з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити оскаржуване рішення у частині стягнення аліментів, а саме стягувати з нього на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в твердій грошовій сумі у сумі 1500 грн щомісячно, починаючи з 01.10.2019 та до досягнення дитиною повноліття; стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі 500 грн, починаючи з 01.10.2019 та до досягнення дитиною трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; в решті рішення залишити без змін. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не враховано, що ОСОБА_2 не працює, не має стабільного заробітку, розмір аліментів не співвстановлений з прожитковим мінімумом, встановленим державою для дитини відповідного віку, а також не врахований стан здоров`я апелянта. Апелянт піклувався про дитину, надаючи матеріальну допомогу від 3000 до 6000 грн, купляв іграшки, одяг, але кошти на здійснення наведеного апелянту були надані родичами. Згідно з ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Враховуючи наведене, справа розглянута в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційних скаргах, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі та мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Як вбачається з матеріалів справи, дитина проживає разом з матір`ю. Відповідно до довідки Одеської загальноосвітньої шкоди №15 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області від 20.12.2019 за вих. №686, ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною з 11.10.2018 до досягнення дитиною трирічного віку. Згідно з довідкою КНП «Дитячий консульстативно-діагностичний центр» ОМР від 23.09.2019 ОСОБА_3 потребує планове оперативне втручання. Позивачем до матеріалів справи також долучені фіскальні чеки щодо придбання продуктів харчування, ліків та іграшок для потреб дитини. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 21.12.2019 №959 ОСОБА_2 за період з 2 кварталу 2019 року по 3 квартал 2019 року отримував доходи з таких джерел: ДП «Савсервіс столиця» - 3213,62 грн, ТОВ «Епіцентр» - 1478,01 грн. Згідно з копією трудової книжки, ОСОБА_2 з 08.05.2019 прийнятий комірником відділу прийому товару Торгівельного центру «Епіцентр К» №3 м. Одеса, а 18.06.2019 звільнений за власним бажанням. Відповідно до виписки банківської установи щодо перерахування грошових коштів ОСОБА_2 за період з 01.06.2019 по 16.12.2019 здійснив витрат на 53 260,00 грн, а всього надходжень 55 127,00 грн. Як вбачається з протоколу судового засідання від 17.12.2019, відповідач визнав позов в частині стягнення з нього аліментів в розмірі 1000,00 грн на утримання дитини та 500,00 грн на утримання ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Згідно з ч.1 ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (яку ратифіковано Україною 27.02.1991), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Згідно з ч.1,2 ст. 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Згідно з ч.ч.1-3 ст. 77 СК України утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед. Відповідно до ч.2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років, до вікової категорії якої належить дитина сторін по справі, становить: з 1 липня -1699 грн, з 1 грудня 1779 грн. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить з 1 січня - 1779, з 1 липня 1859 гривень, з 1 грудня 1921 гривня. Згідно ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Згідно з ч.1 ст. 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Як вірно встановлено судом першої інстанції відповідач є особою працездатного віку, відсутність стабільного заробітку не є підставою для звільнення від обов`язку утримання дитини. Також, інших дітей, крім ОСОБА_3 , непрацездатної дружини, батьків, дочки, сина в нього немає. Крім того, даних про незадовільний стан здоров`я відповідача суду першої інстанції надано не було. Посилання в апеляційній скарзі відповідача на те, що судом не врахований його стан здоров`я, не може бути прийняте до уваги, оскільки надані до скарги копії висновків оглядів сімейного лікаря датовані квітнем-червнем 2019 року, тобто загострення хвороби, про яку в них йдеться, сталося ще до звернення позивача з позовом і на час ухвалення рішення суду першої інстанції не було надано жодних доказів наявності хвороби чи її загострення. Таких доказів не надано і суду апеляційної інстанції. З урахуванням наведеного, враховуючи рух коштів на рахунку відповідача, суд апеляційної інстанції повністю погоджується з висновком суду першої інстанції щодо права дитини на достатній рівень життя, з урахуванням обов`язку обох батьків утримувати своїх дітей, а також того, що до ухвалення судом рішення відповідач добровільно сплачував аліменти на утримання дитини у розмірі від 3000 до 6000 грн щомісячно, що ним вказано й в апеляційній скарзі, а отже вважає належним розміром аліментів на дитину стягнення з відповідача 3000,00 грн щомісячно, починаючи з 01.10.2019 (дата надходження позову до суду), що відповідає вимогам закону та не порушує прав дитини, позивача і відповідача. При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо того, що кошти для надання матеріальної допомоги дитині були надані родичами апелянта, оскільки жодних доказів наведеного матеріали справи не містять. Також, як вірно зазначено судом першої інстанції, згідно зі ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Апеляційний суд погоджується і з висновком суду першої інстанції відносно того, що позивач має право на утримання від чоловіка, враховуючи проживання з ним дитини, до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1000,00 грн щомісячно. За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог та вважає, що скаржником в апеляційній скарзі не наведено доводів, які б могли стати підставою для скасування оскарженого рішення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 січня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Судді: