Постанова 4856 № 240/792/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/792/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко А.В. Суддя-доповідач - Франовська К.С. 30 липня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Франовської К.С. суддів: Совгири Д. І. Кузьменко Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності 3 групи з 30.09.2019 внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та проси визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо неподачі до Міністерства внутрішніх справ України в 15-денний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пункті 7 Порядку №850 та висновку щодо виплати грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності 3 групи з 30.09.2019 внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, як встановлено пунктом 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції від 21.10.2015 №850. Позивач також просив зобов`язати Ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області подати до Міністерства внутрішніх справ України в 15-денний строк з дня реєстрації, документи зазначені в пункті 7 Порядку №850 та висновок щодо виплати грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності 3 групи з 30.09.2019 внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції від 21.10.2015 №850. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Цим рішенням ухвалено : - визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо повернення заяви ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги та не направлення на розгляд Міністерства внутрішніх справ України документів, поданих ОСОБА_1 , і висновку щодо можливості нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому з 30.09.2019 третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ; -зобовязати Ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області направити на розгляд Міністерства внутрішніх справ України висновок та документи, подані ОСОБА_1 , для вирішення питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому з 30.09.2019 третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановив суд, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та відповідно до наказу управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 26.09.2002 №112 о/с був звільнений за п. «б» ст.64 (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ . Згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12ААБ №546947 від 04.11.2019 позивачу при первинному огляді встановлена ІІІ група інвалідності з 30.09.2019, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.18). 10 грудня 2019 року позивач звернувся до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області із заявою за вх.№7213 від 04.12.2019 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.19). Ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області листом від 17.12.2019 №356лк/29 повідомила позивачу, що його заяву щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності розглянуто. Відповідно до п.4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок №850) якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено, згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Також зазначено, що згідно з довідкою медико-соціальної експертної комісії №1 від 04.11.2002 №032585 позивачу встановлено 15 % втрати професійної працездатності. Під час повторного огляду медико-соціальною експертною комісією відповідно до довідки від 04.11.2019 №546947 з 30.09.2019 встановлено третю групу інвалідності. Тобто з дати попереднього огляду медико-соціальною експертною комісією - 04.11.2002 до повторного огляду - 30.09.2019 пройшло більше 2 років, що перевищує передбачений Порядком №850 дворічний термін. Право на доплату такої грошової допомоги, з урахуванням раніше виплаченої суми мають лише ті працівники міліції, яким встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії під час повторного огляду, проведеного протягом двох років від дати первинного огляду. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у позові оскільки позивач не має права на виплату одноразової грошової допомоги оскільки з моменту первинного огляду медико-соціальною експертною комісією 04.11.2002 по дату повторного огляду - 30.09.2019 пройшло більше 2-х років, про що позивача було повідомлено листом від 17.12.2019. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Зі змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей. Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію», який набрав чинності 07.11.2015 року (далі - Закон про Нацполіцію). Згідно п. 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію». Водночас, приписи п. 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про Нацполіцію визначають, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію». До набрання чинності Законом про Нацполіцію порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 (далі - Порядок №850). Так, відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності ІI групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства. Зі змісту п. 1 Порядку №850 вбачається, що він визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції. Згідно пп. 2 п. 3 вказаного Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи. Пунктом 2 Порядку №850 закріплено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Приписами п. 7 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Перелік документів, що додаються до заяви про виплату грошової допомоги, визначено в абзаці 2 пункту 7 Порядку №850. За правилами п. 8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавством встановлено порядок дій щодо вирішення питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги, згідно якого, після надходження заяви (рапорту) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності з додатковими документами керівником органу внутрішніх справ, в якому проходив (проходить) службу працівник міліції, у п`ятнадцятиденний строк з моменту надходження такої заяви направляється до МВС висновок щодо виплати грошової допомоги. З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції вважає повністю обґрунтованою позицію суду першої інстанції про те, що після отримання заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги та доданих до неї документів, Ліквідаційна комісія УМВС в Житомирській області у п`ятнадцятиденний строк з моменту надходження такої заяви повинна направити до МВС України висновок щодо виплати грошової допомоги. Невиконання відповідних вимог Порядку №850 вказує на протиправну бездіяльність відповідача, на чому наголошує суд апеляційної інстанції. Крім того, згідно п. 9 Порядку №850 Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у п. 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених п. 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Отже, до виключної компетенції МВС України належить прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги на підставі направлених до нього уповноваженими підрозділами документів. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що прийнятим на виконання положень Закону України «Про міліцію» Порядком №850 регламентовано механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності працівника міліції, яким встановлено часові обмеження щодо періоду, протягом якого за особою зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги. Разом з тим, оскільки на момент вирішення даного спору Ліквідаційною комісією УМВС в Житомирській області не було виконано обов`язку щодо складання висновку та направлення до МВС України поданих ОСОБА_1 документів, а до виключних повноважень МВС України належить питання прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, вирішення питання щодо наявності у позивача права на призначення такої допомоги до прийняття компетентним органом відповідного рішення є передчасним. При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи, які наводяться скаржником в апеляційній скарзі, не свідчать про порушення місцевим судом норм процесуального або матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Постанова суду складена в повному обсязі 30 липня 2020 року. Головуючий Франовська К.С. Судді Совгира Д. І. Кузьменко Л.В.