Постанова 4818 № 2029/2-2180/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2020 року м. Харків справа № 2029/2-2180/11 провадження №22-ц/818/2181/20 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого: Маміної О.В. суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П., за участю секретаря - Сізонової О.О. учасники справи: заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представник заінтересованих осіб - ОСОБА_3 , Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області, про заміну стягувача у виконавчому провадженні за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2020 року у складі судді Зябрової О.Г., - в с т а н о в и в: 17 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» звернулося у суд з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні та просило замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі за текстом - ПАТ «КБ «Надра») на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія (далі за текстом - «Гефест» ТОВ «ФК «Гефест») у виконавчому листі №2029/2-2180/11, що виданий на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 січня 2012 року щодо боржника ОСОБА_2 . Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» та: замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» у виконавчому провадженні,що здійснюється відносно ОСОБА_2 , на підставі виконавчого листа №2029/2-2180/11, виданому на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 січня 2012 року по справі №2029/2-2180/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором за № 6/4/33/2007/840-К/204 від 06 серпня 2007 року грошові кошти у розмірі 1010741,69 грн. та судові витрати по справі: державне мито у розмірі 1700,00 грн в дольовому співвідношенні по 850,00 грн з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн, в дольовому співвідношенні по 60,00 грн. з кожного. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.02.2020 та відмовити ТОВ «ФК «Гефест» у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно та неправильно встановлено обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що немає доказів виконання ТОВ «ФК «Гефест» передбаченого договором обов`язку зі сплати Банку коштів за набуття прав вимоги, а тому відсутні докази щодо підтвердження матеріального правонаступництва від Банку до Заявника, а також, що з наданого заявником додатку №1 до договору від 20 вересня 2019 року не можна встановити відомості щодо боржників , до суду не надано виконавчих листів щодо яких заявник просить замінити стягувача або постанови про відкриття виконавчого провадження, за даними боржників всі виконавчі листи, видані на виконання рішення суду про стягнення заборгованості не підлягають виконанню в зв`язку із пропущенням строку їх пред`явлення. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши доповідь судді, заслухавши пояснення учасників справи, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Задовольняючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні суд першої інстанції прийшов до висновку, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися на будь-якій стадії процесу, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514ЦКУкраїни та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Так, судовим розглядом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 січня 2012 року по справі №2029/2-2180/11, яке опубліковано у Єдиному державному реєстрі судових рішень, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором за № 6/4/33/2007/840-К/204 від 06 серпня 2007 року грошові кошти у розмірі 1 010 741,69 грн та судові витрати по справі: державне мито у розмірі 1700,00 грн в дольовому співвідношенні по 850,00 грн з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн, в дольовому співвідношенні по 60,00 грн з кожного. Рішення є чинним. 20 вересня 2019 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Гефест» укладено договір №GL3N24068 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію відступив новому кредитору - ТОВ «ФК «Гефест» належні йому права вимоги до позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у додатку №1 до договору, а новий кредитор набув усіх прав кредитора у день укладення договору, але не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів за відступлення права вимоги, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, процентів, штрафних санкцій у розмірах, вказаних у додатку №1 до договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань тощо (а. с. 4-6). Пунктом 4 цього договору передбачено, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 10 036 465,13 грн. Згідно пункту 5 договору новий кредитор підтверджує, що в момент укладення цього договору отримав від банку усі наявні у нього документи, що підтверджують право вимоги до боржників, про що сторони складають акт приймання-передачі. Додаток №1 до вказаного договору - Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників/поручителів/заставодавців за такими договорами містить інформацію щодо відступлення прав вимоги до ОСОБА_1 , які виникли на підставі кредитного договору від 06 серпня 2007 року №6/4/33/2007/640-К/204, у загальному розмірі 6 303 257,30 грн, та до ОСОБА_2 , що виникли на підставі договору поруки №6/4/33/2007/640-П/205 від 06 серпня 2007 року (а. с. 7-8). Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. Згідно із частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник змінив. Відповідно до положень частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях за волевиявленням сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора у зобов`язанні він замінюється правонаступником. Заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги, коли до нового кредитора перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача поза межами виконавчого провадження. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі №6-122цс13. Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства в Україні (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України). Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов`язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені Законом України «Про виконавче провадження». Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано та у відповідності із нормами закону задовольнив заяву ТОВ «ФК «Гефест» про заміну сторони виконавчого провадження Крім того, постановою Харківського апеляційного суду від 28 січня 2020 року, замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Гефест» у виконавчому листі, виданому на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 січня 2012 року у цій самій справі відносно боржника ОСОБА_1 . При цьому встановлено, що 20 вересня 2019 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» укладено договір №GL3N24068 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію відступив новому кредитору - ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» належні йому права вимоги до позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у додатку №1 до договору, а новий кредитор набув усіх прав кредитора у тому числі до боржника ОСОБА_1 які виникли на підставі кредитного договору від 06 серпня 2007 року №6/4/33/2007/640-К/204, у загальному розмірі 6 303 257,30 грн, та до боржника ОСОБА_2 , що виникли на підставі договору поруки №6/4/33/2007/640-П/205 від 06 серпня 2007 року (а. с.26). Доводи апеляційної скарги щодо неналежності доказів на підтвердження укладеного договору про відступлення права вимоги від 20 вересня 2019 року не відповідають фактичним обставинам справи. Закінчення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання не впливає на можливість вирішення питання про заміну стягувача, оскільки чинним процесуальним законом передбачене право на звернення із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання. Питання щодо строку пред`явлення виконавчих листів до виконання судом першої інстанції не вирішувалось , тому такі доводи скаржника є передчасними. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий: О.В. Маміна Судді: С.С. Кругова Н.П. Пилипчук Повне судове рішення складено 29 липня 2020 року.