Постанова 4820 № 686/14549/20

Провадження № 33/4820/452/20 Справа № 686/14549/20 Головуючий в 1-й інстанції Місінкевич А. Л. Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бережний С. Д. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 липня 2020 року м.Хмельницький Хмельницький апеляційний суд в складі: головуючого-судді Бережний С.Д., з участю секретаря судового засідання Габая А.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому справу за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 червня 2020 року,- в с т а н о в и в: Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 червня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, проживає в АДРЕСА_1 , громадянина України, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 10 200 грн., що становить шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 420 грн. 40 коп. судового збору. ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 30.05.2020 року близько 09 год. 12 хв. в м. Хмельницькому по вул. Трудова 9\1, керував транспортним засобом BMW 316, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка не відповідає обстановці, порушена координація рухів) та відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння в присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Вказує, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що про час та місце судового розгляду належним чином повідомлений не був. Вважає, що в постанові суду від 15 червня 2020 року зазначено, що стан сп`яніння підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , хоча вони в судове засідання не викликались і не допитувались. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаним належним доказам по справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Твердження апелянта, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не можуть бути прийнятими до уваги з наступних підстав. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за викладених в постанові обставин, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на зібраних в провадженні та досліджених судом першої інстанції доказах, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд. Відповідно до положень п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення, який 30 травня 2020 року був складений поліцейським взводу №1 роти 1 БУПП в Хмельницькій області ДПП молодшим лейтенантом поліції Павлишином О.І., того ж дня, о 09 год. 12 хв. в м. Хмельницькому по вул. Трудова 9\1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 316, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка не відповідає обстановці, порушена координація рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилась в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі апелянтом не оспорюється факт присутності свідків під час такої відмови від огляду у встановленому законом порядку та факт керування транспортним засобом в день та час, який зазначений у протоколі. За змістом п.п. 2, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають в стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, які були зазначені поліцейськими в складених документах. Підстав вважати протокол про адміністративне правопорушення недопустимим доказом апелянт не наводить, не встановлено таких і апеляційним судом. В складеному протоколі вказано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку, в присутності двох свідків, що не суперечить диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, згідно якої за цією нормою настає відповідальність в разі, зокрема, відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Під час апеляційного розгляду не встановлено порушень в діях поліцейських вимог «Інструкції про порядок виявлення в водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. В суду першої інстанції були відсутні підстави для виклику та допиту свідків, позаяк їх присутність, під час такої відмови, чітко зафіксована на відеозаписі. Не встановлено таких підстав і апеляційним судом. Даними запису відеофіксування вчиненого правопорушення зафіксовано, що ОСОБА_1 керував вищевказаним транспортним засобом та був зупинена працівниками поліції, які повідомили про причину зупинки (надійшли звернення від громадян на лінію 102). Також, поліцейський вказав на ознаки наркотичного сп`яніння. Під час розмови з працівниками поліції ОСОБА_1 вказував, що не бажає проходити огляд в лікарні, оскільки результати огляду можуть підтвердити на вміст наркотичних речовин. В подальшому поліцейські запропонували ОСОБА_1 відповідно до встановленого законом порядку пройти огляд в медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння, від якого він відмовилася в присутності двох свідків. Суд першої інстанції дослідивши всі матеріали справи, надав оцінку всім доказам та дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у тому, що він за викладених у постанові обставин, порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відмовившись від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, а невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення не вказує, що судом постановлено рішення без дотримання вимог ст.251КУпАП. Доводи апеляційної скарги, що суд розглянув справу у відсутність апелянта, без належного повідомлення щодо дати його розгляду, як підстави для скасування судового рішення, не можуть бути враховані апеляційним судом. Положеннями ст. 268 КУпАП передбачено можливість розгляду справ (в яких участь особи, що притягується до відповідальності не є обов`язковою) у відсутність цієї особи в разі, якщо в суду є відомості про повідомлення особи про судовий розгляд справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про місце, день та час розгляду справи (15 червня 2020 року о 10 год. 00 хв. в Хмельницькому міськрайонному суді по вул.Героїв Майдану, 54) про притягнення його до адміністративної відповідальності, що підтверджується його особистим підписом у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1). Також, на відеозаписі видно, як працівники поліції повідомляли ОСОБА_1 про розгляд справи щодо нього за вказаним протоколом. Доводи апелянта в апеляційній скарзі, що суд розглянув справу у його відсутність, чим позбавив його можливості реалізувати свої права, як підстави для скасування судового рішення, не можуть бути враховані апеляційним судом. Апелянт відповідно до вимог чинного законодавства отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення, своїм підписом у протоколі підтвердив факт роз`яснення йому поліцейським прав, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Відтак, за таких обставин, в випадку нез`явлення особи, що притягується до відповідальності, що була повідомлена про слухання справи, однак не побажала взяти участь в цьому судовому засіданні, в суду першої інстанції відповідно до ст.268 КУпАП були всі підстави для розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних в справі доказів. За таких обставин підстави для скасування постанови суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 відсутні. Обґрунтованих підстав вважати, що в даному провадженні не було доведено вини ОСОБА_1 в апеляційного суду немає, як і підстав для висновку про відсутність в справі належних та допустимих доказів та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення. Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем з явними ознаками наркотичного сп`яніння, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого законодавством порядку. Вказані обставини підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення, даними відеозапису. При розгляді справи щодо ОСОБА_1 порушень процесуального закону, що могли б стати підставою для скасування постанови суду з наведених апелянтом в апеляційній скарзі мотивів, допущено не було. Суд приходить до висновку, що місцевий суд дійшов правомірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Погоджуючись з обраним видом та розміром стягнення, апеляційний суд враховує всі обставини справи та вважає, що судом обґрунтовано призначене стягнення в виді штрафу в розмірі 10200грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Призначене місцевим судом стягнення є достатнім для виховання ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових правопорушень. Підстави для скасування чи зміни постанови місцевого суду відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,- П о с т а н о в и в : Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 червня 2020 року якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без зміни, а апеляційну скаргу останнього - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя