Постанова 4803 № 202/1802/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/540/20 Справа № 202/1802/20 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Калініч Н. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2020 року суддя Дніпровського апеляційного суду Калініч Н.І., за участю ОСОБА_1 та його захисника Бондаренка О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В : Постановою суду від 09 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті гривень) 00 коп. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 29.02.2020 року о 15 год. 40 хв. в м. Дніпро по пр. Слобожанський, 50, водій ОСОБА_1 керував авто Skoda Octavia н/з НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову судді першої інстанції скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити. Разом з апеляційною скаргою, заявив клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку. В обґрунтування пропущеного строку, зазначає, що він в судовому засіданні участі не приймав, а про існування оскаржуваної постанови дізнався лише 17 квітня 2020 року. В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що він жодного разу не викликався до суду з приводу розгляду даної справи, про дату, час та місце її розгляду не повідомлявся належним чином, чим було порушено права ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд та на захист. Вказує, що письмові покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не узгоджуються з протоколом, що ставить під сумнів достовірність наданих до суду матеріалів, а саме не вказано з якими саме ознаками сп`яніння перебувала особа, яка притягається до відповідальності та не вказано від якого саме огляду відмовився водій, на місці зупинки чи в медичному закладі. Звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що ставить під сумнів неупередженість дій працівників поліції. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник Бондаренко О.Г. в інтересах ОСОБА_1 підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити з підстав викладених у ній. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Враховуючи позицію ОСОБА_1 , яка зводиться до того, що він в судовому засіданні участі не приймав, а про існування оскаржуваної постанови дізнався лише 17 квітня 2020 року, з метою дотримання принципу доступу до правосуддя суд приходить до висновку про поважність причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення та вважає за необхідне задовольнити клопотання, поновити строк на оскарження постанови та розглянути подану апеляційну скаргу по суті. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким місцевим судом була надана належна оцінка, зокрема: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №339956 від 29.02.2020 року; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з яких слідує, що в присутності вказаних осіб водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду для встановлення стану сп`яніння на вимогу інспектора патрульної поліції; рапортом інспектора патрульної поліції від 29.02.2020 року, з якого слідує що в момент зупинки у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук), в зв`язку з чим останньому було запропоновано пройти медичний огляд для встановлення стану сп`яніння, на що останній відмовився, що і стало підставою для складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП; відеозаписом з нагрудних камер патрульних поліцейських від 29.02.2020 року, на якому зафіксовано момент виявлення ознак наркотичного сп`яніння у водія ОСОБА_1 , пропозиція інспектора патрульної поліції пройти медичний огляд для встановлення стану сп`яніння останнім, та його відмова від такого огляду в присутності свідків. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин по справі не вбачається. Сукупність вищевказаних доказів та пояснення свідків, засвідчують відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, що є підтвердженням об`єктивної сторони скоєного останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що виразилося у відмові особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Посилання апеляційної скарги ОСОБА_1 на те, що він жодного разу не викликався до суду з приводу розгляду даної справи, про дату, час та місце її розгляду не повідомлявся належним чином, чим було порушено права ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд та на захист, є хибними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Так, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у своєму клопотанні зазначав, що отримав повістку про виклик у судове засідання на 09 квітня 2020 року, 05 квітня 2020 року, тобто завчасно знав про розгляд його справи, що спростовує вищевказані твердження апелянта. Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 268 КУпАП, дана категорія справ до вичерпного переліку за якими обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься, а тому суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, розглянув адміністративну справу. В даному ж випадку, ОСОБА_1 було забезпечено право на апеляційний перегляд справи, що є одним з основних засад судочинства, встановлених статтею 129 Конституції України, та оскарживши постанову по справі про адміністративне правопорушення, в апеляційній скарзі виклав свої письмові пояснення, щодо інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що письмові покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не узгоджуються з протоколом, що ставить під сумнів достовірність наданих до суду матеріалів, а саме не вказано з якими саме ознаками сп`яніння перебувала особа, яка притягається до відповідальності та не вказано від якого саме огляду відмовився водій, на місці зупинки чи в медичному закладі, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зібрані у справі докази є логічними та послідовними, узгоджуються між собою, зокрема письмові покази свідків не суперечать змісту протоколу, ознаки сп`яніння зазначені в такому протоколі, зафіксовані в рапорті поліцейського та на відеозаписі з бодікамер поліцейських. Крім того, як зазначив ОСОБА_1 , вказані свідки є його сусідами, а тому будь-які підстави вважати їх свідчення упередженими у апеляційного суду відсутні. Зібрані у справі докази оцінені судом відповідно до вимог КУпАП на предмет належності, допустимості, достовірності та у своїй сукупності є достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, особи свідків були належним чином встановлені працівниками поліції, останні надали письмові пояснення щодо обставин правопорушення і поставили свої підписи під ними, а тому підстав піддавати їх сумніву в якості доказу у справі апеляційний суд не вбачає. Більш того, згідно наявного в матеріалах справи відеозапису, на пропозицію інспектора патрульної поліції пройти медичний огляд для встановлення стану наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 відмовився від такого огляду в присутності свідків, йому також було роз`яснено наслідки такої відмови. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що всупереч вимогам ст. 266 КУпАП, його не було відсторонено від керування транспортним засобом, що ставить під сумнів відомості зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують факту відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння, що є самостійною підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та саме поліцейський під запис роз`яснив ОСОБА_1 про відсторонення його від керування транспортним засобом. Інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, матеріалами справи не знайшли свого підтвердження. Таким чином, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- П О С Т А Н О В И В : Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2020 року - задовольнити та поновити строк апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Н.І. Калініч