Постанова 4803 № 202/6917/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/68/21 Справа № 202/6917/20 Суддя у 1-й інстанції - Шофаренко Ю. Ф. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 січня 2021 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 10 200 (десять тисяч двісті гривень) 00 коп. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 03.11.2020 року о 10 год. 20 хв. в м. Дніпро по вул. Холодильна, 55, водій ОСОБА_1 керував авто Renault Logan н/з НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з ротової порожнини, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд не врахував, що протягом 2 годин було пройдено у добровільному порядку медичний огляд на стан сп`яніння, який встановив відсутність стану сп`яніння. Вказує, що працівники поліції йому не представились, не зазначили причини зупинки; не повідомлено що таке "Драгер"; не роз`яснено права, передбачені КУпАП, порушено право на захист; не було запропоновано підписати та ознайомитись з протоколом про адміністративне правопорушення; в суді першої інстанції не було досліджено всі відеозаписи. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, пояснив, що дійсно відмовився від проходження медичного огляду. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким місцевим судом була надана належна оцінка, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 100813 від 03.11.2020 року, поясненнями свідків, рапортом працівника поліції, відеозаписом. Сукупність вищевказаних доказів та пояснення свідків, засвідчують відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, що є підтвердженням об`єктивної сторони скоєного останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП. Покази свідків та працівнів патрульної поліції повністю узгоджуються між собою та сумнівів в апеляційному суді не викликають. Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного. Відповідно до абз. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року №14, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Доводи апелянта про те, що суд не врахував, що протягом 2 годин було пройдено у добровільному порядку медичний огляд на стан сп`яніння, який встановив відсутність стану сп`яніння не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 притягнуто не за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а за відмову від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, що є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також не заслуговують на увагу твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 наполягав на медичному огляді, оскільки згідно відеозапису, правопорушник наполягав на проведенні медичного огляду вже після складання відносно нього протоколу про адміністративну відповідальність. Крім того, ОСОБА_1 , в судовому засіданні апеляційного суду, сам підтвердив той факт, що він відмовився від проходження медичного огляду у присутності двох свідків. Інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки наявними в матеріалах провадження доказами не підтверджуються, мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Вивчивши матеріали адміністративної справи, оцінивши зібрані у справі докази та давши їм належну оцінку, суд першої інстанції, на думку апеляційного суду, обґрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_1 дійсно порушив п. 2.5 ПДР України та його дії містять склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено. Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя А.О. Пістун