Постанова Київський апеляційний суд № 756/4663/20

Справа № 756/4663/20 Головуючий в суді І інстанції - Белоконна І.В. Провадження № 33/824/2500/2020 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 липня 2020 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М. секретар: Марченко Д.О., за участю: захисника - адвоката Воловика К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Воловика Костянтина Сергійовича на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2020 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,- визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Як встановлено судом першої інстанції, водій ОСОБА_1 23 березня 2020 року о 14 год. 35 хв. в м. Києві по вул. Лугова керувала т/з «Ravon», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилась в присутності свідків, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік з моменту їх вилучення. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Воловик К.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2020 року та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено різні, окремі та самостійні склади правопорушення такі як керування транспортним засобом у стані сп`яніння та відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Натомість, судом, у резолютивній частині лише зазначено: «…притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП». Таким чином, стає незрозумілим в чому саме ОСОБА_1 обвинувачується та за що саме ОСОБА_1 має бути притягнуто до відповідальності. Так, враховуючи, що результатів огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння ані у виді тесту, зробленого спеціальними технічними засобами на місці зупинки поліцейським у присутності двох свідків, ані у виді висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння у матеріалах справи немає, лише за наявності одного з яких є можливим притягнення до відповідальності за керування у стані сп`яніння, то з цих підстав оскаржувана постанова є незаконною і підлягає скасуванню. На підставі наведеного апелянт зазначає, що працівники поліції у встановленому законом порядку не направляли ОСОБА_1 у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння, а отже під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння встановлений чинним законодавством порядок дотримано не було, а тому відповідно до ч.4 ст.266 КУпАП проведений огляд повинен вважатися недійсним. Окрім того, ОСОБА_1 не відмовлялася від проходження огляду у встановленому законом порядку, а отже в її діях відсутній склад правопорушення і постанова підлягає скасуванню. Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Воловика К.С., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. З матеріалів справи щодо ОСОБА_1 слідує, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду під час її розгляду були дотримані. Так, ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. З провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що суддя місцевого суду при її розгляді вислухав пояснення порушника, дослідив письмові докази у справі, та, за відсутності жодних клопотань щодо дослідження додаткових доказів, постановив рішення на підставі наявних у провадженні доказів. На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується перш за все письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться: - в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 424504 від 23 березня 2020 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст.256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала, двома свідками та безпосередньо ОСОБА_1 , якій були роз`яснені права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, проте зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції вона не вказала (а.с. 1); - в письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили фактичні обставини події, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме відмову водія ОСОБА_1 23 березня 2020 від проходження огляду на стан сп`яніння, та жодних зауважень щодо правомірності дій працівників поліції як у письмових поясненнях, так і в протоколі не указали (а.2); - в письмових поясненнях свідка ОСОБА_4 , який зазначив, що 23 березня 2020 він рухався по вул. Луговій в сторону ТЦ «Караван». Перед ним рухався автомобіль марки «Ravon», д.н.з. НОМЕР_1 , який різко змінював напрямок руху, виїжджав на зустрічну смугу, створював аварійну ситуацію на дорозі. За допомогою свого авто свідок заблокував рух авто «Ravon», д.н.з. НОМЕР_1 та викликав патрульних.(а.с.4). - відеозаписом з нагрудної відеокамери працівників поліції, з якого вбачається обставини даної події (а.с.5). Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.5 ПДР України, отже дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги захисника Воловика К.С. про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими. Будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду, надано не було, також їх не було надано і суду апеляційної інстанції. Доказів при апеляційному перегляді постанови суду, які б свідчили про відсутність події та складу адміністративного правопорушення не встановлено. Вид та розмір стягнення накладено судом у відповідності з вимогами ст.ст.23,33 КУпАП. Також, апеляційний суд вважає, що є безпідставними доводи адвоката Воловика К.С. про те, що на даний час сплили строки накладення адміністративного стягнення і дане провадження підлягає закриттю. Так, ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення 23 березня 2020 року, суд ухвалив рішення про винуватість ОСОБА_1 26 травня 2020 року, тобто в межах строку, передбаченого ст.38 КУпАП. За таких обставин постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли слугувати достатніми підставами для її скасування та закриття провадження у справі. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Воловика Костянтина Сергійовича - залишити без задоволення. Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Рудніченко