Постанова 4855 № 640/7074/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7074/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертабако» до Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертабако» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 14.03.2019 № 0219091206. Позов обґрунтовано тим, що порушення термінів реєстрації податкових накладних відбулось не з вини підприємства, а у зв`язку з прийняттям ухвали Голосіївського районного суду м. Києва, відповідно до якої було накладено арешт на активи сум лімітів ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2020 року позовні вимоги - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 14.03.2019 № 0219091206. В апеляційній скарзі, Головне управління Державної податкової служби в м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що блокування діяльності підприємства є негативними результатами ведення господарської діяльності, які є власними коштами позивача та не може бути підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Вказує, що необхідність у накладенні арешту суми ПДВ, розміщених в системі електронного адміністрування ПДВ, виникла з метою припинення злочинної діяльності, попередження збитків держави. Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75, в порядку п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку TOB «Інтертабако» (код ЄДРПОУ 41760760) щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підприємством за 2018 рік. За результатами перевірки складено акт від 06.02.2019 №900/26-15-12-06-16/41760760, згідно висновків якого було встановлено порушення TOB «Інтертабако» граничних строків реєстрації податкових накладних за 2018 року (таблиця 1 акт № 900/26-15-12-06-16/41760760 від 06.02.2019 року) в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.03.2019 року № 0219091206, відповідно до якого застосовано штраф до позивача у загальній сумі: 402 738,60 грн, зокрема штраф у розмірі 10% у сумі 43 912,74 грн, в розмірі 20% у сумі 112 811,45 грн, в розмірі 30% у сумі 246 014,41 грн. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ТОВ «Інтертабако» вчинялись всі передбачені законом дії направлені на належне виконання вимог діючого податкового законодавства, однак лише після скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.10.2018, посадовими особами позивача могли фактично здійснюватися подання податкової звітності в електронній формі, тому відсутня вина платника при несвоєчасній реєстрації накладних, що виключає застосування податковим органом штрафних санкцій. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 ПК України). Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. З системного аналізу зазначених норм права вбачається, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними, при цьому це право платник має незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру. Відповідно до пункту 111.2 статті 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені. Так, згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Отже, допущення платником податку податкового правопорушення щодо нереєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН має наслідком застосування відповідальності у вигляді штрафу. При цьому, слід враховувати, що відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто, саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням. Таким чином, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до них (їх нереєстрацію), необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №820/3006/17 та від 21.01.2020 у справі №826/7925/16. З матеріалів справи вбачається, що позивачем до податкового органу було направлено податкові накладні від 17.09.2018 № 271, 18.09.2018 № 272, 19.09.2018 № 273, 20.09.2018 № 274, 21.09.2018 №275, 22.09.2018 № 276, 23.009.2018 № 277, 24.09.2018 № 278, 25.09.2018 № 279, 26.09.2018 № 280, 27.09.2018 № 281, 29.09.2018 № 283, 30.09.2018 № 284, 30.09.2018 № 299, 30.09.2018 № 300, 30.09.2018 № 301, 01.10.2018 № 303, 02.10.2018 № 305, 03.10.2018 № 306, 04.10.2018 № 307, 05.10.2018 № 308, 06.10.2018 № 309, 07.10.2018 № 310, 08.10.2018 № 311, 09.10.2018 № 312, 10.10.2018 № 313, 11.10.2018 № 314, 12.10.2018 № 315, 13.10.2018 № 316, 14.10.2018 № 317, 15.10.2018 № 318, 16.10.2018 № 321, 17.10.2018 № 322, 18.10.2018 № 323, 19.10.2018 № 324, 20.10.2018 № 325, 21.10.2018 № 326, 22.10.2018 № 327, 23.10.2018 № 328, 24.10.2018 № 329, 25.10.2018 № 330, 26.10.2018 № 331, 27.10.2018 №332, 28.10.2018 № 333, 29.10.2018 № 334, 30.10.2018 № 335, 31.10.2018 № 336, 31.10.2018 № 345, 31.10.2018 № 346, 31.10.2018 №347, 31.10.2018 № 348, 01.11.2018 № 351, 02.11.2018 № 352, 03.11.2019 № 353, 04.11.2018 № 354,05.11.2018 № 355, 06.11.2018 № 356, 07.11.2018 № 357, 08.11.2018 № 358, 09.11.2018 № 359, 10.11.2018 № 360, 11.11.2018 № 361, 12.11.2018 № 362, 13.11.2018 № 363, 14.11.2018 № 364, 15.11.2018 №

365. Вказані податкові накладні фактично було подано позивачу у відповідності до встановлених термінів ст. 201 Податкового кодексу України, тобто з дотримання граничних строків реєстрації податкових накладних. Разом з тим, з квитанцій від 12.10.2018, 31.10.2018, 16.11.2018, 30.11.2018 про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних вбачається, що такі податкові накладні були доставлені до центрального рівня Державної податкової служби України, але з поміткою: «Документ не прийнято». Підставою для неприйняття таких податкових накладних зазначено наступне: «Документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування з урахуванням суми ПДВ на яку накладено арешт за рішенням суду (999999999,00)». У силу вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); ґ) виключено; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) виключено; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду. При цьому, за змістом п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Так, Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (надалі - Порядок №1246) визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр). Згідно з п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. У відповідності до пункту 13 вказаного Порядку за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). У силу вимог пунктів 14 та 15 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття. Тобто, відмовити у прийнятті або неприйнятті, або зупиненні реєстрації наданих платником податку податкових накладних ДФС, може лише у випадках, визначених у пункті 12 Порядку №1246. У такому разі протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин такого неприйняття. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.10.2018 у справі № 752/10104/18 накладено арешт на активи сум лімітів ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України переліку юридичних осіб, зокрема і ТОВ «Інтертабако», шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по вказаним підприємствам, на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 20.11.2018 у справі № 752/10104/18 клопотання адвоката Волошина Романа Федоровича - представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертабако» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Віктрум» про скасування арешту майна в межах кримінального провадження № 12017000000001344 від 13.09.2017, задоволено. Скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.10.2018 на активи сум лімітів ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертабако» (ЄДРПОУ 41760760) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Віктрум» (ЄДРПОУ 41745014) в Державній фіскальній службі України (ЄДРПОУ 39292197), за адресою: м. Київ, Львівська площа 8, який був накладений шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по вказаним підприємствам, на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, у період з 05 жовтня 2018 року по 20 листопада 2018 року TOB «Інтертабако» через незалежні від нього причини було позбавлено можливості користуватися сумами ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (лімітом ПДВ), та як наслідок, позивач фактично не мав можливості у вказаний проміжок часу реєструвати податкові накладні в ЄРПН. При цьому, слід звернути увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 03 вересня 2019 року по справі №826/4215/18 згідно якого однією з головних ознак складу податкового правопорушення є суб`єктивна сторона, яка проявляється у вині, а саме у формі умислу або необережності суб`єкта такого правопорушення (платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб). Тобто, податкове правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своїх дій (бездіяльності), бажала або свідомо допускала настання шкідливих наслідків таких дій (бездіяльності). Як наслідок, податкове законодавство пов`язує право податкового органу нарахувати штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише із фактом такого порушення за наявності вини саме платника податків. Оскільки ТОВ «Інтертабако» вчинялись всі передбачені законом дії направлені на належне виконання вимог діючого податкового законодавства, однак лише після скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.10.2018, посадовими особами позивача могли фактично здійснюватися подання податкової звітності в електронній формі, тому підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у даному випадку відсутні, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук