Постанова 4855 № 709/1327/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 709/1327/19 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Мельничука В.П., Собківа Я.М., секретаря Суркової Д.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроко» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року, - В С Т А Н О В И В: У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроко» (далі - позивач, ТОВ «Агроко») звернулось у суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10 квітня 2019 року №0059865012, яким до нього застосовано штраф за порушення строків реєстрації податкових накладних. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що обов`язок по відправленню податкових накладних для здійснення їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних платником виконано в межах визначеного податковим законодавством строку, а тому підстави для застосування штрафних санкцій відсутні. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 10 квітня 2019 року №0059865012 в частині застосування штрафу на суму 85566,12 грн. Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на платника податків покладено саме обов`язок по реєстрації податкових накладних у визначені Податковим кодексом України строки, а не по відправленню таких адресату. Також судом першої інстанції не перевірено, а позивачем не спростованого того, що несвоєчасна реєстрація податкової накладної №49 обумовлена відсутністю на рахунку позивача в системі електронного адміністрування податку на додану суму, яка перевищує суму податку, зазначену у такій накладній. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що податковим законодавством закріплено обов`язок платника податка щодо відправлення електронного документа протягом операційного дня, а не його реєстрація. Несвоєчасна доставка відправлення адресату з будь-яких причин виключає відповідальність платника, який свій обов`язок виконав своєчасно. Дата реєстрації податкової накладної не впливає на сплату податку на додану вартість. Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження згідно пункта 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню в частині, з таких підстав. Судом установлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних, за результатами якої складено акт від 11 березня 2019 року. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Агроко» вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у зв`язку із порушенням термінів реєстрації податкових накладних до 15 календарних днів. На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом 10 квітня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0059865012, згідно з яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 95790,12 грн. Не погоджуючись з правомірністю цього рішення, товариство звернулось з відповідним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної для платника наступає у разі невиконання обов`язку щодо направлення такої накладної на реєстрацію. Оскільки позивачем частина податкових накладних направлена на реєстрацію вчасно, оскаржуване рішення є протиправним в частині та підлягає скасуванню. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав. Відповідно до положень пункта 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Системний аналіз вищезазначених положень дає підстави для висновку про те, що на платника податку на додану вартість - продавця покладено обов`язок щодо складання податкових накладних та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом встановленого законодавством строку. Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1246) визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр). Відповідно до пункта 2 Порядку № 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації. Згідно пункта 11 Порядка №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку. Пунктом 12 цього Порядка передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Відповідно до пункта 14 Порядка №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття. В Порядку не міститься визначення поняття «реєстрація податкової накладної». Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до Єдиного реєстра податкових накладних є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до Єдиного реєстра податкових накладних. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу. У цьому контексті встановлена нормою пункта 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиний реєстр податкових накладних, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10 червня 2019 року у справі №802/1825/16-а, від 12 липня 2019 року у справі №0940/1600/18 та від 03 квітня 2020 року у справі № 160/5380/19. Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 03 серпня 2017 року за №959/30827 (далі - Порядок №557). Пунктом 9 цього Порядка передбачено, що автоматизована перевірка електронного документа здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Відповідно до пунктів 11 та 12 Порядка №557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі. Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції). З аналізу вказаних норм слідує, що у випадку направлення платником податків електронного документа до податкового органа менш ніж за 1 годину до закінчення операційного дня, квитанція за наслідками перевірки такого документа має бути сформована не пізніше наступного дня. Як убачається із матеріалів справи, податкова накладна №49 від 18 грудня 2018 року направлена позивачем 15 січня 2019 року о 19:51. Отже квитанція про прийняття або неприйняття такої накладної мала бути сформована та надіслана в електронній формі платнику податків не пізніше 16 січня 2019 року. Проте, квитанція про відмову в реєстрації зазначеної накладної отримана платником податків 18 січня 2019 року о 16:28. Доказів того, що зазначена квитанція була направлена позивачу 15 січня 2019 року - одразу після її формування або протягом двох годин наступного дня, відповідачем не надано. Перевіряючи правильність податкового повідомлення - рішення в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних №72 та №75 від 27 грудня 2018 року, №64 та №65 віл 24 грудня 2018 року, №48 від 17 грудня 2018 року, №66 від 26 грудня 2018 року, №79 від 28 грудня 2018 року та №52/2 від 19 грудня 2018 року, колегія суддів вважає за необхідне зауважити наступне. Як убачається з квитанцій про реєстрацію наведених податкових накладних, їх було направлено до податкового органа 15 січня 2019 року після 19:53 годин, тобто менш ніж за 1 годину до закінчення операційного дня, а зареєстровано 16 січня 2019 року о 08:00. Тобто, реєстрація зазначених податкових накладних проведена в межах визначеного податковим законодавством строку - з початком наступного операційного дня. З огляду на викладене, підстави для скасування податкового повідомлення - рішення в частині застосування штрафних санкцій в сумі 13399,45 грн. відсутні. Згідно з частиною 2 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норма процесуального права. Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 10 квітня 2019 року №0059865012 в частині застосування штрафа в сумі 13399,45 грн. ухвалено з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду у відповідній частині - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову. Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області задовольнити частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 10 квітня 2019 року №0059865012 в частині застосування штрафа в сумі 13399,45 грн. У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Агроко» у цій частині відмовити. У решті рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.Б. Глущенко Судді В.П. Мельничук Я.М. Собків