Ухвала КГС ВС № 906/1279/19

УХВАЛА 28 липня 2020 року м. Київ Справа № 906/1279/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Студенця В.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "ОвручГазАвто" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Олексюк Г.Є., судді: Маціщук А.В., Гудак А.В.) від 23.06.2020 у справі № 906/1279/19 за позовом Приватного підприємства "ОвручГазАвто" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" про стягнення витрат на проведення експертної повірки лічильника і проведення перерахунку об`єму розподіленого природного газу, ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Житомирської області від 07.04.2020 у справі №906/1279/19 позов задоволено частково, зобов`язано Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" провести Приватному підприємству "ОвручГазАвто" перерахунок обсягу розподіленого (спожитого) природного газу за червень 2019 року, шляхом зменшення об`єму розподіленого (спожитого) природного газу на 2404 куб. м., в частині стягнення 4663,20 грн витрат на проведення експертної повірки лічильника газу провадження у справі закрито. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 рішення Господарського суду Житомирської області від 07.04.2020 у справі №906/1279/19 скасовано в частині задоволення позову про зобов`язання АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" провести ПП "ОвручГазАвто" перерахунок обсягу розподіленого (спожитого) природного газу за червень 2019 року, шляхом зменшення об`єму розподіленого (спожитого) природного газу на 2404 куб. м., прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Не погоджуючись з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі №906/1279/19, Приватне підприємство "ОвручГазАвто" звернулось до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на зазначене судове рішення. Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-ІХ внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, які набрали чинності з 08.02.2020. Приватне підприємство "ОвручГазАвто" подало касаційну скаргу 10.07.2020, що підтверджується відбитком календарного штемпелю на поштовому конверті, адресованому Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду. Отже зазначена касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, що діє після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-ІХ. Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "ОвручГазАвто", суддею-доповідачем встановлено, що її подано без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у пункті 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), з огляду на таке. Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку. Також у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, скаржник, пославшись на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України як на підставу звернення з касаційною скаргою, не навів, яку саме конкретну, чітко визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) неправильно застосовано або порушено судом апеляційної інстанції, в чому полягає саме неправильне застосування або порушення даної норми права, і щодо правильного застосування саме якої у подібних правовідносинах, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду. Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). З огляду на викладене, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини другої статті 290 цього Кодексу. Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, - У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "ОвручГазАвто" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі №906/1279/19 залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

2. Приватному підприємству "ОвручГазАвто" усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб: - навести, яку саме конкретну, чітко визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) неправильно застосовано або порушено судом апеляційної інстанції, в чому полягає саме неправильне застосування або порушення даної норми права, і щодо правильного застосування саме якої норми у подібних правовідносинах, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя-доповідач В. Студенець