LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4874906/1279/19

від 23.06.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на рішення Господарського суду Житомирської області від 07.04.2020 р. у справі №906/1279/19 - задоволити.

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2020 року Справа № 906/1279/19 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Маціщук А.В. , суддя Гудак А.В. секретар судового засідання Ткач Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на рішення Господарського суду Житомирської області від 07.04.2020 р. у справі №906/1279/19 (суддя Вельмакіна Т.М., повний текст рішення складено 17.04.2020 р.) за позовом приватного підприємства "ОвручГазАвто" до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" про стягнення витрат на проведення експертної повірки лічильника і проведення перерахунку об`єму розподіленого природного газу за участю представників сторін: позивача - не з`явився; відповідача - Кучерук М.Г.; ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство "ОвручГазАвто" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" про стягнення витрат на проведення експертної повірки лічильника газу в розмірі 4 663,20 грн. та проведення перерахунку об`єму розподіленого природного газу за червень 2019 р., шляхом зменшення об`єму розподіленого (спожитого) природного газу на 2404 куб. м. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на положення абз. 5 п. 6 гл. 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем та зазначає, що витрати на проведення експертної повірки лічильника газу ЛГ-К-100-250 № 6632 мають бути компенсовані відповідачем. Також позивач зазначає, що актом перевірки стану обліку природного газу № 11200 від 20.06.2019 р. було зафіксовано розбіжності у показах лічильника газу ЛГ-К-100-250 № 6632 (0069655 куб. м.) та обчислювача "Універсал-02" №7582 (70324 куб. м.), що є підставою для здійснення відповідачем перерахунку об`єму розподіленого природного газу за червень 2019 р., шляхом зменшення об`єму розподіленого (спожитого) природного газу на 2404 куб. м. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 07.04.2020 р. у справі №906/1279/19 позов задоволено частково; зобов`язано відповідача провести позивачу перерахунок обсягу розподіленого (спожитого) природного газу за червень 2019 року, шляхом зменшення об`єму розподіленого (спожитого) природного газу на 2404 куб. м.; здійснено розподіл судового збору. В частині стягнення з відповідача 4663,20 грн. витрат на проведення експертної повірки лічильника газу провадження у справі закрито. Суд першої інстанції, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, з посиланням на положення Кодексу газорозподільних систем ,дійшов висновку про наявність підстав для здійснення відповідачем перерахунку об`єму розподіленого природного газу за червень 2019 року, шляхом зменшення об`єму розподіленого (спожитого) природного газу на 2404 куб. м. Окрім того, враховуючи сплату відповідачем, під час розгляду даного спору, витрат на проведення експертної повірки лічильника газу в розмірі 4 663,20 грн., суд першої інстанції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрив провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог, прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що рішення суду в частині задоволених позовних вимог прийняте у зв`язку із неправильним тлумаченням норм Кодексу ГРМ та положень Типового договору розподілу природного газу, що регулюють відповідні правовідносини, а тому є незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Скаржник вказує, що фактичний об`єм надходження природного газу визначається на підставі даних комерційного вузла обліку з приведенням таких об`ємів до стандартних умов, тому відповідачем у відповідності до вимог п. 3 гл. 1 розділу IX Кодексу ГРМ та 5.3. Типового договору розподілу природного газу взято до розрахунку той об`єм природного газу, який визначений комерційним вузлом обліку з приведенням обчислювачем "Універсал-02" № 7582 до стандартних умов. Окрім того, скаржник звертає увагу суду, що за наявності абсолютно справного комерційного вузла обліку природного газу, враховуючи ту обставину, що визначення фактичного об`єму розподіленого природного газу відбувається виключно на підставі даних складових ВОГ, суд першої інстанції здійснив розрахунок об`єму розподіленого природного газу способом, який не передбачений діючим законодавством. При цьому, не звернув уваги, що дані комерційного ВОГ позивача застосовувались при визначенні об`ємів розподіленого природного газу і за попередні періоди. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 р. (з врахування ухвали суду від 10.06.2020 р.) розгляд апеляційної скарги призначено на 23.06.2020 р. об 10:00 год. Приватне підприємство "ОвручГазАвто" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Позивач зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано надав перевагу показам лічильника газу ЛГ-К-100-250 № 6632, оскільки Кодекс ГРС не містить відповіді на питання, як правильно обліковувати газ, якщо дублюючі покази пристроїв одного ВОГ мають розбіжності, оскільки ця ситуація є нетиповою, натомість Кодекс ГРС містить загальну й універсальну норму. Пріоритетними для врахування є покази саме лічильника газу, оскільки на них ґрунтуються дані обчислювача, які є похідними (адаптованими до стандартних умов). Те, що дані обчислювача не можуть бути враховані самостійно, при відсутності показників лічильника, не заперечували представники сторін у судовому засіданні. Такий висновок суду першої інстанції, на думку позивача, є правильним, логічним, справедливим, та зроблений судом з дотриманням принципу процесуальної рівності і змагальності сторін, тобто при вільному і рівному доведенні сторонами перед судом переконливості своїх доводів, а також з дотриманням судом вимог ст. 86 ГПК України. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на необхідність застосування Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу № 116 від 26.02.2004 р., чого суд не зробив, є абсолютно безпідставним. Вказана Методика, виходячи з тексту її загальних положень, призначена для приведення об`єму природного газу, який вимірюється в робочих умовах, до стандартних умов, що вимірюється лише побутовими лічильниками газу та стосується лише тих лічильників, які є лічильниками низького тиску газу, що також виплаває із загальних положень Методики. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 р. було задоволено клопотання представника відповідача та призначено розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.6.2020 р. було задоволено клопотання представника відповідача та доручено забезпечення проведення відеоконференції Господарському суду Житомирської області.(у зв"язку з відсутністю у представника апелянта технічної можливості провести відеоконференцію поза межами суду.) Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" надіслало до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що нормами Кодексу ГРМ та умовами Типового договору розподілу природного газу імперативно визначено, що фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедуру передбачених цим Кодексом випадках. Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу. Іншим, відмінним від приладового обліку, є порядок перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу ГРМ, і визначений у розділі XI Кодексу. Такий спосіб визначення об`ємів природного газу за своєю суттю є виключним, оскільки застосовується у разі наявності порушення вимог Кодексу ГРМ. При цьому обов`язковою умовою застосування відмінного, не приладового обліку є наявність факту непридатності засобу вимірювальної техніки до застосування, що підтверджується довідкою про непридатність ЗВТ органів у сфері метрології. Оскільки у даному спорі будь-яких порушень вимог Кодексу ГРМ, як з боку споживача, так і з боку оператора ГРМ не встановлено, доказів непридатності вузла обліку природного газу у складі лічильника газу ЛГ-К-100-250 № 6632 та обчислювача "Універсал-02" № 7582 матеріали справи не містять, єдиним способом визначення фактичного об`єму розподіленого природного газу є приладовий спосіб. Таким чином, сама по собі наявність розбіжностей у показах пристроїв одного ВОГ не є підставою для застосування будь-якого іншого способу визначення об`ємів природного газу, аніж той, що імперативно визначений Кодексом ГРМ та умовами договору розподілу природного газу. Представник відповідача в судовому засіданні 23.06.2020 р. підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в позові. Позивач не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання 23.06.2020 р., хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами. Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів зазначає наступне. Як встановлено апеляційним господарським судом, 01.01.2016 р. приватним підприємством "ОвручГазАвто" було підписано заяву-приєднання № 09420WP6RCFP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) щодо об`єкта Автомобільна газонаповнювальна компресорна станція (далі - АГНКС) у м. Овруч Житомирської області по вул. Ващука,

4. Оператором газорозподільної мережі, згідно заяви-приєднання, визначено ПАТ "Житомиргаз" (змінено на АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз". Позивач, відповідно до заяви просив відповідача направити представника для проведення чергової держповірки приладів обліку газу на підприємстві позивача за адресою: Житомирська обл., м. Овруч, вул. Ващука, 4 (а. с. 15). 20.06.2019 р. представниками відповідача у присутності представника позивача було проведено перевірку стану обліку природного газу, результати якої зафіксовано в акті перевірки стану обліку природного газу № 11200 від 20.06.2019 р. (а. с. 16). В акті встановлено різницю в показниках лічильника газу ЛГ-К-100-250 № 6632 (0069655 куб. м.) та обчислювача "Універсал-02" №7582 (70324 куб. м.), що свідчить про некоректність обліку газу. Даний лічильник було направлено на експертну повірку, що підтверджується протоколом від 20.06.2019 р. №11200/ЕП щодо направлення засобів вимірювальної техніки/пломб на експертну повірку (а. с. 17). Також, як вказано у акті з 20.06.2019 р. розрахунок за спожитий газ виконувати по даних документованої звітності обчислювача "Універсал-02" № 11131. Будь-яких зауважень до позивача, як споживача газу, щодо наявності та цілісності пломб, роботи лічильника на мінімальну витрату, наявності механічних пошкоджень лічильника, зафіксованих аварійних ситуацій, що впливають на коректність обліку природного газу ні в акті перевірки, ні в протоколі встановлено не було. Відповідно до висновку ДП "Івано-Франківський ноуково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" № 0166П-03/19 від 04.07.2019 р., який складений за результатами експертної повірки, встановлено, що лічильник газу типу ЛГ-К-100-250-1,6-01-Ех, заводський номер 6632/2000р.в., що належить ПП "ОвручГазАвто", відповідає вимогам інструкції Фб2.784.008Д2 "Інструкція. Лічильники газу турбінні ЛГ (СГ), ЛГ-К-Ех (СГ-К- Ех ). Методика повірки" (а. с. 18). Предметом даного позову є вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на проведення експертної повірки лічильника газу та проведення перерахунку об`єму розподіленого природного газу за червень 2019 р., шляхом зменшення об`єму розподіленого (спожитого) природного газу. Причиною спору у справі стало питання про наявність або відсутність підстав для перерахунку об`єму розподіленого природного газу та стягнення коштів за експертну повірку лічильника. Під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач відшкодував позивачу витрати на проведення експертної повірки лічильника газу в розмірі 4 663, 20 грн., про що позивач повідомив у відповіді на відзив (а. с. 63) та не заперечував представник відповідачаї, тому суд першої інстанції закрив провадження у даній справі в частині даних позовних вимог за відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що рішення суду першої інстанції в даній частині не оскаржується та не є предметом доводів апеляційної скарги, тому в силу приписів ст. 269 ГПК України апеляційний суд не надає правової оцінки рішенню суду в цій частині. Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч.1 статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до заяви-приєднання від 01.01.2016 р. № 09420WP6RCFP016 позивач приєднався до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. № 2498. Отже, між сторонами у даній справі укладено публічний договір про розподіл природного газу, до якого позивач приєднався та прийняв умови договору, шляхом підписання. Пунктом 1.1 Типового договору, передбачено, що цей договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Відповідно до пункту 1.3 Типового договору, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. Згідно п. 2.3 Типового договору передбачено, що при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 Типового договору, облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог кодексу газорозподільних систем. Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором. Згідно п. 5.3. Типового договору, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем. Відповідно до п. 5.4 Типового договору, порядок визначення об`єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього договору. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824, затверджено Кодекс ГРС, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем. У відповідності до глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи. Комерційний вузол обліку/комерційний ВОГ - вузол обліку природного газу, організований відповідно до вимог цього Кодексу для комерційного обліку природного газу при визначенні об`єму (обсягу) передачі та розподілу (споживання/постачання) природного газу в точці комерційного обліку. Вузол обліку природного газу/вузол обліку/ВОГ - це сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об`єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством. Лічильник газу - це засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам`ятовування та відображення об`єму (обсягу) природного газу, що проходить через нього, та є складовою комерційного (дублюючого) вузла обліку. Обчислювач об`єму газу - це засіб вимірювальної техніки, який перетворює вихідні сигнали вимірювальної інформації від вимірювального перетворювача перепаду тиску на звужуючому пристрої (напірній трубці тощо) та/або від вимірювального перетворювача об`єму газу за робочих умов (лічильника газу тощо), від вимірювальних перетворювачів тиску та температури газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, та обчислює об 'єм газу за стандартних умов. Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Згідно пунктів 1, 2 глави 1 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до газорозподільної системи від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними. Порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі, побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та оператором газорозподільної системи, та з урахуванням вимог цього Кодексу. Порядок укладання договору розподілу природного газу визначений розділом VI цього Кодексу. Фактичний об`єм надходження природного газу до/з газорозподільної системи (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках. Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу (пункт 3 глави 1 розділу IX Кодексу газорозподільних систем). Аналогічні положення закріплено в п. п. 5.2., 5.3. Типового договору. Таким чином, виходячи з розуміння понять "вузол обліку природного газу", "лічильник газу" та "обчислювач об`єму газу", колегія суддів апеляційного суду зазначає, що обчислювач об`єму газу є складовою частиною вузла обліку газу, який вимірює тиск та температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, і перетворює вихідні сигнали вимірювальної інформації від лічильника газу та обчислює об`єм газу за стандартних умов. Отже, як нормами Кодексу газорозподільних систем так і положеннями Типового договору розподілу природного газу імперативно визначено, що з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) розподіленого природного газу організовується та здійснюється його комерційний облік, фактичний об`єм надходження природного газу за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку з приведенням таких об`ємів до стандартних умов. Як встановлено апеляційним судом, 20.06.2019 р. представниками АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" здійснено перевірку стану обліку природного газу на ПП "ОвручГазАвто" за адресою: Житомирська обл., м. Овруч, вул. Ващука, 4, про що складено акт перевірки № 11200 від 20.06.2019 р., в якому зафіксовано різницю в показниках лічильника газу ЛГ-К-100-250 № 6632 (0069655 куб. м.) та обчислювача "Універсал-02" №7582 (70324 куб. м.), що свідчить про некоректність обліку газу та направлено лічильник газу на експертну повірку, що підтверджується протоколом від 20.06.2019 р. №11200/ЕП. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази порушення цілісності пломб, роботи лічильника на мінімальну витрату, наявності механічних пошкоджень лічильника, або ж зафіксованих аварійних ситуацій, що впливають на коректність обліку природного газу. За результатами експертної повірки лічильника газу, ДП "Івано-Франківський ноуково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" складено висновок № 0166П-03/19 від 04.07.2019 р., яким підтверджується, що метрологічні характеристики лічильника газу ЛГ-К-100-250 № 6632 відповідають вимогам у сфері метрології. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що комерційний облік природного газу на підприємстві позивача здійснювався комерційним вузлом обліку газу у складі: лічильника газу ЛГ-К-100-250 № 6632 та обчислювача "Універсал-02" №7582. Тобто, фактичний об`єм природного газу, який надходив з газорозподільної мережі на підприємство позивача, визначався на підставі даних двох складових комерційного вузла обліку природного газу - лічильника газу ЛГ-К-100-250 №6632 (вимірювальний перетворювач об`єму газу за робочих умов) та обчислювача "Універсал-02" № 7582 (перетворювач тиску та температури газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, та обчислює об`єм газу за стандартних умов). Вказана обставина підтверджується актом перевірки стану обліку природного газу № 11200 від 20.06.2019 р., яким зафіксовано показники лічильника газу ЛГ-К-100-250 № 6632 в розмірі 69655 м. куб. та показники обчислювача "Універсал-02" № 7582 в розмірі 70324 м. куб. Таким чином, беручи до уваги те, що фактичний об`єм надходження природного газу визначається на підставі даних комерційного вузла обліку з приведенням таких об`ємів до стандартних умов, тому відповідач, у відповідності до вимог пункту 3 глави 1 розділу IX Кодексу газорозподільних систем та пункту 5.3. Типового договору, взяв до розрахунку той об`єм природного газу, який був визначений комерційним вузлом обліку з приведенням обчислювачем "Універсал-02" №7582 до стандартних умов, а відтак відсутні підстав для здійснення відповідачем перерахунку об`єму розподіленого природного газу за червень 2019 р., шляхом зменшення об`єму розподіленого (спожитого) природного газу на 2404 куб. м. Колегія суддів апеляційного суду приймає до уваги, що спосіб визначення об`ємів природного газу, визначений у Кодексі газорозподільних систем та положеннях Типового договору розподілу природного газу за своєю суттю є виключним, оскільки застосовується у разі наявності порушення вимог даного Кодексу. При цьому, обов`язковою умовою застосування відмінного, не приладового обліку є наявність факту непридатності засобу вимірювальної техніки до застосування, що підтверджується довідкою про непридатність ЗВТ органів у сфері метрології. Однак, в даному випадку будь-яких порушень вимог Кодексу газорозподільних систем, як з боку споживача, так і з боку оператора ГРМ судом не встановлено, доказів непридатності вузла обліку природного газу у складі лічильника газу ЛГ-К-100-250 № 6632 та обчислювача "Універсал-02" №7582 матеріали справи не містять. Відтак, єдиним способом визначення фактичного об`єму розподіленого природного газу є приладовий спосіб, а наявність розбіжностей у показах пристроїв одного вузла обліку природного газу не є підставою для застосування будь-якого іншого способу визначення об`ємів природного газу, ніж той, що імперативно визначений Кодексом газорозподільних систем та умовами Типового договору розподілу природного газу. Окрім того, висновок суду першої інстанції та доводи позивача про пріоритетність врахування показів лічильника при визначенні обсягу спожитого природного газу, є такими, що суперечить пункту 4 глави 1 розділу І та пункту 1 глави 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем та п. 5.2., 5.3. Типового договору; жодної пріоритетності при визначенні об`єму розподіленого природного газу ні даний Кодекс, ні Типовий договір розподілу природного газу не містить, а фактичний об`єм природного газу, який надходив з газорозподільної мережі на підприємство позивача, визначався на підставі даних двох складових комерційного вузла обліку природного газу - лічильника газу ЛГ-К-100-250 № 6632 та обчислювача "Універсал-02" № 7582. Окрім того, колегією суддів апеляційного суду приймає до уваги те, що в ході судового розгляду, судом не було встановлено порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування, які визначені у главі 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції належно не виконав свій обов`язок щодо мотивації прийнятого ним рішення у даній справі та дійшов невірного висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Згідно приписів п. 1 та п. 3 ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. За таких обставин, апеляційна скарга акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Житомирської області від 07.04.2020 р. у справі №906/1279/19 скасуванню в частині задоволення позову про зобов`язання відповідача провести позивачу перерахунок обсягу розподіленого (спожитого) природного газу за червень 2019 року, шляхом зменшення об`єму розподіленого (спожитого) природного газу на 2404 куб. м. з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін. ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України"). Судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на позивача згідно ст. 129, 282 ГПК України. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на рішення Господарського суду Житомирської області від 07.04.2020 р. у справі №906/1279/19 - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 07.04.2020 р. у справі №906/1279/19 скасувати в частині задоволення позову про зобов`язання АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" провести ПП "ОвручГазАвто" перерахунок обсягу розподіленого (спожитого) природного газу за червень 2019 року, шляхом зменшення об`єму розподіленого (спожитого) природного газу на 2404 куб. м. Прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

3. Стягнути з приватного підприємства "ОвручГазАвто" (11106, Житомирська обл., м. Овруч, вул. М. Ващука, 4, код ЄДРПОУ 32906984) на користь акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, код ЄДРПОУ 03344071) 2 881, 50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити видачу судового наказу Господарському суду Житомирської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

6. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області. Повний текст постанови складено 30 червня2020 р Головуючий суддя Олексюк Г.Є. Суддя Маціщук А.В. Суддя Гудак А.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»