Постанова 4824 № 760/32197/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 760/32197/19 Головуючий у суді першої інстанції: Жовноватюк В.С. № апеляційного провадження: 22-ц/824/3225/2020 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Волошиної В.М. Суддів Слюсар Т.А., Мостової Г.І. Секретаря судового засідання Спеней О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору : Приватний нотаріус Карпе нко Оксана Михайлівна , Приватний нотаріус Падалка Роман Олегович, Приватний нотаріус Степаненко Дмитро Васильович, Приватний нотаріус Гончаренко Світлана Юріївна, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради про визнання договору дарування та шлюбного договору недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя. Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, в с т а н о в и л а: У листопаді 2019 року ОСОБА_3 , з урахуванням усунутих недоліків на виконання ухвали суду, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Карпе нко Оксана Михайлівна , Приватний нотаріус Падалка Роман Олегович, Приватний нотаріус Степаненко Дмитро Васильович, Приватний нотаріус Гончаренко Світлана Юріївна, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради про визнання договору дарування та шлюбного договору недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Карпе нко Оксана Михайлівна , Приватний нотаріус Падалка Роман Олегович, Приватний нотаріус Степаненко Дмитро Васильович, Приватний нотаріус Гончаренко Світлана Юріївна, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради про визнання договору дарування та шлюбного договору недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя (а.с. 104 том 2). Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направленням справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю, мотивуючи тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням правил підсудності. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що суд при відкритті провадження у справі не звернув увагу, що поєднання в одному судовому процесі позовних вимог про поділ спільного майна, вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя зачіпає інтереси третіх осіб - відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а тому суду першої інстанції слід було вирішити питання про виділення цих вимог у самостійне провадження. До того ж, позивачем обрано неналежний спосіб захисту законних прав та інтересів, які на її думку є порушеними. Зазначене призводить до порушення правил підсудності, так як у такому випадку неможливо застосовувати правила виключної підсудності, а позов про стягнення грошових коштів повинен розглядатися за правилами підсудності, передбаченими ст. 27 ЦПК України у самостійному провадженні. У визначений ухвалою суду строк, учасники справи не скористались процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України. У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 , - ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги. Представник позивачки - ОСОБА_9 заперечувала, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення першої інстанції - без змін. Інші учасники справи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Карпенко Оксана Михайлівна, Приватний нотаріус Падалка Роман Олегович, Приватний нотаріус Степаненко Дмитро Васильович, Приватний нотаріус Гончаренко Світлана Юріївна, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради у судове засідання призначене Київським апеляційним судом, останнє 13 липня 2020 року, не з`явились. Про час і місце розгляду справи судом повідомлялись у встановленому законом порядку. Відповідач ОСОБА_5 та третя особа Приватний нотаріус Гончаренко Світлана Юріївна сповіщались судом також у порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, з опублікуванням оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Від відповідачів ОСОБА_4 та третіх осіб: Приватного нотаріуса Карпенко О.М., Приватного нотаріуса Гончаренко С.Ю. до суду апеляційної інстанції надійшли письмові клопотання про розгляд справи у їх відсутності. У відповідності до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відкриваючи провадження у справі за позовом ОСОБА_3 про визнання договору дарування та шлюбного договору недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя, суд першої інстанції керувався тим, що справа підсудна Солом`янському районному суду міста Києва. Перевіряючи додержання судом першої інстанції вимог процесуального законодавства при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до статті 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (підсудність справ), визначаються правилами підсудністю (статті 26-30 ЦПК). Процесуальне законодавство встановлює декілька видів територіальної підсудності: загальна, альтернативна (за вибором позивача) та виключна. Згідно із загальним правилом територіальної підсудності, що передбачено статтею 27 ЦПК України, позови пред`являються: до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування; до юридичної особи - за її місцезнаходженням, яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 ЦК і статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а щодо юридичної особи - за положеннями статті 89, 93 ЦК України. За деякими категоріями справ в силу специфіки предмету спору процесуальний закон встановлює виключну підсудність, за якою тільки один конкретний суд серед інших може розглядати таку категорію справ. З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Карпе нко Оксана Михайлівна , Приватний нотаріус Падалка Роман Олегович, Приватний нотаріус Степаненко Дмитро Васильович, Приватний нотаріус Гончаренко Світлана Юріївна, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради, зміст (предмет позову) яких зводиться до наступних вимог: визнання недійсним договору дарування квартири від 19.09.2018, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Гончаренко С.Ю.; визнання недійсним шлюбного договору від 19.09.2018, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Гончаренко С.Ю.. визнання спільним сумісним майном ОСОБА_3 та ОСОБА_2 наступне майно : - квартиру площею 32,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) - квартиру площею 90,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) - квартиру площею 45,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер НОМЕР_6) - квартиру площею 72,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер НОМЕР_3 ) - квартиру площею 58 кв.м., яка розташована за адресою : АДРЕСА_5 (реєстраційний номер НОМЕР_4 ) - транспортний засіб марки Nissan Qashgai 2015 р.в. (номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_5 ). - дохід від здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 в розмірі 101 645, грн.; витребування майно із чужого незаконного володіння: - у ОСОБА_6 квартиру площею 32,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), - у ОСОБА_4 квартиру площею 90,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), - у ОСОБА_7 квартиру площею 45,1 кв.м., яка розташована за адресою : АДРЕСА_3 (реєстраційний номер НОМЕР_6 ), - у ОСОБА_5 квартиру площею 72 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер НОМЕР_3 ); здійснення поділу майна подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , включаючи рухоме та нерухоме майно та грошові кошти, з визнанням за відповідачем ОСОБА_2 право приватної власності на майно, загальною площею 150 кв.м., що дорівнює Ѕ частині спільного сумісного майна подружжя: 1-кімнатну квартиру площею 32,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1647527180000; 1-кімнатну квартиру площею 45,1 кв.м. по АДРЕСА_3 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1588705180000); 2-кімнатну квартиру площею 72,0 кв.м по АДРЕСА_4 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 701408080391); за позивачем ОСОБА_3 право приватної власності на майно, загальною площею 148,9 кв.м., що дорівнює Ѕ частині спільного сумісного майна подружжя: 3-кімнатну квартиру площею 90,9 кв.м по АДРЕСА_2 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 588713980000), із зобов`язанням Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинити реєстраційні дії щодо реєстрації права власності ОСОБА_3 на вказану квартиру; 1-кімнатну квартиру площею 58 кв.м по АДРЕСА_5 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 111065080000); стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошової компенсації в розмірі 1/2 частки від отриманого ОСОБА_2. доходу за 2017-2018 рік від здійснення підприємницької діяльності, що становить 50 822,88 грн. (п`ятдесят тисяч вісімсот двадцять дві гривні 88 коп.), із зобов`язанням ОСОБА_2 перерахувати грошову компенсацію в розмірі 1/2 частки від отриманого доходу на банківський рахунок ОСОБА_3 за наступними реквізитами: AT Комерційний банк «Приватбанк» ІBAN - НОМЕР_8, код ЄДРПОУ одержувача НОМЕР_9, Картковий рахунок НОМЕР_10; визнання за позивачем ОСОБА_3 право особистої приватної власності на 1/2 частину транспортного засобу марки Nissan Qashqai 2015 р.в., номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_7 . Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 11 серпня 2007 року по 21 червня 2019 року сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. За час шлюбу ними за спільні кошти придбано рухоме та нерухоме майно. До спільного майна входить п`ять квартир та транспортний засіб, а саме: - квартира площею 32,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) - квартира площею 90,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) - квартира площею 45,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер НОМЕР_6 ) - квартира площею 72,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер НОМЕР_3 ) - квартира площею 58 кв.м., яка розташована за адресою : АДРЕСА_5 (реєстраційний номер НОМЕР_4 ) - транспортний засіб марки Nissan Qashgai 2015 р.в. (номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_5 ). Зазначала, що їй стало відомо про те, що у листопаді 2018 року чоловік оформив договори купівлі-продажу чотирьох квартир на користь свого друга ОСОБА_5 та матері ОСОБА_4 (відповідачі у справі), а 17 травня 2019 року та 05 червня 2019 року відповідач ОСОБА_5 перереєстрував квартиру АДРЕСА_6 на ОСОБА_6 , квартиру АДРЕСА_7 на фізичну особу ОСОБА_7 . Посилаючись на те, що укладений договір дарування та шлюбний договір поставили позивачку у вкрай невигідне матеріальне становище порівняно із законодавством, правочини вчинені із застосуванням до неї примусу, психологічного тиску, просила суд визнати оспорювані договори недійсними, з витребування майна у недобросовісних набувачів та його поділу як об`єкт права спільної сумісної власності подружжя за визначеним нею варіантом. Отже, матеріально-правова вимога позивачки до відповідачів щодо якої вона просить ухвалити рішення спрямована на захист її права власності на майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, предметом якого є квартири, транспортний засіб та грошові кошти. Земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення належать до нерухомого майна - 180 ЦК України. Відповідно до статті 30 ЦПК України для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна застосуються правила про виключну підсудність. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. Колегія суддів встановлено, що при вирішенні питання про підсудність справи за поданою заявою ОСОБА_3 , суд першої інстанції правильно виходив із того, що пред`явлений позов стосуються вимог про поділ майна подружжя, з поєднаними з ними вимогами про визнання недійсним з моменту вчинення договору дарування квартири та шлюбного договору, укладених між подружжям, з витребування спірного майна у набувачів для його поділу як об`єкту права спільної сумісної власності подружжя. До складу майна, що підлягає поділу включено загальне майно подружжя, у тому числі нерухоме майно, а тому на них поширюється правило виключної підсудності. Документальне підтвердження місцезнаходження спірного нерухомого майна свідчить про те, що основна частина нерухомого майна, що за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах та місцевостях, розташовані на території Солом`янського району міста Києва. Таким чином, відповідно до процесуального закону справа за пред`явленим позовом ОСОБА_3 підсудна Солом`янському районному суду міста Києва, а тому суд першої інстанції правомірно відкрив провадження у справі. Доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що суду першої інстанції слід було вирішити питання про виділення поєднаних вимог, які зачіпають інтереси третіх осіб - відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у самостійне провадження на правильність висновків суду першої інстанції в частині вирішення питання про відкриття провадження у справі не впливають, оскільки за пред`явленим позовом ОСОБА_3 позовні вимоги до кількох відповідачів об`єднані спільністю предмета, нерозривно пов`язані між собою, оскільки від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Інші доводи апеляційної скарги представника відповідача фактично зводяться до вирішення заявлених позовних вимог ОСОБА_3 , що не допускається на стадії відкриття провадження у справі, оскільки на стадії пред?явлення позову, відкриття провадження у справі, суд першої інстанції виходить з правил глави 2 розділу III ЦПК України та із поданих матеріалів заявником (позивачем) перевіряє лише передумови права на пред?явлення позову конкретної особи та дотримання останньою порядку її подання. Тоді як характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб з`ясовуються судом на стадії розгляду справи по суті. Оцінка ж вимог та доказів з урахуванням вимог статей 77, 78 та 79 ЦПК про їх належність, допустимість і достовірність проводиться судом при ухваленні рішення відповідно до статті 263 ЦПК України. Отже, доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Солом`янського районного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права щодо визначення підсудності, підстав для її скасування немає, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 відхилити. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскаржена в касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді: