Постанова 4856 № 120/3346/19-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/3346/19-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Наталія Володимирівна Суддя-доповідач - Сушко О.О. 21 липня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року (м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо не виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14.11.2018 у справі № 127/14443/18; зобов`язати Державну казначейську службу України виконати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14.11.2018 у справі № 127/14443/18. Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 14.11.2018 Вінницьким міським судом Вінницької області прийнято рішення у справі №127/14443/18, залишене буз змін постановою Апеляційного суду Вінницької області від 14.03.2019, яким позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про відшкодування моральної шкоди задоволено частково, стягнуто за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1435 гривень. Рішення набрало законної сили 14.03.2019. 04.04.2019 Вінницьким міським судом Вінницької області видано виконавчий лист у справі №127/14443/18 щодо стягнення за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1435 гривень. 09.04.2019 позивачка надіслала до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області заяву з доданим до неї виконавчим листом у справі №127/14443/18, у якій просила здійснити на її користь безспірне списання коштів державного бюджету на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14.11.2018 по справі №127/14443/18, а також просила повідомити її про результати розгляду вказаної заяви. 12.04.2019 листом за №13-36/864 Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області повідомило позивачку про те, що за результатами розгляду надісланої нею заяви від 09.04.2019, останнє, у відповідності до приписів пунктів 35-40 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №45), надіслано для подальшого виконання до Державної казначейської служби України листом від 12.04.2019 за №13-30-08/841. Також судом встановлено, що 08.08.2019 позивачка направила на адресу Державної казначейської служби України письмове звернення з проханням повідомити наступне: Коли і яку конкретно мою заяву було ДКСУ отримано (дата моєї заяви, дата її отримання, номер справи, у якій видано виконавчий лист)? Коли і які конкретно дії було ДКСУ вчинено на виконання вказаних у моїх заявах рішень з посиланням на дати та номери справ? Коли і які конкретно суми на виконання яких саме рішень було ДКСУ перераховано на вказаний у моїх заявах рахунок? Які конкретно причини перешкоджали вчасно перерахувати всі стягнуті на мою користь кошти? За результатами розгляду даного звернення, листом Державної казначейської служби України № 5-11-11/14941 від 03.09.2019 надано відповідь, у якій вказано, що у Казначействі за бюджетною програмою 3504030 обліковуються виконавчі листи у справах 127/14443/18 та 127/15455/16-ц. Враховуючи передбачені у державному бюджеті межі бюджетних призначень та черговість надходження рішень до органів Казначейства, питання щодо перерахування коштів по виконавчому листу у справі 127/14443/18 розглянеться Казначейством до кінця 2019 року, а питання щодо перерахування коштів по виконавчому листу в справі 127/15455/16-ц - орієнтовно в І півріччі 2020 року за умови належного фінансування програми. Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконується органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» є спеціальним у сфері гарантування державою виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження». В силу ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державні підприємство, установа, організація. Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Зазначена норма кореспондується із положеннями статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Так, вказаною статтею закріплено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржника, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком №845. Пунктом 2 Порядку № 845 визначено, що виконавчі документи - це оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України «Про виконавче провадження». За змістом п.3 Порядку № 845 виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). У відповідності до п.28 Порядку №845 орган Казначейства протягом трьох робочих днів після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету і рахунки боржника, з яких проводиться безспірне списання коштів. Тобто, обов`язок щодо виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області суду від 14.11.2018 по справі №127/14443/18, яке набрало законної сили, та відповідного виконавчого листа, покладено на Державну казначейську службу України, як на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Згідно з п. 25 Порядку № 845 безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому п.п. 24-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми. Відповідно до п. 47 Порядку № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей. Згідно п. 48 Порядку № 845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей. У разі відсутності таких документів та відомостей, якщо боржником є державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, перерахування коштів здійснюється на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Вимогами п. 49 Порядку № 845 встановлено, що у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з п.п. 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України. Відповідно до пп. 1 п. 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Звертаючись до суду з даним позовом позивач в обгрунтування заявлених позовних вимог покликалась на те, що відповідачем рішення суду про стягнення на її користь моральної шкоди не було виконано у порядку та строки, визначені Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Натомість відповідач мотивуючи свою позицію покликався на відсутність достатнього фінансування, а також на неодноразове звернення до Міністерства фінансів України з листами про необхідність виділення додаткових коштів. Слід звертнути увагу, що при виконанні рішень суду, за якими боржником є держава, Державна казначейська служба України є суб`єктом владних повноважень на якого покладений обов`язок щодо належного та своєчасного виконання рішень суду з виплати грошових коштів, а у випадку їх не виконання протягом трьох місяців, на виплату стягувачу компенсації в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Важливо й те, що невиконання судових рішень державою не може бути виправдано нестачею коштів. Зокрема, забезпечення достатнього відшкодування за невиконання або несвоєчасне виконання рішень національних судів є прямим зобов`язанням саме держави. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №818/674/17 (адміністративне провадження № К/9901/23597/18, К/9901/23604/18), у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №809/836/17 (адміністративне провадження №К/9901/335/18) . Беручи до уваги зазначене, посилання Державної казначейської служби України на те, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються у порядку черговості надходження таких документів, на переконання суду, не можуть слугувати достатньою правовою підставою для порушення законодавчо встановленого строку виконання судового рішення та, як наслідок, порушення прав позивача. Доводи відповідача, що ним надано належні докази про направлення до Міністерства фінансів України та інших державних органів листів із пропозиціями щодо необхідності внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України» на відповідний рік у частині збільшення видатків на виконання бюджетної програми КПКВК 3504030 є необґрунтованими, оскільки адресовані Міністерству фінансів України з цього приводу листи не є належними доказами своєчасного надання відповідачем пропозицій Мінфіну щодо необхідності внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України». Відтак, слід зазначити, що наведені у відзиві відповідача посилання на п. 3 Порядку №845, за яким рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються у порядку черговості надходження таких документів, не можуть слугувати достатньою правовою підставою для порушення законодавчо встановленого строку виконання судового рішення. Так, вказана норма не встановлює жодних винятків для недотримання приписів ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" щодо тримісячного строку для перерахування стягувану коштів та підлягає застосуванню виключно у системному взаємозв`язку із зазначеним законодавчим положенням. Вирішуючи питання щодо можливості застосування обраного позивачем способу захисту порушених прав шляхом задоволення вимог про визнання протиправними дій Головного управління державної казначейської служби України в Київській області та Державної казначейської служби України, що полягають у невиконанні у встановлений законом строк рішення суду, слід звернути увагу на наступне. Так, дії суб`єкта владних повноважень - це завжди активна поведінка, що являє собою вчинення певних дій всупереч вимог законодавства та покладених на суб`єкта владних повноважень обов`язків, тоді як під бездіяльністю слід розуміти пасивну форму поведінки суб`єкта владних повноважень, тобто не вчинення ним у встановлені строки дій, що випливають з його повноважень. Як встановлено з матеріалів справи, порушення прав та інтересів позивача виникло внаслідок не вчинення дій Державною казначейською службою України, які вона повинна і могла вчинити в силу покладених на неї обов`язків та виходячи з положень Порядку №

845. Отже, порушення прав позивача зумовлене саме протиправною бездіяльністю Державної казначейської служби України, як особи, що здійснює виконання рішень суду, боржником за якими є держава або її органи, яка полягає у невиконанні рішення Вінницького міського суду Вінницької області суду від 14.11.2018 по справі №127/14443/18 Беручи до уваги, що внаслідок протиправною бездіяльності відповідача рішення Вінницького міського суду Вінницької області суду від 14.11.2018 по справі №127/14443/18, яке ухвалена на користь позивача, виконане у встановлений законом строк не було, вимоги позивача про зобов`язання Державної казначейської служби України виконати рішення Вінницького міського суду Вінницької області суду від 14.11.2018 по справі №127/14443/18 є обґрунтованими. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, як така, що розглянута за правилами спрощеного провадження, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.