Постанова 4851 № 440/730/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Костенко Г.В. 15 липня 2020 р.Справа № 440/730/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді - Мельнікової Л.В., суддів - Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - встановила: 10.02.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправною відмову відповідача виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради у наданні інформації про земельні ділянки на території Подільського району м. Полтава, не надані у власність (користування), що можуть бути використані для ведення садівництва, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, для реалізації права на безоплатне отримання у власність; - зобов`язати виконавчий комітет Подільської районної у м. Полтаві ради надати інформацію на адвокатський запит Малофєєва А.І. (представника позивача) вих. № 04/01 від 04.01.2020 року про земельні ділянки на території Подільського району м. Полтава, не надані у власність (користування), що можуть бути використані для ведення садівництва, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, для реалізації права на безоплатне отримання у власність. В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 04.01.2020 року його представник - адвокат Малофєєв А.І., на виконання умов договору, укладеного між ними, звернувся із адвокатським запитом до виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради через засоби поштового зв`язку із проханням надати інформацію про земельні ділянки на території м. Полтави, не надані у власність (користування), що можуть бути використані: для ведення садівництва; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, для реалізації права на безоплатне отримання у власність. Вказаний адвокатський запит, згідно з інформацією пошуку системи «Трекінг» на офіційному сайті «Укрпошта» відповідачем отриманий 06.01.2020 року. До запиту адвокат долучив посвідчену копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1142 та ордер на надання правничої допомоги. 15.01.2020 року він отримав лист від 11.01.2020 року № 02.1-25/35, зміст якого зводиться до того, що відповідач не володіє запитуваною інформацією. З такою відповіддю позивач не погоджується, вважає, що відповідачем проявлено протиправну бездіяльність. У відзиві на адміністративний позов відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та просив закрити провадження, оскільки вимоги стосовно ненадання відповіді на адвокатський запит не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 року з підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, провадження у справі закрито. Судове рішення вмотивовано тим, що у відповідності до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 686/23317/13-а та у постанові Верховного Суду від 17.10.2019 року у справі № 826/11699/18, адвокатський запит не є запитом, що направлений на отримання публічної інформації, оскільки може бути спрямований не лише до суб`єктів владних повноважень, але й до будь-якої юридичної особи з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту, у зв`язку з чим відносини, які склалися між позивачем та відповідачем щодо зобов`язання останнього надати відповідь на адвокатський запит, не є публічно-правовими у розумінні КАС України. Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги викладену у відповіді на відзив правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 17.12.2019 року у справі № 826/5331/18, згідно якої вимоги щодо надання відповіді на адвокатський запит щодо надання публічної інформації підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, натомість посилання на висновки, викладені у постанові Великої Плати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 686/23317/13-а є безпідставними, оскільки правовідносини у справі не є подібними до правовідносин у справі № 686/23317/13-а, у якій, на відміну від справи, що розглядається, адвокатський запит спрямований на контроль за виконанням судового рішення у цивільній справі. У відзиві на апеляційну скаргу, виконавчий комітет Подільської районної у м. Полтаві ради, посилаючись на доводи, наведені ним у відзиві на позов, просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду першої інстанції, - без змін. За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги, з наступних підстав. Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (ч. 1 ст. 4 КАС України). Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України). Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначаються Законом України від 13.01.2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI). Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-VI). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання. За ч.ч. 1-3 ст. 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити, зокрема, відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до КАС України. Як установлено судовим розглядом, позивач звернувся до виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради із адвокатським запитом щодо надання інформації про земельні ділянки на території Подільського району м. Полтава, не надані у власність (користування), що можуть бути використані для ведення садівництва, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, для реалізації права на безоплатне отримання у власність. На думку позивача, запитувана інформація має ознаки публічної, нею володіє саме відповідач, який, як суб`єкт владних повноважень, може бути відповідачем у справах про оскарження бездіяльності розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію. Відтак, не погоджуючись із висновком суду першої інстанції щодо необхідності закриття провадження у справі з підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, колегія суддів зазначає, що вимоги позивача про надання виконавчим комітетом Подільської районної у м. Полтаві ради відповіді на адвокатський запит підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. При цьому, колегія суддів зауважує про безпідставність посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на висновки, викладені у постанові Великої Плати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 686/23317/13-а, оскільки правовідносини у цій справі не є подібними до правовідносин у справі № 686/23317/13-а, у якій, на відміну від справи, що розглядається, адвокатський запит був спрямований на контроль за виконанням судового рішення у цивільній справі. Таким чином, висновки суду першої інстанції про непоширення юрисдикції адміністративного суду на спір у цій справі є помилковими. Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.12.2019 року у справі № 826/5331/18. Оскільки наведені обставини залишені судом поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів, задовольняючи вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасовує ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 року та направляє справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення питання (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України). Інші доводи та заперечення учасників справи означених висновків колегії суддів не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10.02.2010 року). Підстави для розподілу судових витрат відсутні. З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 5-10, 292, 308, 311, 313, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року скасувати. Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц Постанова у повному обсязі складена і підписана 24 липня 2020 року.