LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд640/705/20

від 21.07.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2020 року - без змін.

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua Головуючий у першій інстанції: Балась Т.П. Суддя-доповідач: Епель О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2020 року Справа № 640/705/20 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г., за участю секретаря Лісник Т.В., представника позивача Бельмаса Л.О., представника відповідача Отроди Т.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Історія справи. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач-1), Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач-2) про: - визнання протиправними дій МВС України в особі Департаменту інформатизації щодо зберігання та використання шляхом зазначення в довідці № 19325479210620013742 серія ІІА № 1641536 відомостей про позивача: «Разом з тим є особою, якій 28.05.2012 Гагарінським РВВС ім. Севастополя пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України, кримінальна справа № 14009-2-1-2011/911843 від 28.11.2011. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 26.06.2012 Ленінським РВВС м. Севастополя пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, кримінальна справа № 14006-2-1-2012/620915 від 26.06.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 30.10.2012 Гагарінським РВВС м. Севастополя пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, кримінальна справа № 921582 від 14.09.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 12.02.2013 Гагарінським РВВС м. Севастополя повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, кримінальне провадження Nol4009212012000044 від 31.10.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 21.12.2013 Гагарінським РВВС м. Севастополя повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, кримінальне провадження № 14009212012000049 від 28.11.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили»; - зобов`язання МВС України в особі Департаменту інформатизації надати позивачу повну і точну інформацію про наявність/відсутність судимостей без зазначення додаткових відомостей: «Разом з тим є особою; якій 28.05.2012 Гагарінським РВВС м. Севастополя пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, кримінальна справа № 14009-2-1-2011/91|1843 від 28.11.2011. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 26.06.2012 Ленінським РВВС м. Севастополя пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, кримінальна справа № 14006-2-l-2012/620915 від 26.06.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 30.10.2012 Гагарінським РВВС м. Севастополя пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, кримінальна справа N©921582 від 14.09.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 12.02.2013 Гагарінським РВВС м. Севастополя повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, кримінальне провадження № 14009212012000044 від 31.10.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 21.12.2013 Гагарінським РВВС м. Севастополя повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, кримінальне провадження № 14009212012000049 від 28.11.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справді до МВС не надходили»; - зобов`язання МВС України в особі Департаменту інформатизації виключити із бази даних інформацію про позивача, а саме: «Разом з тим є особою, якій 28.05.2012 Гагарінським РВВС м. Севастополя пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, кримінальна справа № 14009-2-1-2011/911843 від 28.11.2011. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 26.06.2012 Ленінським РВВС м. Севастополя пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, кримінальна справа № 14006-2-1-2012/620915 від 26.06.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 30.10.2012 Гагарінським РВВС м. Севастополя пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, кримінальна справа № 921582 від 14.09.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 12.02.2013 Гагарінським РВВС м. Севастополя повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, кримінальне провадження № 14009212012000044 від 31.10.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справу до МВС не надходили. 21.12.2013 Гагарінським РВВС м. Севастополя повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, кримінальне провадження № 14009212012000049 від 28.11.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили». Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2020 року позов було задоволено частково: - визнано протиправними дії МВС України в особі Департаменту інформатизації щодо використання шляхом зазначення в довідці № 19325479210620013742 серія ІІА № 1641536 відомостей щодо позивача: «Разом з тим є особою, якій 28.05.2012 Гагарінським РВВС ім. Севастополя пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, кримінальна справа № 14009-2-1-2011/911843 від 28.11.2011. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 26.06.2012 Ленінським РВВС м. Севастополя пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, кримінальна справа № 14006-2-1-2012/620915 від 26.06.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 30.10.2012 Гагарінським РВВС м. Севастополя пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, кримінальна справа № 921582 від 14.09.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 12.02.2013 Гагарінським РВВС м. Севастополя повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, кримінальне провадження №від 31.10.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 21.12.2013 Гагарінським РВВС м. Севастополя повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, кримінальне провадження № 14009212012000049 від 28.11.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили»; - зобов`язано МВС України в особі Департаменту інформатизації надати позивачу повну і точну інформацію про наявність/відсутність судимостей без зазначення додаткових відомостей: «Разом з тим є особою; якій 28.05.2012 Гагарінським РВВС м. Севастополя пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, кримінальна справа № 14009-2-1- 2011/91|1843 від 28.11.2011. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 26.06.2012 Ленінським РВВС м. Севастополя пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, кримінальна справа № 14006-2-l-2012/620915 від 26.06.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 30.10.2012 Гагарінським РВВС м. Севастополя пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, кримінальна справа № 921582 від 14.09.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 12.02.2013 Гагарінським РВВС м. Севастополя повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, кримінальне провадження № 14009212012000044 від 31.10.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 21.12.2013 Гагарінським РВВС м. Севастополя повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, кримінальне провадження № 14009212012000049 від 28.11.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справді до МВС не надходили». Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що довідка, яка надається Департаментом інформаційних технологій МВС України повинна містити інформацію за трьома напрямками, а саме: 1) про притягнення особи до кримінальної відповідальності; 2) про відсутність (наявність) судимості; 3) про наявність обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, а тому зазначення у довідці, виданій позивачу, інших відомостей не відповідає вимогам чинного законодавства. Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову повністю, зазначаючи, що суд першої інстанції підмінив суб`єкта владних повноважень, зобов`язавши зазначити в довідці вибіркові відомості про позивача, та наполягає на необхідності зазначення в довідці про несудимість всієї інформації, що наявна в базах даних МВС. З цих та інших підстав апелянт вважає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права при ухваленні рішення в цій справі. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2020 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та наголошуючи на тому, що законодавством чітко визначено, що саме підлягає зазначенню в довідці про несудимість і що апелянтом не наведено жодного обґрунтування щодо наявності будь-яких правових підстав для наведення в такій довідці інших відомостей, зокрема інформації про позивача, яка була ним вказана. При цьому, позивач посилається на висновки Верховного Суду у постанові від 24.10.2019 у справі № 804/4135/18. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав. Обставини справи, установлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 21.11.2019 позивач з метою отримання довідки про наявність або відсутність судимості через електронний сервіс інтернет звернувся до Департаменту інформатизації МВС України з відповідною заявкою. 17.12.2019 Департаментом інформатизації МВС України видана довідка № 19325479210620013742 серії ІІА № 1641536, наступного змісту: «за обліками МВС громадянин(ка) України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець(ка) ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬК ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ УКРАЇНА на території України станом на 12.12.2019 не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Разом з тим є особою, якій 28.05.2012 Гагарінським РВВС м. Севастополя пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України, кримінальна справа № 14009-2-1- 2011/911843 від 28.11.2011. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 26.06.2012 Ленінським РВВС м. Севастополя пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, кримінальна справа № 14006-2-1-2012/620915 від 26.06.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 30.10.2012 Гагарінським РВВС м. Севастополя пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, кримінальна справа № 921582 від 14.09.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 12.02.2013 Гагарінським РВВС м. Севастополя повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, кримінальне провадження № 14009212012000044 від 31.10.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 21.12.2013 Гагарінським РВВС м. Севастополя повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, кримінальне провадження № 14009212012000049 від 28.11.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили». Позивач звернувся до ГПУ із запитом щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12012140050000044. За результатами вказаного запиту ГПУ надано відповідь від 20.02.2015 № 26-р-15 про те, що згідно з даними Єдиного реєстру досудового розслідування, кримінальне провадження № 120121400050000044 від 24.03.2013 скеровано з обвинувальним актом до Гагарінського районного суду м. Севастополя для розгляду по суті, а також зазначено, що ГПУ не володіє інформацією щодо стану судового розгляду у кримінальному провадженні через окупацію Російською Федерацією території півострова Крим, та роз`яснено, що на підставі ст. 12 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та м. Севастополя на тимчасово окупованих територіях, розгляд кримінальних проваджень, підсудних місцевим судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя забезпечується одним з районних судів м. Києва, визначеним Апеляційним судом міста Києва, у зв`язку з чим ОСОБА_1 має право звернутися до Апеляційного суду м. Києва щодо отримання запитуваної інформації. 11.02.2015 позивач звернувся із запитом про надання інформації щодо кримінального провадження до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційним судом м. Києва у відповідь на вказаний запит повідомлено, що згідно з даними автоматизованої системи електронного документообігу Апеляційного суду м. Києва «Апеляція» кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 до Апеляційного суду м. Києва для визначення підсудності не надходило. Відповідно до змісту відповіді Київського апеляційного суду від 04.03.2019 № 3068/0506/19 на запит ОСОБА_1 , згідно даних, які містяться в АСЕД «Апеляція», матеріали кримінального провадження про визначення підсудності їх розгляду, або будь-які інші справи чи матеріали, в яких є учасником ОСОБА_1 , в порядку ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», не надходили та не розглядались. Також зазначено, що на сьогоднішній день до Київського апеляційного суду не передавались нерозглянуті судові справи, комп`ютерні бази даних та архіви судів розташованих на території АР Крим. Позивач, вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними шляхом вчинення неправомірних дій по внесенню до довідки відомостей, які не відносяться ані до інформації про притягнення особи до кримінальної відповідальності, ані до інформації про наявність або відсутність судимості, звернувся до суду з цим позовом. Нормативно-правове обґрунтування. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-ХІІ (далі - Закон № 2657-ХІІ), «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI), «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI (далі - Закон № 2297-VI), Положенням про Департамент інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2015 №1572 (далі - Положення № 1572), Інструкцією про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 23.08.2002 № 823/188 (далі - Інструкція № 823/188), Порядком доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 29.11.2016 № 1256 (далі - Порядок № 1256). Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пунктами 1, 2 Положення № 1572 передбачено, що Департамент інформаційних технологій (далі - Департамент або ДІТ) Міністерства внутрішніх справ України (далі - Міністерство або МВС) є структурним підрозділом апарату МВС, який здійснює, координує та контролює інформаційне забезпечення діяльності структурних підрозділів апарату Міністерства та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр. Департамент у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, нормативно-правовими актами МВС, а також цим Положенням. Підпунктом 25 пункту 8 Положення № 1572 визначено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань забезпечує надання громадянам інформації про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством. Згідно з частиною 2 статті 11 Закону № 2657-ХІІ кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом № 2939-VI. Пунктом 2 частини першої статті 10 Закону № 2939-VI кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 10 Закону № 2939-VI розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом. При цьому, відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені (частина п`ята статті 10 Закону № 2939-VI). У підпункті 9.9 пункту 9 Інструкції № 823/188 визначено, що інформацію про судимість (несудимість) за особистими зверненнями громадян надають територіальні УОІ-ВОІ за місцем останнього постійного мешкання цих громадян з урахуванням вимог статей 5, 89, 108 КК України. Довідка надається на бланку встановленого зразка за підписом керівника та засвідчується печаткою підрозділу з її обов`язковою реєстрацією. Умови, підстави та процедуру надання відомостей з інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, що містить відомості стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення, права та обов`язки суб`єктів, що є учасниками зазначеної процедури визначено Порядком № 1256. Відповідно до пункту 2 Порядку № 1256 «довідка» - документ, який містить відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, та надається фізичній особі у відповідь на її запит. У зазначеному пункті також визначено, що «персонально-довідковий облік» - систематизований банк (база) даних інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення. Висновки суду апеляційної інстанції. Отже, законодавством чітко визначено, які саме відомості (інформація) зазначаються у довідці про судимість (несудимість) за особистими зверненнями громадян, яка надається Департаментом інформаційних технологій МВС України, а саме: 1) про притягнення особи до кримінальної відповідальності; 2) про відсутність (наявність) судимості; 3) про наявність обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України. Зазначення будь-яких інших відомостей у такій довідці, зокрема «повній», законодавством, яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що в довідці № 19325479210620013742 серія ІІА № 1641536, виданій Департаментом МВС на запит позивача, крім належних відомостей, також зазначено відомості (інформація), внесення яких до такої довідки не передбачено чинним законодавством. Так, як було правильно встановлено судом першої інстанції, у вказаній довідці Департаментом зазначено, що позивач є особою, якій « 28.05.2012 Гагарінським РВВС ім. Севастополя пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, кримінальна справа № 14009-2-1-2011/911843 від 28.11.2011. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 26.06.2012 Ленінським РВВС м. Севастополя пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, кримінальна справа № 14006-2-1-2012/620915 від 26.06.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 30.10.2012 Гагарінським РВВС м. Севастополя пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, кримінальна справа № 921582 від 14.09.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 12.02.2013 Гагарінським РВВС м. Севастополя повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, кримінальне провадження № l4009212012000044 від 31.10.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. 21.12.2013 Гагарінським РВВС м. Севастополя повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, кримінальне провадження № 14009212012000049 від 28.11.2012. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили» Однак, такі відомості не належать до інформації про притягнення особи до кримінальної відповідальності, про відсутність (наявність) судимості та/або про наявність обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України. Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції підмінив суб`єкта владних повноважень, зобов`язавши зазначити в довідці вибіркові відомості про позивача, та наполягає на необхідності зазначення в довідці про несудимість всієї інформації, що наявна в базах даних МВС, судова колегія вважає необґрунтованими та відхиляє з підстав, наведених вище. З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправними дій МВС в особі Департаменту інформатизації із зазначення вказаних відомостей у довідці, виданій позивачу, та зобов`язання МВС в особі Департаменту інформатизації, як уповноваженого суб`єкта влади, надати позивачу повну і точну інформацію про наявність/відсутність судимостей, відповідно до вимог законодавства, без зазначення вказаних додаткових відомостей. При цьому, апеляційний суд перевіряє рішення суду першої інстанції у цій справі в межах апеляційної скарги, в якій МВС фактично оскаржує судове рішення лише в частині задоволення позовних вимог. Тож, перевірка оскаржуваного рішення в частині відмови в позові не здійснюється. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційна скарга Міністерства внутрішніх справ України підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2020 року - без змін. Розподіл судових витрат. З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлено 22 липня 2020 року. Головуючий суддя Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»