Постанова 4824 № 759/7959/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 липня 2020 року м. Київ Справа №759/7959/19 Апеляційне провадження № 22-ц/824/8501/2020 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В. за участю секретаря Голопапи Д.І. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кийтранс-2005» на додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді Горбенко Н.О. 03 березня 2020 року у м. Києві, дата складення повного тексту рішення не зазначена, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кийтранс-2005», третя особа: Приватне акціонерне товариство «АСК» Інго Україна» про відшкодування майнової та моральної шкоди, В С Т А Н О В И В Додатковим рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2020 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гаврилюк Т.В. про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі за і позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кийтранс-2005», третя особа - ПрАТ «АСК» Інго України» про відшкодування майнової та моральної шкоди - задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кийтранс-2005» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12013,75 грн. Ухвалюючи додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 12013,75 грн витрат на професійну правничу допомогу у даній цивільній справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено належними доказами оплату ним гонорару адвокату та обґрунтованість такої оплати у визначеному розмірі. Не погодилось із вказаним рішенням суду ТОВ «Киїтранс-2005», представником подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність рішення, як такого, що ухвалене з порушенням норм процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи. Вказує на те, що в долучених актах прийому-передачі №3 від 06 травня 2019 та №139 від 02 жовтня 2019 року не зазначено кількості часу, витраченого адвокатом на складання і подання документів, а також, відсутня вартість кожної наданої послуги. Одночасно зазначає, що позивачем в порушення ч. 3 ст. 137 ЦПК України не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, зокрема, із зазначенням витраченого часу на відповідні види робіт та їх вартості, який є необхідним для визначення розміру витрат на правничу допомогу. Посилається на те, що вказані в акті прийому-передачі №3 від 06 травня 2019 року витрати на правничу допомогу за поштове відправлення позову до Святошинського районного суду м. Києва не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, а тому не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу. Також вказує на те, що заява позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та докази додані до неї були подані до суду з порушення положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України. За таких обставин, вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12013,75 грн є неспівмірним із складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг та затраченим ним часом. З огляду на викладене, просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гаврилюк Т.В. про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу . У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Гаврилюк Т.В. заперечує проти доводів викладених в апеляційній скарзі, просить її відхилити, а додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2020 року залишити без змін. В судовому засіданні представник відповідача - Митяй Л.А. підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити. Представник позивача - адвокат Гаврилюк Т.В. заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги та просила її відхилити. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, а тому керуючись положеннями ч.2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за його відсутності. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з наступного. Судом встановлено, що у квітні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кийтранс-2005», третя особа - ПрАТ «АСК» - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кийтранс-2005» на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 74493,72 грн на відшкодування матеріальної шкоди, 8000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та судовий збір у розмірі 1250,00 грн, всього стягнуто 83743,72 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Після ухвалення рішення у справі, представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Гаврилюк Т.В. була подана заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу. Заява мотивована тим, що судом не було вирішено питання про судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу. Докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу були долучені до матеріалів справи. А тому з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кийтранс-2005» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12013,75 грн. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06 листопада 2019 року відмовлено в прийнятті додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Постановою Київського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року рішення Святошинського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2019 року в частині задоволення позовних вимог змінено. Постановою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року скасовано, справу повернуто до суду першої інстанції для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат. Апеляційний суд скасовуючи вказану ухвалу, виходив з того, що висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не надано заяви про відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу, не відповідають матеріалам справи. Також апеляційний суд вказав на те, що суд першої інстанції оцінюючи надані представником позивача докази, обмежився посиланням на те, що надані акти виконаних робіт та копія квитанції не є належними доказами понесених витрат, однак, не навів обґрунтування свого висновку та не зазначив чому надані документи не є належними доказами. Додатковим рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2020 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гаврилюк Т.В. про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кийтранс-2005» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12013,75 грн. Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до змісту ч.ч. 3,4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Відповідно до ч.ч. 3,4,5,6 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничоїдопомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правничу допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Витрати на правничу допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Так, з матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Ірини Мазур «Голдрейн Парнерс», в особі керуючого партнера Мазур Ірини Олександрівни було укладено договір про надання правової допомоги №24 від 16 квітня 2019 року (т.1 а.с. 64-68). За умовами вказаного договору виконавець зобов`язується надавати правову допомогу клієнту в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кийтранс-2005» про відшкодування шкоди. Відповідно до п. 4.1 вказаного договору, вартість послуг з надання правової допомоги у цій судовій справі в суді першої інстанції та апеляційної інстанції, під час виконання судового рішення становить 12000, 00 грн В матеріалах справи також міститься копія ордеру серія КС № 452119 від 19 квітня 2019 року, виданого Адвокатським бюро «Ірини Мазур «Голдрейн Парнерс», адвокату Гаврилюк Т.В. на представлення інтересів ОСОБА_1 в усіх судах та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (т. 1 а.с. 69, 70). На підтвердження розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача 11 червня 2019 року до відповіді на відзив було долучено копію акту прийому-передачі № 3 від 06 травня 2019 року, відповідно до якого вартість робіт з надання правової допомоги становить 6000,00 грн (т.1 а.с. 181). 07 жовтня 2019 року представником позивача було направлено до суду першої інстанції клопотання про приєднання доказів, а саме копії акту прийому-передачі №139 від 02 жовтня 2019 року, відповідно до якого вартість робіт з надання правової допомоги становить 6013,74 грн (т.1 а.с.52,53). 15 жовтня 2019 року в порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України представником позивача було надано платіжне доручення №17137 від 15 жовтня 2019 року на суму 12013,75 грн із призначенням платежу «оплата за правову допомогу за Договором №24 від 16 квітня 2019 року»; акт прийому-передачі №3 від 06 травня 2019 року, відповідно до якого вартість робіт з надання правової допомоги становить 6000,74 грн; копія ордера серія КС №452145 від 08 жовтня 2019 року, виданого Адвокатським бюро «Ірини Мазур «Голдрейн Парнерс», адвокату Мазур І.О. на представлення інтересів ОСОБА_1 в Святошинському районному суді м. Києва та Київському апеляційному суді та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю(т.1 а.с.75-79). Також, 06 листопада 2019 року представником позивача до суду першої інстанції було надано деталізацію до акту прийому-передачі №139 від 02 жовтня 2019 року та акту прийому-передачі № 3 від 06травня 2019 року із зазначенням виду виконаних робіт та кількості годин затрачених на виконання таких робіт (т. 1 а.с. 106,107). За таких обставин, колегія суддів вважає, що витрати понесені ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу в розмірі 12013,75 грн, підтверджуються вищевказаними доказами, є доведеними, а тому підлягають відшкодуванню з відповідача на користь позивача. Посилання в апеляційній скарзі на те, що заява позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та докази додані до неї були подані до суду з порушення положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України, відхиляються колегією суддів, оскільки у позовній заяві позивач зазначав, що докази витрат позивача на професійну правничу допомогу будуть подані одразу після здійснення оплати разом із клопотанням про подання доказів. 07 жовтня 2019 року представником позивача було подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, і повідомлено про направлення на адресу суду поштовим зв`язком доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу. Доводи апеляційної скарги відносно того, що вартість послуг адвоката є неспівмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки жодним чином такі посилання не були підтверджені та належно обґрунтовані, незважаючи на те, що законом вказаний обов`язок прямо покладений на особу, яка ставить під сумнів заявлений розмір таких витрат. За таких умов у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для скасування оскаржуваного додаткового рішення на основі вказаних тверджень. За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Додаткове рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кийтранс-2005» - відхилити. Додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: А.М. Андрієнко Н.В. Поліщук Повний текст постанови складений 20 липня 2020 року.