Постанова 4854 № 420/5428/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5428/19 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Косцової І.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ІЗТ на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІЗТ до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу про визнання протиправним та скасування припису,- В С Т А Н О В И В: У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ІЗТ (далі - ТОВ ІЗТ) звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу №44 від 16.07.2019 року. В обґрунтування позову зазначило, що оскаржуваний припис є незаконним, оскільки причиною не допуску фахівців інспекції до перевірки стало не затвердження контролюючим органом уніфікованого акту перевірки. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати прийняте у справі судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову. В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті рішення у справі перебрав на себе повноваження суб`єкта владних повноважень по доказуванню правомірності оскаржуваного рішення, внаслідок чого порушив принцип рівності учасників судового процесу, змагальності та диспозитивності. Зауважив, що згідно офіційної правової позиції Державної регуляторної служби України (лист від 10.04.2018 року №3683/0/20-18) не затвердження контролюючим органом уніфікованого акту перевірки позбавляє останнього права на проведення перевірок. Також зазначив, що акт перевірки не містить дати його складання та підписаний не уповноваженою особою. У відзиві на апеляційну скаргу Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу зазначила, що суд першої інстанції вірно встановив усі обставини справи та надав їм належну правову оцінку, у зв`язку з чим просив залишити судове рішення без змін. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляції, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу №240 від 26.06.2019 року, направлення №000118 від 26.06.2019 року, фахівцями інспекції, з метою проведення планової перевірки, здійснено виїзд за адресою місцезнаходження ТОВ ІЗТ Південний, за результатами якого складено акт №116/04, у розділі IV якого зазначено, що 03.06.2019 року ТОВ ІЗТ не допустило інспекторів екологічної інспекції до перевірки шляхом ненадання дозвільних документів. 16 липня 2019 року Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу склала припис №44, яким зобов`язала Товариство забезпечити надання документів, необхідних для проведення планового заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. Не погодившись з правомірністю вказаного припису, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивач безпідставно не допустив перевіряючих до проведення планового заходу, оскаржуваний припис є законним та обґрунтованим. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 19 квітня 2017 року №275 (далі - Положення №275), Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Пунктом 3 Положення №275 визначено, що основними завданнями Державної екологічної інспекції є реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо екологічної та радіаційної безпеки. Згідно ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Відповідно до положень ст.10 Закону №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), серед іншого, якщо цим органом не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акту, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, а також вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі використання посадовими особами не уніфікованих форм актів. За змістом ч.2 ст.5 Закону №877-V Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб`єктів господарювання (крім новостворених). Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності. З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб`єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний. Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю). Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю). Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів, що затверджується наказом такого органу. Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку. Колегією суддів встановлено, що станом на час призначення та здійснення заходу державного нагляду (контролю) дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства діяла постанова Кабінету Міністрів України №342 від 10 травня 2018 року, яка запровадила нові методики розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) та розроблення уніфікованих форм актів. Вказаний нормативний акт набув чинності з 12 червня 2018 року та встановив, що нові методики застосовуються з 01 вересня 2018 року (пункт 1-1 Постанови). Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №342 від 10 травня 2018 року була визнана такою, що втратила чинність, зокрема постанова Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року №752 Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю). Саме на підстав даної постанови був прийнятий наказ Міністерства екології та природних ресурсів України №303 від 09 серпня 2017 року про затвердження уніфікованої форми акта. Згідно пункту 16 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731 (зі змінами від 30 січня 2019 року), у разі внесення змін, доповнень або визнання таким, що втратив чинність, акта законодавства, відповідно до якого прийнято нормативно-правовий акт, орган, що видав цей нормативно-правовий акт, зобов`язаний у місячний термін внести до нього відповідні зміни, доповнення або визнати його таким, що втратив чинність. Кабінетом Міністрів України було надано органам державного нагляду контролю та центральним органам виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах час до 01 вересня 2018 року для приведення у відповідність із постановою від 10 травня 2018 року №342 власних уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю). Запровадження нової методики вимагало від Міністерства природи (наразі Міністерства енергетики та захисту довкілля) скасування Наказу №303 від 09 серпня 2017 року та затвердження нової форми уніфікованого акту, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів з оприлюдненням на офіційному веб-сайті. Проте, станом час проведення перевірки, а ні Міністерством екології та природних ресурсів України, а ні новим Міністерством енергетики та захисту довкілля України, а ні Державною екологічною інспекцією України не було розроблено та оприлюднено на власних офіційних веб-сайтах уніфікованої форми акта, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, яка відповідала б Методиці, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України №342 від 10 травня 2018 року. Цей факт підтверджується також інформацією з офіційного веб-сайту Державної регуляторної служби України http:/www.drs.gov.ua про уніфіковані форми актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю). З вказаної інформації вбачається, що станом на час проведення перевірки уніфікована форма акту, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, яка відповідала би вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року №342 - відсутня. Частиною 4 ст.7 КАС України встановлено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Проте суд першої інстанції при встановленні правомірності дій відповідача з приводу оформлення перевірки ТОВ ІЗТ на підставі уніфікованого акту, затвердженого Наказом від 09 серпня 2017 року №303, не врахував, що згаданий наказ не відповідає вимогам акту вищої юридичної сили, а саме постанові Кабінету Міністрів України №342 від 10 травня 2018 року та вимогам Закону №877-V. Таким чином, відсутність вказівки у постанові Кабінету Міністрів України №342 від 10 травня 2018 року про строки розроблення та затвердження уніфікованих форм актів не є наслідком відсутності обов`язку органів державного нагляду (контролю) у приведенні своїх нормативно-правових актів у відповідність до вимог нової методики. При цьому колегія суддів зазначає, що затверджуючи нові методики розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), Уряд запровадив більш чіткі вимоги для оцінки та визначення ступеня ризику від провадження такої діяльності, а також забезпечив єдиний та системний підхід до розроблення критеріїв, який сприятиме підвищенню об`єктивності, прозорості та неупередженості здійснення заходів державного нагляду (контролю). Позиція Державної регуляторної служби України від 28 грудня 2018 року (з уточненнями), визначає, що органи державного нагляду (контролю), які не затвердили та не оприлюднили у встановленому порядку уніфіковані форми актів, що відповідають новій Методиці, втратили можливість проведення заходів державного нагляду (контролю), оскільки за результатами перевірок можливе складання актів перевірок виключно за уніфікованою формою. Указані обставини свідчать про правомірність не допуску Товариством посадових осіб відповідача до проведення планової перевірки з підстав, передбачених ст.10 Закону №877. З огляду на викладене колегія суддів погоджується зі скаржником про те, що припис органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог законодавства є протиправним, адже прийнятий не на підставі законодавства. У зв`язку з тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме неправильно їх розтлумачив, колегія суддів вважає, що є підстави, відповідно до ст. 317 КАС України, для скасування судового рішення та ухвалення нового про задоволення позову. Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 КАС України відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення, є одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення №466 від 19 серпня 2019 року про сплату судового збору у зв`язку поданням позову, ТОВ ІЗТ підлягають поверненню грошові кошти в сумі 1 921 грн., а за платіжним дорученням №1074 від 20 грудня 2019 року про сплату судового збору за подання апеляції є підстави для повернення 2881,50 грн. Керуючись ст. ст. 308, 310, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ІЗТ задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року скасувати. Ухвалити у справі нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІЗТ до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу про визнання протиправним та скасування припису задовольнити. Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу №44 від 16.07.2019 року. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу (проспект Шевченко, 12, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 42335172) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ІЗТ (вул. Шмідта,1 с. Малодолинське, м. Чорноморськ, Одеська область, 68093, код ЄДРПОУ 33558271) судовий збір у сумі 4 802 (чотири тисячі вісімсот дві) грн. 50 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.