Постанова 4855 № 640/4984/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4984/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В., секретарі - Казюк Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" до Державної екологічної інспекції Столичного округу про визнання дій протиправними та скасування припису,- ВСТАНОВИЛА: У березні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції Столичного округу, в якому просив суд: - визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Столичного округу щодо проведення планової перевірки ТОВ "Євро-Реконструкція"; - визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції Столичного округу від 21 лютого 2019 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року позов задоволено частково - визнано протиправними та скасовано пункти 1 та 10 припису Державної екологічної інспекції Столичного округу від 21 лютого 2019 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 342 не містить положень про зобов`язання відповідних органів державної влади привести уніфіковані форми актів у відповідність до нової та не встановлює будь-яких строків щодо розроблення нової уніфікованої форми акта перевірки з урахуванням затвердження нової методики. Наголосив, що нескладення та невручення позивачу примірника акта перевірки в останній день проведення перевірки не впливають на правомірність проведення перевірки, її висновків, викладених в акті перевірки, а також на правомірність оскаржуваного припису. Підкреслив, що вжиття позивачем заходів щодо поступового скорочення викидів шкідливих речовин, передбачене НПСВ, не звільняє його від обов`язку виконання заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин, передбачених пунктом 4 умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Зауважив, що усі надані ТОВ "Євро-Реконструкція" докази на підтвердження вжиття ним заходів щодо озеленення території свідчать про їх здійснення після проведення перевірки. Звернув увагу, що питання встановлення строків виконання припису належить до виключних повноважень відповідача, що позбавляє суд можливості втручатися у їх реалізацію останнім. Зазначив, що позивачем не спростовано факт виявлення посадовими особами відповідача під час проведення перевірки наявності будівельних побутових відходів на його території, що зафіксовано в акті перевірки. Вказав, що вимога щодо зобов`язання ТОВ «Євро-Реконструкція» постійно дотримуватись умов дозволу на спеціальне водокористування, лімітів скидання забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин є загальною вимогою, встановленою законодавством до суб`єктів спеціального водокористування, до числа яких належить і позивач, а тому не є протиправною. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів. Підкреслює, що всупереч вимогам законодавства акт перевірки не було складено в останній день її проведення та вручено позивачу, а складено пізніше та надіслано його поштою, що є порушенням процедури перевірки. Наголошує, що відповідачем не обгрунтовано за якими критеріями перевірялася діяльність ТОВ "Євро-Реконструкція" і які правові підстави віднесення діяльності товариства до високого ступеня ризику. Наголошує, що в ході перевірки державним інспекторам надана уся запитувана інформація щодо діяльності підприємства, яке порушень не допускало, а тому припис є необгрунтованим та протиправним. У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. У відповідності до ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, листом від 17 січня 2019 року №02-01/07-33/330 Державна екологічна інспекція Столичного округу повідомила ТОВ "Євро-реконструкція" про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у період з 04 лютого 2019 року по 15 лютого 2019 року. З 04 лютого 2019 року по 15 лютого 2019 року на підставі направлення на здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) від 04 лютого 2019 року №02-04/000219, виданого відповідно до наказу Державної екологічної інспекції Столичного округу від 04 лютого 2019 року №209-П, за місцем здійснення ТОВ "Євро-Реконструкція" господарської діяльності проводилась планова перевірка дотримання ним вимог природоохоронного законодавства. В направленні на здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) підставами для здійснення перевірки зазначено: статтю 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статтю 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу (нова редакція), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 27 листопада 2018 року №259, Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2019 року рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 30 листопада 2018 року № 262, наказу Державної екологічної інспекції від 13 грудня 2018 року № 296 "Про реалізацію заходів державного нагляду (контролю) Держекоінспекції на 2019 року рік". Про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) позивача посадовими особами відповідача внесено відповідний запис. При проведенні перевірки позивачу вручено основний перелік питань до проведення планових та позапланових заходів за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. За результатами перевірки посадовими особами відповідача складено акт перевірки від 15 лютого 2019 року № 78, в якому зафіксовано виявлені перевіркою порушення. Листом від 27 лютого 2019 року № 222/364 примірник указаного акта направлено на адресу позивача. На підставі акта перевірки відповідачем винесено припис від 21 лютого 2019 року, яким ТОВ "Євро-реконструкція" зобов`язано усунути ці порушення, а саме: 1) до 21 березня 2019 року надати до Державної екологічної інспекції Столичного округу висновок з оцінки впливу на довкілля щодо реконструкції системи газоочисних установок по вул. Гната Хоткевича, 20 (стаття 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"); 2) до 21 травня 2019 року здійснити заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин (термін виконання заходів - 31 грудня 2017 року), передбачені пунктом 4 умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №8036600000-07 від 14 січня 2016, а саме: - зниження викидів речовин у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом. Заміна існуючих апаратів мокрого очищення димових газів від золи за котлоагрегатами: К-6 (ТП-15), К-7 (ТП-47), К-8 (ТП-15) та К-9 (ТП-13) на електрофільтри ЄГУ 140-24-15-7WS640-400-3; - зниження викидів сірки діоксину. Встановлення установки десульфуризації димових газів за котлоагрегатами К-6 (ТП-15), К-7 (ТП-47), К-8 (ТП-15) та К-9 (ТП-13); - зниження викидів оксидів азоту. Впровадження багатоступеневого спалювання палива та рециркуляції димових газів К-5 (ТП-170), К-6 (ТП-15), К-7 (ТП-47), К-8 (ТП-15), к-9 (ТП-13) та К-10 (ТП-47) (абзац другий частини першої статті 10 та абзац третій частини першої статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"; 3) до 15 квітня 2019 року здійснити озеленення санітарно-захисної зони золошлаковідвалу відповідно до вимог пункту 5.13.ДСП №173-96 "Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів" для додаткового захисту від вітру (зелені насадження висаджені частково) та пункту 2.4.9 умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №8036600000-00202 від 27 січня 2017 року (Закон України "Про охорону атмосферного повітря); 4) до 21 березня 2019 року ліквідувати виявлені будівельні побутові відходи з подальшим вивозом на контрольоване місце видалення відходів з території котлотурбінного цеху, паливно-транспортного цеху, електротехнічного цеху, а також між гладильнями №3 та №4 (пункт "з" частини першої статті 17 Закону України "Про відходи"); 5) постійно - не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях (пункт "з" частини першої статті 17 Закону України "Про відходи"); 6) постійно - здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів (пункт "и" частини першої статті 17 Закону України "Про відходи"); 7) постійно - не допускати змішування відходів (пункт "ж" частини першої статті 17 Закону України "Про відходи"); 8) постійно - не допускати перевищення добового ліміту забору води, встановленого дозволом на спеціальне водокористування №98/КІ/499-18 від 12 жовтня 2018 (пункти 1, 3 статті 44 частини п`ятої статті 49 Водного кодексу України); 9) до 21 березня 2019 року, далі постійно - здійснити контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин, а саме: не здійснено заміри рівня радіоактивності та токсичності води, що передбачено дозволом на спеціальне водокористування від 12 жовтня 2018 №98/КІ/499-18 (пункт 7 частини першої статті 44, стаття 49 Водного кодексу України); 10) до 21 березня 2019 року - відповідно до дозволу на спеціальне водокористування №Укр-815-Кіє від 01 лютого 2016 з терміном дії до 01 лютого 2019 року скид виробничих, поверхневих (атмосферних), стічних та дренажних вод здійснювався через п`ять випусків у меліоративний канал (р. Дарниця). Відповідно до дозволу на спеціальне водокористування від 12 жовтня 2018 №№ 98/КІ/499-18 скид виробничих, поверхневих (дощові, талі ) та дренажних вод відбувається через один випуск (р. Дніпро), через меліоративний канал (р. Дарниця). Надати до Державної екологічної інспекції Столичного округу проектно-технічну документацію щодо проведення реконструкції (технічного переоснащення) очисних споруд (золошклаковідвалу) ТОВ "Євро-Реконструкція) з позитивним висновком державної екологічної експертизи, або висновком з оцінки впливу на довкілля (статті 44 та 49 Водного кодексу України, стаття 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", стаття 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"; 11) до 04 березня 2019 року - надати відомості до Державної екологічної інспекції Столичного округу щодо кількості добового водоспоживання ТОВ "Євро-Реконструкція" за період з 01 лютого 2019 року по 15 лютого 2019 року (стаття 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"); 12) постійно - дотримуватись умов дозволу на спеціальне водокористування, лімітів скидання забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин (пункт 3 частини першої статті 44 Водного кодексу України, пункт 17 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1100). Припис на адресу ТОВ "Євро-Реконструкція" направлено відповідачем 21 лютого 2019 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення. На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "Євро-реконструкція" є частково обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню, а саме в частині визнання протиправним та скасування пунктів 1 та 10 припису Державної екологічної інспекції Столичного округу від 21 лютого 2019 року. З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на наступне. Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Згідно пункту 15 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів. Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» комплексні планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За змістом частини 2 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб`єктів господарювання (крім новостворених). Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності. З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб`єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний. Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю). Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю). Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів, що затверджується наказом такого органу. Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку. В ході судового розгляду встановлено, що за наслідками перевірки позивача відповідачем складений Акт № 78 за формою затвердженою Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09 серпня 2017 року № 303, який прийнятий, як зазначено у самому наказі, відповідно до статей 20-2, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", частини 2 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за наслідками проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року №752, з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства екології та природних ресурсів у відповідність до чинного законодавства. Так, Постанова Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року № 752, на яку міститься посилання в Наказі Міністерства екології та природних ресурсів України 09 серпня 2017 року № 303, втратила чинність у відповідності до постанови КМУ № 342 від 10 травня 2018 року, якою затверджені нові Методики, у тому числі Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі Методика розроблення уніфікованих форм актів №342). Пунктом 1-1 постанови КМУ № 342 від 10 травня 2018 року установлено, що положення затверджених цією постановою методик не застосовуються до 1 вересня 2018 року. Однак, позиція позивача, що наслідком затвердження нової Методики розроблення уніфікованих форм актів № 342 є неправомірність застосування уніфікованої форми акту, затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09 серпня 2017 року № 303 є, на переконання колегії суддів, передчасною. За змістом пункту 1 Методики розроблення уніфікованих форм актів № 342 (далі - Методика) ця Методика встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю). На підставі пункту 2 Методики уніфікована форма акта перевірки розробляється органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня її затвердження. За правилами пункту 4 встановлено, що перегляд уніфікованої форми акта перевірки, зокрема переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), здійснюється у разі внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю). Отже, постановою КМУ №342 від 10 травня 2018 року лише затверджена Методика, яка встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю). Водночас, вказана постанова визначає лише початок її застосування - після 01 вересня 2018 року, при цьому, не встановлює будь-яких строків щодо розроблення нової уніфікованої форми акта перевірки з урахуванням затвердження нової методики. Більш того, враховуючи положення пункту 4 перегляд уніфікованої форми акта перевірки здійснюється лише у разі внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю). З аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування відповідачем уніфікованої форми акту, затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09 серпня 2017 року № 303, при складанні Акту перевірки позивача в межах спірних правовідносин, не свідчить про протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки ТОВ «Єврореконструкція» у період з 04 лютого 2019 року по 15 лютого 2019 року. Крім того, посилання апелянта щодо відсутності відповіді відповідача на лист про надання інформації щодо отримання форми уніфікованого акту або посилання на нього на сайті судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки жодним чином не вказують на протиправність дій Державної екологічної інспекції Столичного округу щодо проведення перевірки ТОВ «Євро-Реконструкція» та складення оскаржуваного припису. Доводи позивача про порушення відповідачем вимог частини 6 статті 7 Закону № 877-V у зв`язку з нескладенням та неврученням йому примірника акта перевірки в останній день проведення перевірки судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки не впливають на правомірність проведення перевірки, її висновків, викладених в акті перевірки, а також на правомірність оскаржуваного припису, прийнятого на підставі згаданого акту перевірки. При цьому, колегія суддів наголошує, що перевірка судом правомірності рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок може проводитися лише в тому разі, якщо до моменту ухвалення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі, правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, оскільки після проведення перевірки права позивача порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 804/1113/16, від 30 листопада 2018 року у справі № 808/1641/15. Таким чином, оскільки допуск до проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Євро-Реконструкція» відбувся, а Державною екологічною інспекцією Столичного округу фактично реалізовано свою компетенцію на проведення такої перевірки та оформлення її результатів, то дії контролюючого органу щодо призначення та проведення розглядуваної перевірки не є таким, що порушують права позивача, а тому надалі предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених контролюючим органом порушень законодавства. Згідно з описом виявлених порушень, що містяться в пункті 2 розділу VI акта перевірки, позивачем порушено абзаци другий та третій частини першої статті 10 Закону України №2707 у зв`язку з невиконанням заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин (термін виконання заходів - 31 грудня 2017 року), передбачених пунктом 4 умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 14 січня 2016 року № 8036600000-07, а саме: - зниження викидів речовин у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом. Заміна існуючих апаратів мокрого очищення димових газів від золи за котлоагрегатами: К-6 (ТП-15), К-7 (ТП-47), К-8 (ТП-15) та К-9 (ТП-13) на електрофільтри ЄГУ 140-24-15-7WS640-400-3; - зниження викидів сірки діоксину. Встановлення установки десульфуризації димових газів за котлоагрегатами К-6 (ТП-15), К-7 (ТП-47), К-8 (ТП-15) та К-9 (ТП-13); - зниження викидів оксидів азоту. Впровадження багатоступеневого спалювання палива та рециркуляції димових газів К-5 (ТП-170), К-6 (ТП-15), К-7 (ТП-47), К-8 (ТП-15), к-9 (ТП-13) та К-10 (ТП-47). З огляду на викладене пунктом 2 оскаржуваного припису позивача зобов`язано до 21 травня 2019 року здійснити заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин (термін виконання заходів - 31 грудня 2017 року), передбачені пунктом 4 умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 8036600000-07 від 14 січня 2016 року, а саме: - зниження викидів речовин у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом. Заміна існуючих апаратів мокрого очищення димових газів від золи за котлоагрегатами: К-6 (ТП-15), К-7 (ТП-47), К-8 (ТП-15) та К-9 (ТП-13) на електрофільтри ЄГУ 140-24-15-7WS640-400-3; - зниження викидів сірки діоксину. Встановлення установки десульфуризації димових газів за котлоагрегатами К-6 (ТП-15), К-7 (ТП-47), К-8 (ТП-15) та К-9 (ТП-13); - зниження викидів оксидів азоту. Впровадження багатоступеневого спалювання палива та рециркуляції димових газів К-5 (ТП-170), К-6 (ТП-15), К-7 (ТП-47), К-8 (ТП-15), к-9 (ТП-13) та К-10 (ТП-47) (абзац другий частини першої статті 10 та абзац третій частини першої статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"). Абзацами другим та третім статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів. Обґрунтовуючи протиправність зазначеної вимоги відповідача позивач вказав на те, що на виконання Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди був розроблений Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок (далі - НПСВ), затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 року №

796. Відповідно до умов НПСВ передбачається поступове скорочення викидів діоксидів сірки, оксидів азоту та речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом через впровадження заходів скорочення викидів, що наведені у додатку 3 до НПСВ. Відповідно до пунктів 29-30 додатку № 3 до НПСВ для ТОВ "Євро-реконструкція" встановлені строки впровадження відповідних заходів скорочення викидів забруднюючих речовин: - котлоагрегати станційні №№ 5-8: пил - до 2021 року, діоксид сірки - до 2024 року, оксиди азоту - до 2033 року; - котлоагрегати станційні №№ 9,10: пил - до 2019 року, діоксид сірки - до 2022 року, оксиди - азоту - до 2023 року. Разом з тим вказані позивачем доводи, на переконання суду апеляційної інстанції, є помилковим, оскільки, вжиття заходів щодо поступового скорочення викидів шкідливих речовин, передбачене НПСВ, не звільняє його від обов`язку виконання заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин (термін виконання яких сплинув 31 грудня 2017 року), передбачених пунктом 4 умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 14 січня 2016 року № 8036600000-07. При цьому, посилання ТОВ «Євро-Реконструкція» на Дозвіл на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 8036600000-07 з 04 вересня 2019 року судовою колегією оцінюється критично, оскільки не можу свідчити про протиправність оскаржуваного припису прийнятого 21 лютого 2019 року, тобто до моменту отримання вказаного дозволу. Крім того, встановлення строків усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства належить до виключних повноважень відповідача, що позбавляє суд втручатись у їх реалізацію останнім. До того ж, як було вірно зазначено судом першої інстанції, встановлення такого строку виконання пункту 2 оскаржуваного припису суд вважає обґрунтованим з огляду на те, що він мав бути виконаний ще у строк до 31 грудня 2017 року. Крім іншого, згідно з описом виявлених порушень, що містяться в пункті 3 розділу VI акта перевірки, позивачем порушено статтю 10 Закону України № 2707 у зв`язку з невиконанням у повному обсязі озеленення санітарно-захисної зони золошлаковідвалу відповідно до вимог пункту 5.13 ДСП №173-96 "Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів" для додаткового захисту від вітру (зелені насадження висаджені частково) та пункту 2.4.9 умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 27 січня 2017 року. З метою усунення згаданого вище порушення відповідач у пункті 3 оскаржуваного припису зобов`язав ТОВ "Євро-Реконструкція" до 15 квітня 2019 року здійснити озеленення санітарно-захисної зони золошлаковідвалу відповідно до вимог пункту 5.13.ДСП № 173-96 "Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів" для додаткового захисту від вітру (зелені насадження висаджені частково) та пункту 2.4.9 умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 8036600000-00202 від 27 січня 2017 року (Закон України "Про охорону атмосферного повітря"). При цьому, наданий позивачем лист від 19 лютого 2019 року № 04/308, адресований Дарницькій районній в місті Києві державній адміністрації щодо погодження дендрологічного плану озеленення території золовідвалу та санітарно-захисної зони ТОВ "Євро-Реконструкція" за адресою: вул. Здолбунівська в Дарницькому районі міста Києва, акт огляду території золовідвалу та санітарно-захисної зони на предмет оцінки об`єму озеленення від 01 березня 2019 року та лист Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 20 березня 2019 № 688 про вирішення питання щодо висадки дерев разом із КП "УЗН Дарницького району" з урахуванням вимог ДСП № 173-96 "Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів" свідчать, що здійснення заходів щодо озеленення вищевказаної території відбулося після проведення перевірки. Також, сам факт направлення листа від 19 лютого 2019 року № 04/308 під час проведення перевірки не свідчить про відсутність зазначених порушень та протиправність оскаржуваного припису в даній частині. Щодо посилання на неможливість виконання вимог припису у вказаних строк, колегія суддів зауважує, як зазначалося вище, питання встановлення строків виконання припису належить до виключних повноважень відповідача, що позбавляє суд можливості втручатися у їх реалізацію останнім. Згідно з описом виявлених порушень, що містяться в пунктах 4-6 розділу VI акта перевірки, позивачем порушено пункти відповідно "з", "и" та "ж" частини першої статті 17 Закону України "Про відходи" у зв`язку зі зберіганням та видаленням відходів у несанкціонованих місцях, через нездійснення контролю за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів та через змішування відходів. У зв`язку з викладеним пунктами 4-7 оскаржуваного припису позивача зобов`язано відповідно: - у строк до 21 березня 2019 року ліквідувати виявлені будівельні побутові відходи з подальшим вивозом на контрольоване місце видалення відходів з території котлотурбінного цеху, паливно-транспортного цеху, електротехнічного цеху, а також між гладильнями №3 та №4 не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях; - постійно - не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях - постійно здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів; - постійно не допускати змішування відходів. Пунктами "ж", "з" та "и" статті 17 Закону України "Про відходи" визначено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів. Оцінюючи правомірність припису в частині зобов`язання позивача ліквідувати виявлені будівельні та побутові відходи, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що позивачем не спростовано факт виявлення посадовими особами відповідача під час проведення перевірки наявності будівельних побутових відходів на його території, що зафіксовано в акті перевірки. Доводи позивача про те, що накопичення і вивезення будівельного та побутового сміття - є малою частиною безперервного технологічного процесу, не впливає на суть виявленого порушення. Отже, пункти 4-7 оскаржуваного припису є правомірними та скасуванню судом не підлягають. При цьому сам факт укладення договорів на вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, зокрема з ТОВ «Фірма «Володар Райз», не є безумовним доказом їх виконання відповідною стороною в частині вивезення побутових та будівельних відходів, а тому не можуть бути підставою визнання протиправною вимоги оскаржуваного припису. Щодо вимог припису, спрямованих до позивача про недопущення зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях, здійснення контролю за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів та недопущення змішування відходів, то ці вимоги мають загальний характер та узгоджуються з вимогами пунктів "з", "и" та "ж" статті 17 Закону України "Про відходи", а тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що останні є правомірними та жодним чином не порушують права позивача, з огляду на що суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача про визнання протиправними пунктів 4-7 оскаржуваного припису. Згідно з описом виявлених порушень, що містяться в пункті 7 розділу VI акта перевірки підприємством перевищено добовий ліміт забору води, встановлений дозволом на спеціальне водокористування № 98/КІ/49д-18 та дозволом на спеціальне водокористування від 01 лютого 2016 року № Укр-815-Кіє, що є порушенням пунктів 1, 3 статті 44 та частини 5 статті 49 Водного кодексу України. Зважаючи на вказане порушення пунктом 8 оскаржуваного припису позивача зобов`язано постійно не допускати перевищення добового ліміту забору води, встановленого дозволом на спеціальне водокористування №98/КІ/499-18 від 12 жовтня 2018 року. Пунктами 1 та 3 статті 44 Водного кодексу України водокористувачів зобов`язано: - економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; - дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території. Таким чином, зобов`язання позивача не допускати перевищення добового ліміту забору води, встановленого дозволом на спеціальне водокористування, є обґрунтованим та узгоджується з вимогами законодавства, тому підстави для визнання судом протиправним і скасування пункту 8 припису відсутні. При цьому, посилання апелянта на звіт 2ТП-водгосп щодо споживання річного ліміту забору жодним чином не спростовує правомірності вимоги щодо дотримання добового ліміту забору води, встановленого дозволом на спеціальне водокористування №98/КІ/499-18 від 12 жовтня 2018 року. Поряд з викладеним суд встановив, що згідно з описом виявлених порушень, що містяться в пункті 8 розділу VI акта перевірки підприємством не здійснено контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин, а саме: не здійснено заміри рівня радіоактивності та токсичності води, що передбачено дозволом на спеціальне водокористування від 12 жовтня 2018 № 97/КІ/49д-18, що є порушенням пункту 7 частини першої статті 44 та статті 49 Водного кодексу України. Пунктом 7 статті 44 Водного кодексу України передбачено обов`язок водокористувачів здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами. У зв`язку з викладеним порушенням пунктом 9 оскаржуваного припису позивача зобов`язано до 21 березня 2019 року здійснити контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин, а саме: не здійснено заміри рівня радіоактивності та токсичності води, що передбачено дозволом на спеціальне водокористування від 12 жовтня 2018 року № 98/КІ/499-18. Суд апеляційної інстанції наголошує, що наявність договірних зобов`язань екологічного характеру позивача з ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Екоальянс" не зумовлює протиправності оскаржуваного припису в частині встановлення строків виконання його вимог, спрямованих до позивача. Крім іншого, в пункті 11 оскаржуваного припису міститься вимога, спрямована до позивача, про надання до 04 березня 2019 року до Державної екологічної інспекції Столичного округу відомостей щодо кількості добового водоспоживання ТОВ "Євро-реконструкція" за період з 01 лютого 2019 року по 15 лютого 2019 року відповідно до статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Твердження апелянта про те, що вказана вимога є протиправною з огляду на те, що не відноситься до предмету перевірки, судовою колегією оцінюється критично, оскільки як було встановлено раніше предметом заходу державного нагляду (контролю) було, зокрема, додержання ТОВ «Євро-Реконструкція» вимог законодавства у сфері навколишнього природнього середовища, а оскаржувана вимога була складена на підставі статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Також, в пункті 12 оскаржуваного припису відповідач зобов`язав позивача постійно дотримуватись умов дозволу на спеціальне водокористування, лімітів скидання забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин (пункт 3 частини першої статті 44 Водного кодексу України, пункт 17 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1100). Як було вірно зазначено судом першої інстанції, така вимога є загальною вимогою, встановленою законодавством до суб`єктів спеціального водокористування, до числа яких належить і позивач, а тому не є протиправною. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги ТОВ "Євро-реконструкція" є частково обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню, а саме в частині визнання протиправним та скасування пунктів 1 та 10 припису Державної екологічної інспекції Столичного округу від 21 лютого 2019. Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Н.М. Єгорова Судді Є.О. Сорочко І.В. Федотов Повний текст постанови складено «03» лютого 2020 року.