LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд953/38/20

від 20.07.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково Рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.06.2020 по справі № 953/38/20 скасувати в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови інспек…

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2020 р. Справа № 953/38/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ральченка І.М. суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. за участю секретаря судового засідання Патової Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.06.2020, суддя Чередник В.Є., по справі № 953/38/20 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 5 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Гуцуляка Вадима Сергійовича , Департамент патрульної поліції про скасування постанов та закриття провадження у справі, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив скасувати постанову інспектора роти № 5 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Гуцуляка В.С. постанов від 28.12.2019 серії ЕАК № 1912447, від 09.02.2020 серії ВР № 325437 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16.06.2020 у задоволенні позову відмовлено. Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог позивач посилався на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Як встановлено судовим розглядом, 28.12.2019 інспектором роти № 5 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Гуцуляком В.С. винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1912447, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. За даними оскаржуваної постанови, позивач 28.12.2019 о 01 год. 51 хв., здійснював керування автомобілем ІЖ 2719 реєстраційний номер НОМЕР_1 по проспекту Московському, 94/2 у м. Харкові, за відсутності заднього правового бризковика, чим порушив п. 31.4.7 Е Правил дорожнього руху України. Не погодившись із зазначеною постановою позивач 03.01.2020 подав скаргу до УПП в Харківській області ДПП, за результатами розгляду якої, згідно доповідної записки старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Харківській області ДПП від 11.01.2020 № Г-19/41/14/02-2020 постанову серії ЕАК № 1912447, у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 293 КУпАП скасовано, а справу надіслано на новий розгляд. В подальшому, 09.02.2020 на новому розгляді адміністративної справи інспектором роти № 5 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Гуцуляк В.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 325437 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП. Не погоджуючись із такими рішеннями відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив, з того, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства. Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Частиною 1 ст. 121 КУпАП визначено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до п. 31.4.7 (е) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, серед іншого, відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики. Пунктом 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Отже, доказами є фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Колегія суддів звертає увагу, що притягнення особи до відповідальності за порушення п. 31.4.7 (е) Правил дорожнього руху у випадку наявності технічної невідповідності транспортного засобу, зокрема за відсутності бризковиків, можливе у разі, якщо обов`язкова наявність таких технічних елементів передбачена конструкцією транспортного засобу. У той же час, із оскаржуваної постанови встановлено, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення такі обставини не досліджувались, доказів того, що конструкція транспортного засобу позивача передбачає обов`язкову наявність бризговиків (посилання на ДСТУ тощо) не надано. При цьому, відповідач не був позбавлений можливості надати до суду докази того, що конструкція даного транспортного засобу передбачає наявність бризговиків, які не були встановлені всупереч вимогам чинного законодавства та державних стандартів, однак такі докази не надано. На підтвердження правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідачем надано відеозапис адміністративного правопорушення. Однак, колегія суддів зазначає, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення. Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Таким чином, в порушення ч. 3 ст. 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено відеозапис. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення від 09.02.2020 серії ВР № 325437 посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеофайл не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративних правопорушень. Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі № 428/2769/17. З огляду на те, що відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є протиправною та підлягає скасуванню. Щодо оскарження постанови інспектора роти № 5 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Гуцуляка В.С. від 28.12.2019 серії ЕАК № 1912447 колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, та зазначає, що в цій частині предмет спору відсутній, оскільки зазначена постанова є скасованою в адміністративному порядку за скаргою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Харківській області на підставі ст. 293 КУпАП. Стосовно вимог позивача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно з ч. 6 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Позивачем на підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання юридичної допомоги від 01.01.2020, квитанцію серії АА № 01.01.2020 від 01.01.2020, акт приймання-передачі наданих послуг № 1 до договору про надання юридичної допомоги № 1 від 01.01.2020 з представництва інтересів у суді від 01.01.2020 Відповідно до акт приймання-передачі наданих послуг професійна правова правнича допомога, що надана позивачу у зв`язку із апеляційним оскарженням рішення суду першої інстанції у даній, включала: - надання усної консультацій (29.12.2019) - 500 грн.; - виїзна консультація (30.12. 2019) - 500 грн.; - аналіз документів з метою визначення перспективи і способу захисту прав позивача ОСОБА_1 в адміністративній справі про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - 500 грн.; - вивчення судової практики щодо адміністративних справ з приводу оскарження індивідуальних рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень (29.12.2019 - 01.01.2020) - 1000 грн.; - підготовлення, складання та передача до Київського районного суду м. Харкова адміністративного позову - 1000 грн.; - представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції (за одну справу, враховуючи загальний час перебування в суді, пов`язаний з розглядом адміністративної справи) - 1000 грн. Колегія суддів зазначає, що такі послуги як надання усної консультацій, виїзна консультація, аналіз документів з метою визначення перспективи і способу захисту прав позивача ОСОБА_1 в адміністративній справі про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, вивчення судової практики щодо адміністративних справ з приводу оскарження індивідуальних рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, підготовлення, складання та передача до Київського районного суду м. Харкова адміністративного позову за своїм змістом є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складення адміністративного позову. Стосовно відшкодування витрат, пов`язаних із представництвом інтересів позивача у суді першої інстанції, колегія суддів вказує, що у відкритому судовому засіданні, що відбулось 16.06.2020, та за наслідком якого винесено оскаржуване судове рішення, представник позивача участі не приймав. Одночасно, слід враховувати, що предметом даної справи є оскарження постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП із накладенням стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., що за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності. Беручи до уваги пропорційність задоволених вимог апеляційної скарги по відношенню до обсягу заявлених вимог, враховуючи незначну складність даної справи, колегія суддів доходить висновку про необхідність відшкодування витрат у розмірі 1000 грн. Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо обґрунтованості позовних вимог, внаслідок чого оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню, із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково Рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.06.2020 по справі № 953/38/20 скасувати в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови інспектора роти № 5 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Гуцуляка Вадима Сергійовича від 09.02.2020 серії ВР № 325437 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП. Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити. Скасувати постанову інспектора роти № 5 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Гуцуляка Вадима Сергійовича серії ВР № 325437 від 09.02.2020 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в суді в сумі 1000 (тисяча) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції. В іншій частині рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.06.2020 по справі № 953/38/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»