Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 524/6391/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2020 р. м. ХарківСправа № 524/6391/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Гуцала М.І., Суддів: Донець Л.О. , Бенедик А.П. , за участю секретаря судового засідання Соколової О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою поліцейського роти №4 Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області сержанта поліції Карпенка Сергія Олександровича на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.11.2019, головуючий суддя І інстанції: Андрієць Д.Д. (повний текст складено 27.11.19) по справі № 524/6391/19 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №4 Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області сержанта поліції Карпенка Сергія Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до поліцейського роти №4 Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області сержанта поліції Карпенка С.О., в якому просив: - визнати протиправною та скасувати постанову серії ДПО18 №693463 від 14.08.2019 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП. - провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27.11.2019 позов задоволено частково. Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №693463, винесену 14.08.2019, поліцейським роти №4 Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області сержанта поліції Карпенком С.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП. Провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрито. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Не погодившись з таким рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27.11.2019 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на транспортному засобі, керування яким здійснював позивач мав бути встановлений передбаченийконструкцією бампер, пристроями захисту від викидання з-під коліс КТЗ сторонніх предметів і бруду (грязезахисні фартухи і бризковики). Також зазначає, що позивач у своїй позовній заяві підтверджує той факт, що на його транспортному засобі були відсутні бризковики, але не вважає йе порушенням. Вважає, що позивач помилково стверджує, що конструкція його причепу не передбачає встановлення бризковиків. Позивач у справі не скористався своїм правом на подання відзивів на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи. За приписами ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку (ч. 1 ст. 268 КАС України). Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України). Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України). Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. В ході судового розгляду встановлено, що 08.08.2019 між ТОВ «ВК «ВІВА» та ПП «Імпексавто» укладено договір №08/08/19-1 про надання послуг з перегону автомобілів. Відповідно до договору юридичними особами складено акти прийому-передачі, відповідно до яких ПП «Імпексавто» прийняло автомобіль МАЗ-437121-542-001, призначений для перегону за маршрутом: м.Київ, вул.Волинська, 57 - м.Кременчук, вул.Киїська, 64-А та транзитні номери Т4 ТВ 5940. 13.08.2019 між ПП «Імпексавто» та ОСОБА_1 укладено договір №1/130819, відповідно до умов якого ОСОБА_1 зобов`язався виконати роботу з перевезення автомобіля МАЗ-437121-542-001 за маршрутом м.Київ-м.Кременчука в строк з 13.08.2019 - 16.08.2019. 14.08.2019 поліцейським роти №4 Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області Карпенком С.О., була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №693463, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП. В постанові зазначено, що 14.08.2019 о 17:15 водій керував транспортним засобом на якому були відсутні бризковики на правому та лівому задньому колесі, чим порушив п.31.4.7.е ПДР України. 20.08.2019 ТОВ «УкрЄвроМАЗ» надало відповідь ПП «Імпексавто», відповідно до якої заводом-виробником ВАТ «Мінський автомобільний завод» - управляюча компанія холдингу «БЕЛАВТОМАЗ» на автомобільні шасі(МАЗ-437121-542-001) не передбачено встановлення задніх захисних пристроїв та грязезахисних фартухів, оскільки дані автомобільні шасі є незавершеним транспортним засобом. Встановлення задніх захисних пристроїв та грязе захисних фартухів на автомобільні шасі проводиться під час монтажу спеціального обладнання українським заводом-виробником. Вважаючи таку постанову відповідача незаконною, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що керування транспортним засобом без бамперу або заднього захисного пристрію, грязезахисних фартухів і бризковиків є порушення п. 31.4.7(е) ПДР України лише в тому випадку, коли вони передбачені конструкцією транспортного засобу. На думку суду, надані позивачем докази, зокрема довідка ТОВ «УкрЄвроМАЗ», підтверджує, що встановлення грязезахисних фартухів і бризковиків не було передбачено для трансопртного засобу під керуванням позивача, а тому посилання представника відповідача на положення ДСТУ 3649:2010, як підставу для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, були визнані необгрунтованими. Колегія суддів погоджується з такими висновками, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. ст. 1, 13 Закону України «Про Національну поліцію», поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом. Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23, п.1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Нормами ст. 222 КУпАП) встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 121 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За положеннями ст.ст. 249 КУпАП розгляд адміністративної справи проводиться відкрито і за місцем його вчинення. Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно ст. 283 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи;відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати;правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Згідно зі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до вимог п. 31.1 Правил Дорожнього руху України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації. Згідно п. 31.4.7 (е) Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики. Частиною першою статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за Керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів. Водночас, відповідно ч. 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частина 1 ст. 73 КАС України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Отже, зі змісту ст. 251 КУпАП України та ст. 72 КАС України, доказами в зазначеній справі є будь - які фактичні дані, на основі яких компетентним органом (посадовою особою) - при складенні постанови про накладення адміністративного стягнення та судом при розгляді справи щодо оскарження даної постанови в порядку адміністративного судочинства, встановлюється наявність чи відсутність обставин, що мають значення для справи, в тому числі винність особи, обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Під час розгляду справи відповідачем не надано доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення про яке зазначено у прийнятій ним постанові. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що притягнення особи до відповідальності за порушення п. 31.4.7 (е) Правил дорожнього руху можливе у випадку, коли відсутні передбачені конструкцією транспортного засобу бризковики. Разом з тим, довідка ТОВ «УкрЄвроМАЗ» підтверджує те, що встановлення грязезахисних фартухів і бризковиків не було передбачено для такого виду транспортного засобу, яким керував позивач. Відповідно є необгрунтованими посилання відповідача на положення ДСТУ 3649:2010, як підставу для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Фактичні обставини справи, встановлені під час судового розгляду, свідчать про експлуатацію транспортного засобу саме в такій базовій заводській комплектації виключно для його переміщення до місця його подальшої комплектації в залежності від кінцевого цільового експлуатаційного призначення. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під час судового розгляду справи відповідач не був позбавлений можливості надати до суду докази того, що конструкція такого виду транспортного засобу передбачає наявність бризговиків при його експлуатації у вигляді переміщення базової моделі до місць остаточного доукомплектування. Згідно висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений ст. 71 КАС України, розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. При вирішенні спору колегія суддів виходить із загальних засад недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь (ч. 2 ст. 62 Конституції України). На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність відповідачем всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 286, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу поліцейського роти №4 Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області сержанта поліції Карпенка Сергія Олександровича залишити без задоволення. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27.11.2019 по справі № 524/6391/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя М.І. Гуцал Судді Л.О. Донець А.П. Бенедик Повний текст постанови складено 11.02.2020.