Ухвала КЦС ВС № 461/5912/19
від 15.07.2020 · ЦивільнаУхвала 15 липня 2020 року м. Київ справа № 461/5912/19 провадження № 61-6638ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 грудня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного університету «Львівська політехніка» про виселення з наданням житла, ВСТАНОВИВ: 08 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Національного університету «Львівська політехніка» про виселення з наданням житла. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що протягом 22 років, починаючи з 6 січня 1986 по 21 лютого 2008 року працював в університеті «Львівська політехніка», був зарахований на квартирний облік для забезпечення житлом у Львівській міській раді, у зв`язку з чим був включений у контрольний список черговиків НУ «Львівська політехніка». На виконання рішення Апеляційного суду Львівської області від 10 грудня 2007 року керівництвом НУ «Львівська політехніка» йому надано кімнату в студентському гуртожитку АДРЕСА_1 , проживання у якому є нестерпним через проживання у ньому студентів, гуртожиток знаходиться в аварійному стані, розпочато капітальний ремонт. Посилається на те, що його проживання у студентському гуртожитку суперечить Примірному положенню про студентські гуртожитки. З наведених підстав просив відселити його зі студентського гуртожитку АДРЕСА_1 , з наданням повноцінного житла в новозбудованому будинку, що знаходиться на АДРЕСА_2 , який будується відповідачем для працівників університету. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 02 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 16 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 грудня 2019 року залишено без змін. У квітні 2020 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 грудня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 березня 2020 року (повний текст якої складено 23 березня 2020 року) у вищевказаній справі. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк дня усунення недоліків, а саме - заявнику слід було надати уточнену редакцію касаційної скарги, яка відповідає формі і змісту встановленим статтею 392 ЦПК України. 22 травня 2020 року до Верховного Суду на виконання вимог вказаної ухвали надійшли матеріали на усунення недоліків. Вимоги ухвали заявником виконано. ОСОБА_1 в касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставою касаційного оскарження рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 грудня 2019 року та постанови Львівського апеляційного суду від 16 березня 2020 року скаржник вказує порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме пункту 3 частини третьої статті 411 ЦПК України, суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Також посилається на не врахування та не надання належної оцінки його доводам. Касаційна скарга ОСОБА_1 подана в передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором, зокрема, містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження у даній справі та витребувати матеріали справи. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 грудня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 березня 2020 року. Витребувати з Галицького районного суду м. Львова цивільну справу №461/5912/19 за позовом ОСОБА_1 до Національного університету «Львівська політехніка» про виселення з наданням житла. Надіслати учасникам справи копії касаційних скарг та доданими до них документами, роз`яснити їм право подати відзив на касаційні скарги, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Петров С. Ю. Мартєв В. М. Сімоненко