Ухвала КАС ВС № 240/9996/19

УХВАЛА про відкриття касаційного провадження 17 липня 2020 року м. Київ справа №240/9996/19 провадження №К/9901/9921/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Желєзного І.В., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі № 240/9996/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, у с т а н о в и в: У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просив: (і) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Національної поліції в Житомирській області, яке оформлене листом від 22.07.2019 за № 830/29/05/105-2019, щодо відмови у призначенні і виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із визначенням з 14.05.2019 інвалідності II групи; (іі) зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області призначити і виплатити йому одноразову грошову допомогу у сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.11.2019, яке було залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020, позов ОСОБА_1 задоволено: А) Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із визначенням йому з 14.05.2019 інвалідності 2 групи. Б) Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату з урахуванням виплачених сум. Не погодившись з такими судовими рішеннями, Головне управління Національної поліції в Житомирській області подало касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й просив ухвалити нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 в позові повністю. Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2020 касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області залишено без руху з тих мотивів, що заявник не долучив до касаційної скаргу документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі. На виконання вимог означеної ухвали до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучене платіжне доручення від 05.05.2020 № 1346 про сплату судового збору в розмірі 1 536,80 грн. Отже, вимови ухвали про залишення касаційної скарги без руху заявник виконав у строк, встановлений Верховним Судом. Дослідивши зміст касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Житомирській області, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження. Приписами пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020) та частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках. Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд має з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку. Законодавець у КАС України встановив диференційований підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах. У частині шостій статті 12 КАС України закріплено перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положеннями пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Спір у цій справі виник через ухвалення Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області рішення, яке оформлене листом від 22.07.2019 № 830/29/05/105-2019, про відмову в призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із визначенням з 14.05.2019 інвалідності II групи. І з огляду на те, що предметом спору в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень стосовно відмови в призначенні та виплаті грошової допомоги, ця справа є саме справою незначної складності відповідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України. Але на обґрунтування вимог касаційної скарги заявник покликається на те, що натепер у практиці апеляційних адміністративних судів сформовані два протилежні (відмінні) підходи щодо того, чи передбачає Закон України «Про Національну поліцію» (далі за текстом - Закон № 580-VIII) право особи на отримання одноразової грошової допомоги у разі зміни групи інвалідності. Зокрема, як зазначає заявник, у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі № 520/8617/19 сформульований висновок про те, що «Законом № 580-VIII визначено право особи на отримання одноразової грошової допомоги у випадках, зазначених у ст. 97 зазначеного закону. Проте на отримання більшого розміру одноразової грошової допомоги у випадку зміни групи інвалідності Закон № 580-VIII не містить». Водночас у справі, в якій заявник подав цю касаційну скаргу, Сьомий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що «Законом № 580-ІV не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням вищої групи інвалідності, якщо була виплачена грошова допомога у зв`язку із первинним встановленням ступеня втрати працездатності чи встановленням при повторному огляді вищої групи інвалідності». У цьому контексті колегія суддів зважає на те, що частиною третьою статті 125 Конституції України визначено конституційно-правовий статус Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України. Тобто переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави. Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, насамперед, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, виконання процесуальної правової норми). Навіть більше, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу юридичної визначеності, що є одним з інтегративних складників верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється способом однакового застосування та/або виконання судом тієї самої норми закону в аналогічних справах щодо різних осіб. Одним з механізмів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є можливість виняткового (екстраординарного) касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності, у тому разі, якщо заявник належно обґрунтує, що його касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики (підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України). Отже, наведений заявником аргумент, що натепер у практиці апеляційних адміністративних судів сформовані два протилежні підходи щодо того, чи передбачає Закон України «Про Національну поліцію» (далі за текстом - Закон № 580-VIII) право особи на отримання одноразової грошової допомоги у разі зміни групи інвалідності, свідчить про те, що подана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, і Верховний Суд, як виняток, здійснить касаційних перегляд судових рішень, ухвалених у цій справі. Також колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Своєю чергою згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Верховний Суд встановив, що передбачений зазначеною статтею строк на касаційне оскарження пропущений, оскільки оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене 25.02.2020, а касаційна скарга була подана 03.04.2020 (згідно з відтиском штемпеля оператора поштового зв`язку «Укрпошта» на конверті, у якому надійшла касаційна скарга). У касаційній скарзі Головне управління Національної поліції в Житомирській області просить суд про поновлення строку на касаційне оскарження та зазначає, що воно отримало постанову суду апеляційної інстанції 16.03.2020, а тому вважає названу обставину поважною причиною для пропуску процесуального строку. За наведених обставин та беручи до уваги надані на їхнє підтвердження докази, Верховний Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення та про наявність підстав для його поновлення. За вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є аргументи скаржника щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права й наявність обставин, наведених у підпункті «а» пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Керуючись положеннями підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в:

1. Заяву Головного управління Національної поліції в Житомирській області про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити Головному управлінню Національної поліції в Житомирській області строк на касаційне оскарження Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі № 240/9996/16.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі № 240/9996/16.

3. Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу № 240/9996/16.

4. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.

5. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя І.В. Желєзний Суддя О.П. Стародуб