Рішення КАС ВС № 9901/44/19

РІШЕННЯ Іменем України 16 липня 2020 року Київ справа №9901/44/19 адміністративне провадження №П/9901/44/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач), суддів: Олендера І.Я., Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., Усенко Є.А., за участю секретаря судового засідання: Лупінос Я.В. учасники судового процесу: представник позивача Сташків К. І. представник відповідача Склярук Ю. В. (в режимі відеоконференції) розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу № 9901/44/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною та скасування ухвали, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: 23 січня 2019 року до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Вищої ради правосуддя (04050, м. Київ, вул. Студентська, б. 12-а) (далі - ВРП, відповідач) про визнання протиправною та скасування ухвали Вищої ради правосуддя від 26 грудня 2018 року №4028/0/15-18 про залишення без розгляду скарги адвоката Федоренка Ігоря Люсіковича (01010, м. Київ, пров. Хрестовий, 2, поверх 5) на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 18 липня 2018 року №319дп-18 про закриття дисциплінарного провадження стосовно Генерального прокурора України ОСОБА_6; зобов`язання Вищої ради правосуддя розглянути скаргу адвоката Федоренка Ігоря Люсіковича на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП) від 18 липня 2018 року №319дп-18 про закриття дисциплінарного провадження стосовно Генерального прокурора України ОСОБА_6. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що до скарги на рішення КДКП №319дп-18 від 18 липня 2018 року адвокатом АО «АВЕР ЛЄКС» Федоренком І. Л., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , на підтвердження своїх повноважень були додані копії: договору про надання правової допомоги № 20 від 21 лютого 2017 року; ордеру на надання правової допомоги; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Федоренка І. Л. ; заяви ОСОБА_1 до ВРП від 26 жовтня 2018 року. Таким чином, на думку позивача, на підтвердження повноважень адвоката на надання правової допомоги ОСОБА_1 до скарги в ВРП були надані всі необхідні та належні документи, які передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та якими підтверджуються повноваження адвоката на здійснення представництва та надання правової допомоги ОСОБА_1 . Крім цього, у доданій до скарги заяві ОСОБА_1 до ВРП від 26 жовтня 2018 року він підтвердив своє волевиявлення щодо оскарження рішення КДКП № 319дп-18 від 18 липня 2018 року та вказує, що доручення від 16 березня 2018 року включає в себе повноваження адвокатів АО «АВЕР ЛЄКС» оскаржувати рішення комісії в передбаченому законом порядку, а також, що оскарження рішення КДКП № 319дп-18 від 18 липня 2018 року було погоджено в усній формі. Однак, незважаючи на наявність в матеріалах дисциплінарного провадження документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги ОСОБА_1 , ВРП залишила без розгляду та повернула скаргу у зв`язку з тим, що до скарги не додано письмового документа, який наділяв би повноваженнями адвокатів АО «АВЕР ЛЄКС» на подання скарги на рішення Комісії до ВРП та на представництво інтересів ОСОБА_1 під час розгляду зазначеної скарги у цьому органі, що на думку позивача є неправомірним, а тому ухвала ВРП від 26 грудня 2018 року підлягає скасуванню. Також позивач посилається на те, що законодавством не передбачено можливості прийняти рішення про залишення скарги без розгляду з означених підстав. ВРП подала відзив на адміністративний позов, в якому, вказуючи на безпідставність доводів позивача, зазначає, що до матеріалів скарги не додано письмового документа, складеного відповідно до умов укладеного між адвокатським об`єднанням і ОСОБА_1 договору, який наділяв би повноваженнями адвокатів адвокатського об`єднання «АВЕР ЛЄКС» на подання скарги на рішення Комісії до Вищої ради правосуддя та на представництво інтересів ОСОБА_1 під час розгляду зазначеної скарги у цьому органі. Наявність заяви ОСОБА_1 від 26 жовтня 2018 року обов`язкової наявності такого документа не змінює. Ордери на надання правової допомоги серії КВ № 386142 від 23 березня 2018 року та серії КВ № 386396 від 4 червня 2018 року, видані адвокату Федоренку І. Л. , копії яких є в матеріалах дисциплінарного провадження стосовно Генерального прокурора України ОСОБА_6, ордер серії КВ № 215291 від 23 серпня 2018 року, виданий адвокату Федоренку І. Л., копія якого додана ним до скарги від 6 листопада 2018 року, не є письмовим завданням (дорученням, заявкою) ОСОБА_1 відповідно до умов укладеного договору. Також ВРП зазначає, що ОСОБА_1 через адвоката Федоренка І. Л. реалізував своє право надане законодавчими актами України та звернувся до ВРП зі скаргою на рішення Комісії від 18 липня 2018 року № 319дп-18, і ВРП жодним чином не перешкоджала позивачеві у реалізації цього права, а подальший розгляд уповноваженим органом даної скарги не породжує ніяких прав та обов`язків по відношенню до скаржника. Заявник за скаргою не є суб`єктом дисциплінарного провадження у розумінні чинних норм законодавства. Вища рада правосуддя не вчиняла жодних дій та не допускала бездіяльності, які б створювали для позивача права та обов`язки та в результаті чого могло виникати для нього право на захист, і, відповідно, право на звернення до суду з таким позовом. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши надані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд встановив такі обставини. 26 березня 2018 року адвокат АО «АВЕР ЛЄКС» Федоренко І. Л., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до КДКП із дисциплінарною скаргою про вчинення Генеральним прокурором України ОСОБА_6 дисциплінарного проступку, що полягає в публічному висловлюванні, яке є порушенням презумпції невинуватості (а. с. 40-41). За результатами розгляду зазначеної скарги, 18 липня 2018 року КДКП прийняла рішення № 319дп-18 про закриття дисциплінарного провадження щодо Генерального прокурора України ОСОБА_6 (а. с. 108 - 112). Не погоджуючись із зазначеним рішенням, адвокат АО «АВЕР ЛЄКС» Федоренко І. Л., діючи в інтересах ОСОБА_1 , 10 листопада 2018 року звернувся до ВРП зі скаргою на рішення КДКП №319дп-18 від 18 липня 2018 року. Ухвалою Вищої ради правосуддя від 26 грудня 2018 року № 4028/0/15-18 зазначену скаргу було залишено без розгляду та повернуто скаржнику (а. с. 49 - 54). Зазначена ухвала ВРП вмотивована тим, що 23 серпня 2018 року адвокатом Федоренком І. Л. в інтересах ОСОБА_1 подано скаргу на рішення КДКП до Вищої ради правосуддя (аналогічну скаргу було подано до КДКП, яка листом від 27 серпня 2018 року скерувала її для розгляду до ВРП). До скарги на рішення КДКП, поданої до ВРП 23 серпня 2018 року, не було додано відповідного доручення на здійснення представництва прав та інтересів ОСОБА_1 у ВРП щодо оскарження рішення Комісії. Ухвалою ВРП від 16 жовтня 2018 року № 3137/0/15-18 вказані скарги адвоката Федоренка І. Л. в інтересах ОСОБА_1 залишено без розгляду та повернуто скаржнику у зв`язку з ненаданням ним документів, що підтверджують його право на звернення до Вищої ради правосуддя зі скаргою на рішення Комісії в інтересах ОСОБА_1 . Ухвалюючи таке рішення, ВРП зазначила, що ордери на надання правової допомоги адвокатам Федоренку І. Л. та Біленку Б. В . , наявні в матеріалах цієї справи та дисциплінарного провадження, не є письмовим завданням (дорученням, заявкою) ОСОБА_1 у розумінні умов укладеного Договору на оскарження рішення КДКП до ВРП та здійснення представництва його інтересів під час розгляду скарг цим органом. 6 листопада 2018 року до Вищої ради правосуддя надійшла повторна скарга адвоката Федоренка І. Л. в інтересах ОСОБА_1 , до якої ним додано, зокрема, копії Договору та ордера на надання правової допомоги ОСОБА_1 адвокатом Федоренком І. Л. у ВРП (серія КВ № 215291 від 23 серпня 2018 року), а також додатково (на підтвердження наданих повноважень) - заяву ОСОБА_1 від 26 жовтня 2018 року, адресовану ВРП. Під час засідання Вищої ради правосуддя адвокат Біленко Б. В. пояснив, що повноваження адвокатів адвокатського об`єднання «АВЕР ЛЄКС» на подання до ВРП скарги в інтересах ОСОБА_1 на рішення Комісії підтверджуються виданим ОСОБА_1 дорученням від 16 березня 2018 року, яким охоплюються, у тому числі, повноваження щодо оскарження прийнятого Комісією за результатами розгляду скарги рішення до ВРП або до суду у встановленому законом порядку, що також підтверджується заявою ОСОБА_1 від 26 жовтня 2018 року. Згідно із предметом Договору, укладеного між адвокатським об`єднанням «АВЕР ЛЄКС» (Об`єднання) і ОСОБА_1 (Клієнт), (пункт 1.1) Об`єднання за завданням Клієнта зобов`язується здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової допомоги Клієнту на підставі заявки на отримання юридичної допомоги, підписаної сторонами Договору. За змістом зазначеного Договору адвокатське об`єднання «АВЕР ЛЄКС» уповноважено діяти в інтересах ОСОБА_1 на підставі письмових заявок, угод, підписаних сторонами Договору, а також письмових завдань, доручень Клієнта. До скарги, що надійшла до ВРП 6 листопада 2018 року не додано письмового доручення ОСОБА_1 адвокатському об`єднанню «АВЕР ЛЄКС» чи погодженої сторонами заявки (угоди) відповідно до умов зазначеного Договору, які б уповноважували адвокатів адвокатського об`єднання «АВЕР ЛЄКС» здійснити оскарження прийнятого КДКП рішення до ВРП та представництво інтересів Клієнта під час розгляду скарги у цьому органі. Натомість до зазначеної скарги додано заяву ОСОБА_1 до ВРП від 26 жовтня 2018 року, в якій він вказав, що окреме доручення щодо оскарження рішення Комісії до Вищої ради правосуддя в письмовому вигляді не складалось, оскільки доручення від 16 березня 2018 року включало в себе повноваження адвокатів адвокатського об`єднання «АВЕР ЛЄКС» оскаржувати рішення Комісії в передбаченому законом порядку, а також у зв`язку з тим, що питання такого оскарження згідно з умовами договору про надання правової допомоги було погоджено в усній формі. При цьому у заяві зазначено, що адвокати адвокатського об`єднання «АВЕР ЛЄКС» уповноважені ним здійснити передбачений законодавством комплекс дій з метою притягнення Генерального прокурора України ОСОБА_6 до відповідальності у зв`язку із вчиненням ним дисциплінарного проступку, що полягає у порушенні принципу невинуватості, у тому числі оскаржити рішення Комісії до Вищої ради правосуддя, подавати від його імені заяви, скарги, клопотання, інші документи та безпосередньо представляти його інтереси під час розгляду скарги у Вищій раді правосуддя. В оскаржуваній ухвалі ВРП зазначила, що зі змісту наданого адвокатському об`єднанню «АВЕР ЛЄКС» доручення від 16 березня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 дано доручення адвокатам цього об`єднання, уповноваженим здійснювати представництво його прав та інтересів, оскаржити у встановленому законом порядку до Комісії дії Генерального прокурора України ОСОБА_6, які, на думку ОСОБА_1 , полягають у порушенні статті 62 Конституції України, пункту 9 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», частини першої статті 9 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, оскільки висловлювання Генерального прокурора України ОСОБА_6 під час виступу у Верховній Раді Україні 15 березня 2018 року порушують презумпцію невинуватості. Інших доручень та повноважень, зокрема щодо подальшого оскарження прийнятого Комісією рішення до Вищої ради правосуддя, зазначене доручення не містить. Щодо здійснення погодження питання з приводу оскарження рішення Комісії до ВРП в передбаченій Договором усній формі, ВРП зазначила, що відповідно до підпункту 4.4 цього Договору в окремих виняткових випадках завдання (доручення) може надаватись Клієнтом в усній формі при умові подальшого дублювання такої інформації в письмовому вигляді, проте, жодного документального підтвердження наступного складання письмового документа із цього питання до матеріалів скарги не додано, незважаючи на те, що рішення Комісії було прийнято ще 18 липня 2018 року. Ордери на надання правової допомоги серії КВ № 386142 від 23 березня 2018 року та серії КВ № 386396 від 4 червня 2018 року, видані адвокату Федоренку І. Л. , копії яких є в матеріалах дисциплінарного провадження стосовно Генерального прокурора України ОСОБА_6, ордер серії КВ № 215291 від 23 серпня 2018 року, виданий адвокату Федоренку І. Л., копія якого додана ним до скарги від 6 листопада 2018 року, не є письмовим завданням (дорученням, заявкою) ОСОБА_1 відповідно до умов укладеного Договору. З огляду на зазначене, керуючись статтею 53 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 9.1 глави 9, пунктом 12.6 глави 12, пунктами 14.1, 14.3, 14.10 глави 14 розділу II Регламенту Вищої ради правосуддя, ВРП дійшла висновку, що скаргу адвоката Федоренка І. Л. в інтересах ОСОБА_1 на рішення КДКП від 18 липня 2018 року № 319дп-18 слід залишити без розгляду та повернути скаржнику, про що прийнято оскаржувану Ухвалу від 26 грудня 2018 року. Не погодившись з цим рішенням, позивач звернувся до Верховного Суду із позовом про його скасування та зобов`язання ВРП розглянути скаргу. Надаючи правову оцінку ухвалі ВРП, колегія суддів виходить з такого. За правилами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із частиною першою статті 53 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII) прокурор, щодо якого прийнято рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, може оскаржити таке рішення до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення. Відповідно до статті 78 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» особа, яка подала дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, має право оскаржити рішення КДКП до ВРП за наявності дозволу Комісії на таке оскарження. Відповідно до частин першої та другої статті 35 Закону № 1798-VIII рішення ВРП може бути оскаржене до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Порядок та підстави оскарження рішення ВРП визначаються законом. Підстави оскарження окремих рішень ВРП визначаються цим Законом. Процедурні питання здійснення Вищою радою правосуддя повноважень, визначених Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя», «Про судоустрій і статус суддів», іншими законами України, порядок підготовки, розгляду та прийняття Вищою радою правосуддя, її Дисциплінарними палатами та іншими органами рішень, а також інші питання діяльності Вищої ради правосуддя регулюються Регламентом Вищої ради правосуддя, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-18, зі змінами та доповненнями. Пунктами 14.1., 14.3., 14.4. глави 14 розділу II Регламенту Вищої ради правосуддя передбачено, що особа, яка подала дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, має право оскаржити рішення Комісії до Вищої ради правосуддя за наявності дозволу Комісії на таке оскарження; якщо скарга подається представником прокурора (скаржника), то до неї додається документ, що підтверджує його повноваження. Попередню перевірку скарги здійснює доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ, протягом розумного строку, але з урахуванням строку, який передбачений частиною четвертою статті 53 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" для розгляду скарги Радою. Відповідно до частини третьої статті 53 Закону № 1798-VIII скарга на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора розглядається Вищою радою правосуддя у пленарному складі в порядку, визначеному статтею 49 цього Закону для розгляду дисциплінарної справи щодо судді. Як визначено пунктом 12.6 глави 12 розділу II Регламенту Вищої ради правосуддя, якщо підстави, передбачені пунктами 1-5 частини першої статті 44 Закону № 1798-VIII, були виявлені після відкриття дисциплінарної справи, така скарга залишається без розгляду, а дисциплінарна справа закривається, про що Дисциплінарна палата постановляє ухвалу. Як встановлено судом, підставою для залишення без розгляду скарги на рішення КДКП стало те, що до неї не було додано документа, що підтверджує наявність повноважень представника особи, від імені якої подана скарга. Отже, саме це і є предметом доказування у цій справі. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути договір про надання правової допомоги, довіреність, ордер, доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. За змістом визначень термінів, які вживаються у цьому Законі, наведених у статті 1, адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. До скарги на рішення КДКП № 319дп-18 від 18 липня 2018 року адвокатом АО «АВЕР ЛЄКС» Федоренком І. Л., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , на підтвердження своїх повноважень як адвоката здійснювати представництво у ВРП були додані копії: - договору про надання правової допомоги № 20 від 21 лютого 2017 року; - ордеру на надання правової допомоги; - свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Федоренка І.Л. ; - заяви ОСОБА_1 до ВРП від 26 жовтня 2018 року. Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що на підтвердження повноважень адвоката на надання правової допомоги ОСОБА_1 до скарги в ВРП були надані всі необхідні та належні документи, які передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та якими підтверджуються повноваження адвоката на здійснення представництва та надання правової допомоги ОСОБА_1 . При цьому, та обставина, що за змістом Договору (пункт 4.1) надання Об`єднанням послуг в межах Договору може здійснюватися на підставі додаткових угод, що укладаються Сторонами в межах цього Договору або за письмовим завданням (дорученням, заявкою) Клієнта, не свідчить про обов`язковість складення окремого письмового завдання (доручення) Клієнта для виконання його адвокатами певної дії з представництва. 16 березня 2018 року ОСОБА_1 було видано письмове доручення адвокатам АО «АВЕР ЛЄКС» щодо оскарження дій Генерального прокурора України ОСОБА_6 до КДКП у встановленому законом порядку. 26 жовтня 2018 року ОСОБА_1 склав заяву, яку було додано до скарги до ВРП, у якій він підтвердив своє волевиявлення щодо оскарження рішення КДКП № 319дп-18 від 18 липня 2018 року, та зазначив, що доручення від 16 березня 2018 року включає в себе повноваження адвокатів АО «АВЕР ЛЄКС» оскаржувати рішення комісії в передбаченому законом порядку, а також, що оскарження рішення КДКП № 319дп-18 від 18 липня 2018 року було погоджено в усній формі. Залишаючи скаргу без розгляду, ВРП, фактично, здійснило ревізію способів (форм) виконання сторонами Договору його умов, що виходить за межі повноважень цього органу. Аналогічні, викладеним в ухвалі ВРП, доводи містяться у відзиві на позов, які колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки сукупність встановлених у цій справі обставин не дає підстав вважати, що представник ОСОБА_1 - адвокат Федоренко І. Л. діяв всупереч волі і інтересам свого довірителя. До скарги були надані необхідні документи на підтвердження повноважень особи, яка її подає, у зв`язку з чим підстав для залишення ВРП скарги без розгляду не було. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала ВРП не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та визначені статтею 2 КАС України, зокрема, критерію обґрунтованості, який втілюється шляхом прийняття рішень та (або) вчинення дій з урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх прийняття (вчинення), у зв`язку з чим така ухвала підлягає скасуванню. Наслідком скасування ухвали про залишення скарги без розгляду є зобов`язання ВРП таку скаргу розглянути. Під час розгляду цієї справи колегією суддів враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 5 грудня 2018 року у справі №9901/736/18 (провадження 11-989 заі18), відповідно до яких ордер, який видано відповідно до Закону № 5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що виходячи зі змісту ч. 1, 3 ст. 26 Закону № 5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (ст. 400-1 Кримінального кодексу України). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції. Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, залишення скарги представника позивача ухвалою ВРП без розгляду з формальних підстав унеможливило доступ позивача до ВРП для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом розгляду його скарги по суті. З огляду на зазначені висновки суду, відсутня доцільність аналізу інших доводів та аргументів цього позову, які не є вирішальними. Таким чином, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги представника Федоренка Ігоря Люсіковича, заявлені в інтересах ОСОБА_1 , до Вищої ради правосуддя підлягають задоволенню. На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246, 266 КАС України, суд -

ВИРІШИВ: Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправною і скасувати ухвалу Вищої ради правосуддя від 26 грудня 2018 року №4028/0/15-18 про залишення без розгляду скарги адвоката Федоренка Ігоря Люсіковича на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 18 липня 2018 року №319дп-18 про закриття дисциплінарного провадження стосовно Генерального прокурора України ОСОБА_6. Зобов`язати Вищу раду правосуддя розглянути скаргу адвоката Федоренка Ігоря Люсіковича на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 18 липня 2018 року №319дп-18 про закриття дисциплінарного провадження стосовно Генерального прокурора України ОСОБА_6. Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 17 липня 2020 року. Судді М.М. Гімон Я.О. Берназюк Н.В. Коваленко І.Я. Олендер Є.А. Усенко