Постанова 4851 № 642/2169/20

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 липня 2020 р. рокуСправа № 642/2169/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Кононенко З.О. , Сіренко О.І. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Інспектора роти 2 батальйону 4 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кускова Дениса Сергійовича на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 28.05.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Пашнєв В.Г., вул. Полтавський шлях, 20, м. Харків, 61052, повний текст складено 28.05.20 року по справі № 642/2169/20 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти 2 батальйону 4 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кускова Дениса Сергійовича про скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом до Інспектора роти 2 батальйону 4 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кускова Дениса Сергійовича, в якому просив суд: постанову інспектора 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Харківській області Кускова Дениса Сергійовича серії ЕАК №2386592 від 14.04.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення в розмірі 255,00 грн. скасувати; провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч.1 п.1 ст. 247 КУпАП. Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 28.05.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій він просив суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020 р. апеляційну скаргу Інспектора роти 2 батальйону 4 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кускова Дениса Сергійовича залишено без задоволення, рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 28.05.2020 року по справі № 642/2169/20 залишено без змін. 13.07.2020 р. позивачем подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції. В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін. Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, розглянувши заяву ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне. Перелік правових підстав, за наявності яких суд може постановити додаткове рішення, передбачений ст. 252 КАС України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Так, відповідно до п. 3 ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно пп. "в" п. 4 ч. 1 ст. 322 КАС України, суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України). Згідно із ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України). Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Згідно із п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом. Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Таким чином, до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Як вбачається з матеріалів справи 13.07.2020 року позивачем було подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення. На підтвердження витрат з оплати правової допомоги подано копії наступних документів: договір про надання правової допомоги від 21.05.2018 (а.с. 113), додаткова угода № 1 до договору про надання професійної правничої допомоги від 21.05.2018 року від 31.12.2018 року (а.с. 114), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія № 1045 (а.с. 115), ордер на надання праничої допомоги серія ХВ № 000093 (а.с. 116), акт приймання-передачі б/н про надання правничої допомоги від 13072020 року (а.с. 112), квитанція б/н про сплату коштів в якості оплати послуг адвоката за договором від 21.05.2018 р. в загальній сумі 1100, 00 грн. (а.с. 117). Таким чином, враховуючи, що позивачем надано необхідні докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, а також те, що під час прийняття постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020 р. не вирішено питання щодо відшкодування судових витрат пов`язаних з правничою допомогою під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1100, 00 грн. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 р. (справа № 820/4263/17). Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Заяву ОСОБА_1 - задовольнити. Прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1100 (тисяча сто) грн. 00 коп., за рахунок бюджетних асигнувань управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Калиновський В.А. Судді Кононенко З.О. Сіренко О.І.