Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 953/612/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2020 р.Справа № 953/612/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Любчич Л.В. , Макаренко Я.М. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 21.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Бородіна Н.М. (вул. Блюхера, 7б, м. Харків, Харківська, 61168), по справі № 953/612/20 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Харківській області лейтенанта поліції Паленка Олександра Олексійовича, Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції третя особа Державна казначейська служба України про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до інспектора роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Харківській області лейтенанта поліції Павленка О.О., в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 31.12.2019року серія ЕАК №1923223, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 11.08.2020р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову від 31.12.2019року серія ЕАК № 1923223 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП. 14.08.2020р. до Київського районного суду м. Харкова надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу допомогу в сумі 9000 грн. та витрат пов`язаних із підготовкою до розгляду справи в сумі 46, 40 грн. (надсилання позову до суду поштовим зв`язком). Додатковим рішенням Київського районного суду м. Харкова від 21.09.2020 заяву ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2500 грн. В решті заяви - відмовлено. Позивач, не погодившись із вказаними рішеннями, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 21.09.2020 та прийняти постанову, якою стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 9000 грн. та витрат пов`язаних із підготовкою до розгляду справи в сумі 46,40 грн. В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. До суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи без участі позивача та його представника. Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, додаткове рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Задовольняючи частково заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, суд першої інстанції дійшов висновку, що сума в 9000 грн. на професійну правничу допомогу є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді (участь у 3 судових засіданнях, неможливість адвоката подати одразу позовну заяву із дотримання положень КАС України та визначення кола відповідачів, третіх осіб). Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Частиною 1 ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Приписами п.1 ч.3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Частиною третьою ст.134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Так, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Крім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на положення ч.6 та ч.7 ст. 134 КАС України відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Пунктом 4 частини першої статті першої Закону України 05.07.2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (із змінами і доповненнями) (далі також - Закону №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 19 Закону №5076 визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Зокрема зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", відповідно до яких заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. З матеріалів справи встановлено, що 08.01.2020 року між позивачем та адвокатом Василенко Т.В. було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги при підготовці та розгляді справи про скасування постанови від 31.12.2019 серія ЕАК №1923223(а.с.99). Адвокат Василенко Т.В. здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1033 від 12.07,2002 р.(а.с.100) Згідно з п.2.6.договору зазначено, що розмір гонорару за підготовку та участь в судовому засіданні в суді першої інстанції становить 6000 грн.(фіксований розмір) та додатково сплачується 1000 грн. за другий та наступний судодень, що узгоджується з частиною 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Згідно з актом № 1 приймання-передачі наданих юридичних послуг та правової допомоги за договором від 08.01.2020 адвокатом Василенко Т.В. було надано наступні послуги: вивчення документів та первинна консультація, складання позовної заяви та формування комплектів документів для подачі в суд, складання заяви про відкладення розгляду справи в зв`язку із карантином та її подача через електронний суд 26.03.2020 року, складання клопотання про залучення співвідповідачів, складання та подача заяви про ознайомлення з матеріалами справи 03.06.2020 року, ознайомлення з матеріалами справи, в тому числі з відеозаписом 09.06.2020 року, усунення недоліків позовної заяви (сплата судового збору) на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, клопотання про виключення відповідача, виїзди для участі в судових засіданнях у Київському районному суді м.Харкова 28.02.2020 року, 03.06.2020 року, 26.06.2020 року та 11.08.2020 року. Згідно з квитанцією прибуткового касового ордеру від 08.014.2020 року сума до оплати становить 3000,00 грн., від 21.02.2020 - 1000грн., від 03.06.2020 - 3000 грн., від 11.08.2020 -2000 грн. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. В даній справі предметом спору є постанова серії ЕАК № 1923223 від 31.12.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП, відповідно до якої, накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. Тобто, розмір відшкодування судових витрат у сумі 9000 грн. є значно завищеним порівняно з ціною позову, яка складає 425 грн. Крім того, як правильно встановив суд першої інстанції, в наданих до суду документах відсутній час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), що вказує на недотримання частини п`ятої статті 134 КАС України. Щодо відшкодування позивачу витрат в сумі 46,40 грн., які він витратив на надсилання позову до суду поштовим зв`язком, судова колегія зазначає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки вказані витрати відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" та КАС України не відносяться до судових витрат, оскільки не є ні судовим збором, ні витратами, пов`язаними з розглядом справи в розумінні ч.3 ст. 132 КАС України. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про неспівмірність в даному випадку розміру витрат в сумі 9000 грн. на оплату послуг адвоката із ціною позову в сумі 425 грн. та складністю справи, виконаними адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив додаткове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що зумовлює, згідно приписів ст. 316 КАС України, залишення вимог апеляційної скарги без задоволення, а додаткового рішення без змін. Керуючись ст.242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 21.09.2020 року по справі № 953/612/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич Я.М. Макаренко