Ухвала КЦС ВС № 2-98-09

Ухвала 14 липня 2020 року м. Київ справа №2-98-09 провадження № 61-9565ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Висоцької В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 25 травня 2009 року та постанову Донецького апеляційного суду від 27 травня 2020 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, ВСТАНОВИВ: 30 червня 2020 року ОСОБА_3 звернулася із касаційною скаргою на заочне рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 25 травня 2009 року та постанову Донецького апеляційного суду від 27 травня 2020 року в указаній вище справі. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_3 не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. ОСОБА_3 не сплачено судовий збір за подання касаційної скарги та заявлено клопотання про звільнення її від сплати судового збору,посилаючись на свій скрутний майновий стан. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони. Частиною першою стаття 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі зазначеній у частині першій цієї статті. Проте, до касаційної скарги не додано жодних доказів на підтвердження доводів, наведених у клопотанні, які б свідчили про скрутний майновий стан заявника та її неможливість сплатити судовий збір у встановленому законодавством порядку і розмірі. Посилання заявника на ухвалу Донецького апеляційного суду від 30 квітня 2020 року про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору за подачу касаційної скарги. Зі змісту наведеної ухвали слідує, що при вирішення питання про звільнення ОСОБА_3 від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції досліджував надані заявником відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідку Пенсійного фонду України. Верховний Суд не бере до уваги додану до касаційної скарги ОСОБА_3 довідку міжрайонної Медико-соціальної експертизи м. Маріуполя Донецької області, оскільки вона видана на ім`я ОСОБА_4 . Посилання в касаційній скарзі на те, що дана касаційна скарга направлена на захист інтересів ОСОБА_5 , яка є особою з інвалідністю 1 групи, суд касаційної інстанції не враховує, оскільки зі змісту постанови суду апеляційної інстанції слідує, що її мати ОСОБА_5 померла у жовтні 2014 року. У силу положень частини четвертої статті 25 ЦК України з моменту смерті фізичної особи цивільна правоздатність її припиняється. Подача документів від імені померлої особи чинним законодавством не передбачена. Ураховуючи викладене, клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки передбачені частиною третьою статті 136 ЦПК України підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні. Таким чином заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 1 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку:

207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Зважаючи на те, що позовну заяву пред`явлено у лютому 2009 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93 . Ставка державного мита із заяв і скарг, що подаються до суду, та за видачу судом копій документів, встановлюються із позовних заяв - 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Ураховуючи наведене, розмір судового збору за вимогу майнового характеру (звернення стягнення на предмет іпотеки вартість якого, згідно договору становить 5 053 088 грн) складає 3 400 грн (1 700 * 200%). На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 25 травня 2009 року та постанову Донецького апеляційного суду від 27 травня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. С. Висоцька