Ухвала КЦС ВС № 2-98-09

УХВАЛА 23 грудня 2025 року м. Київ справа № 2-98-09 провадження № 61-15738ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новокодацького районного суду м. Дніпра від 08 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2025 року в справі за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Мангушського районного суду Донецької області (раніше - Першотравневий районний суд Донецької області) від 05 травня 2009 року та ВСТАНОВИВ : У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про роз`яснення ухвали Мангушського районного суду Донецької області (раніше - Першотравневий районний суд Донецької області) від 05 травня 2009 року. 08 вересня 2025 року ухвалою Новокодацького районного суду м. Дніпра в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Мангушського районного суду Донецької області (раніше - Першотравневий районний суд Донецької області) від 05 травня 2009 року відмовлено. 18 листопада 2025 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Мангушського районного суду Донецької області (раніше - Першотравневий районний суд Донецької області) від 05 травня 2009 року залишено без змін. У грудні 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Новокодацького районного суду м. Дніпра від 08 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2025 року, в якій просить їх скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення його заяви або направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Частиною першою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Пунктом 21 статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення. За змістом пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України та пункту 21 частини 1 статті 353 ЦПК України судові рішення першої та апеляційної інстанції щодо роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення не підлягають оскарженню в касаційному порядку. Системне тлумачення статей 353, 389 ЦПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 27 жовтня 2020 року в справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Заявник подав касаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження в справі необхідно відмовити. Згідно з положенням частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ПОСТАНОВИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новокодацького районного суду м. Дніпра від 08 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2025 року в справі за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Мангушського районного суду Донецької області (раніше - Першотравневий районний суд Донецької області) від 05 травня 2009 року відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Ситнік В. М. Ігнатенко І. М. Фаловська