Постанова Тернопільський апеляційний суд № 602/395/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 602/395/20Головуючий у 1-й інстанції Костів Л.І. Провадження № 33/817/252/20 Доповідач - Тиха І.М. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 липня 2020 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в місті Тернополі матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника Радосюк О.І. на постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 03.06.2020 року, - В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП України з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 420,40 грн. судового збору. Згідно з постановою суду, водій ОСОБА_1 14 березня 2020 року о 19 годині 15 хвилин в с.Вишгородок Лановецького району, Тернопільської області, керував автомобілем марки «MERCEDES BENZ 240» н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Також, ОСОБА_1 14 березня 2020 року о 19 годині 15 хвилин в с.Вишгородок Лановецького району, Тернопільської області, керуючи автомобілем марки «MERCEDES BENZ 240» н.з. н.з. НОМЕР_1 під час зустрічного роз`їзду, виїхав на смугу зустрічного руху, що призвело до різкого гальмування та зміни напрямку руху водія автомобіля CHEVROLET laccetti н.з. НОМЕР_2 , створивши аварійну ситуацію, чим порушив п.13.3 Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі адвокат Радосюк О.І. просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження по справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а також поновити строк на апеляційне оскарження у зв`язку з тим що йому було не відомо про час та місце судового розгляду, а отримав копію постанови він отримав лише 15 червня 2020 року. Крім того вказує, що з метою дотримання карантинних заходів, запроваджених в Україні, він не зміг раніше отримати копію оскаржуваного рішення. Апелянт заперечує факт створення аварійної ситуації ОСОБА_1 . Також зазначає що по приїзду працівників поліції автомобілем він не керував, а тому не вважається водієм в розумінні ПДР України. Посилається на те, що потерпілі особи не можуть бути залучені як свідки огляду водія на стан алкогольного спяніння, оскільки існують сумніви в їх упередженості. Крім того, зазанчає що їх письмові пояснення не можуть бути беззаперечними доказами вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, оскільки суд не допитував їх. Вказує на те, що рішення суду грунтується лише на поясненнях працівника поліції, що є недостатнім для визнання особи винною. У звязку з відсутністю у оскаржуваній постанові посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис огляду водія на стан алкогольного спяніння вважає його недопустимим доказом . Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляцію з викладених у ній мотивів, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Строк на апеляційне оскарження постанови суду слід поновити з підстав викладених у скарзі. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 , які суд першої інстанції поклав в основу свого рішення, підтверджують його вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст.122 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, це: дані протоколів про адміністративне правопорушення від 14 березня 2020 року серії ОБ № 052216 та серії ОБ № 052217, в яких відображена фабула вчинених ним адмінправопорушень; письмові пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , які були свідками порушення ОСОБА_7 України та відмови від проходження огляду на стан алкогольного спяніння, матеріали відеофіксації, у яких відображено останній факт. Тому твердження апелянта про те, що в основу свого рішення суд поклав лише пояснення працівника поліції є безпідставними. Відсутність у постанові суду даних про записуючий пристрій, на якому здійснювалась відеофіксація відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного спянінння, на думку суду, не свідчить про недопустимість матеріалів відеофіксації, оскільки їх якість та обсяг відображають з достатньою повнотою стан водія, його поведінку та дотримання працівниками поліції вимог закону. Крім того, апелянт не заперечує те, що на відео зафіксовано саме події, які відбувалися 14.03.2020 р. за участю ОСОБА_1 . Доводи апелянта про упередженість свідків, які були присутні при відмові водія від огляду на факт вживання алкоголю є безпідставними, оскільки ця процесуальна дія повністю відображена на відео з нагрудних камер працівників поліції, з якої вбачається її проведення з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, а тому підстав сумніватись у їх обєктивності немає. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Радосюка О.І. залишити без задоволення, а постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 03.06.2020 року відносно ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя