Постанова 4857 № 1.380.2019.004716

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.004716 пров. № А/857/3142/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Шинкар Т.І., суддів Гуляка В.В., Судової-Хомюк Н.М., секретаря судового засідання Максим Х.Б., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Лунь З.І.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Львові о 09 год. 32 хв. 22 січня 2020 року, повне судове рішення складено 28 січня 2020 року, у справі №1.380.2019.004716 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В: 16.09.2019 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, просив: - визнати протиправними дії щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби у поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ №2455 від 12.08.2019 «Про застосування дисциплінарних стягнень та зменшення щомісячної премії працівникам Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ по особовому складу №570 о/с від 30.08.2019, яким відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено ОСОБА_1 зі служби за п.6 ч.1 ст.77 цього Закону (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби); - поновити ОСОБА_1 на посаді старшого сержанта поліції поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 патрульної поліції Жидачівського відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції з 30.08.2019 та виплатити середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30.08.2019 по день поновлення на роботі. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року позов задоволено. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що технічне обслуговування (перевірка калібровки) газоаналізатора Драгер «Alcotest 6810» має проводитись кожні шість місяців, згідно з вимогами інструкції з експлуатації даного технічного засобу, оскільки це передбачено Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності. Суд першої інстанції вказав, що докази щодо перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння не є достовірними для такого висновку відповідача. Суд першої інстанції зазначив, що опитані під час проведення службового розслідування працівники відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зазначили, що кожному з них зокрема, невідомо, коли ОСОБА_1 міг вживати алкогольні напої. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав, передбачених Законами України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» на звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни відповідно до наказів №2455 від 12.08.2019 «Про застосування дисциплінарних стягнень та зменшення щомісячної премії працівникам Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області» в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції та №570 о/с від 30.08.2019. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції у Львівській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що єдиним правовим механізмом перевірки фактів вчинення дисциплінарного проступку є службове розслідування. Скаржник вказує, що проведеним службовим розслідуванням встановлено, що позивач під час несення служби в однострої з вогнепальною зброєю в складі СРПП перебував в стані алкогольного сп`яніння. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги пояснення позивача, які наявні в матеріалах службового розслідування. Вважає, що допущене позивачем порушення є грубим порушенням службової дисципліни та дискредитує, підриває авторитет поліції. В судовому засіданні 06.07.2020 представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції. Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до положень статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) секретарем забезпечено фіксування судового засідання технічним засобом. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає. Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, ОСОБА_1 , з 20.09.2003 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 07.11.2015 по 30.08.2019 продовжив службу в Національній поліції України. Згідно із графіком чергування працівників Стрийського ВП на період часу з 08:00 год 16.06.2019 по 20:00 год 16.06.2019, затвердженого начальником Жидачівського ВП Стрийського відділу поліції, книги нарядів Жидачівського ВП (інв. №254) та журналу інструктажів із заходів безпеки при поводженні з табельною вогнепальною зброєю Жидачівського ВП (інв. №264), 16.06.2019 старший сержант поліції ОСОБА_1 заступив на службу в складі наряду СРПП №1 ПП Стрийського ВП. 16.06.2019 відповідно до плану-завдання оперативно-профілактичною мобільною групою ГУНП у Львівській області при перевірці дотримання службової та транспортної дисципліни працівниками поліції Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП виявлено в стані алкогольного сп`яніння поліцейського СРПП №1 ПП Жидачівського відділення поліції Стрийського ВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , який перебував на службі в однострої, з вогнепальною зброєю. Наказом ГУНП у Львівській області від 18.06.2019 №1943 призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію за фактом грубого порушення службової дисципліни та законності поліцейського СРПП №1 ПП Жидачівського відділення поліції Стрийського ВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 18.07.2019 дисциплінарною комісією складено Висновок службового розслідування відповідно до якого під час проведення службового розслідування встановлено, що 16.06.2019 мобільною групою ГУНП у Львівській області виявлено у стані алкогольного сп`яніння, поліцейського СРПП №1 ПП Жидачівського відділення поліції Стрийського ВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 . ОСОБА_5 ., який перебував на службі в однострої, з вогнепальною зброєю, у складі СРПП №1 ПП Жидачівського ВП. З чеку про результати огляду газоаналізатора «Drager Alkotest 6810» від 16.06.2019 встановлено, що спеціальний технічний засіб зафіксував наявність алкоголю у повітрі, що видихається у кількості 0,89 проміле. Після проведеного огляду старшого сержанта поліції ОСОБА_1 особисто підписався у роздрукованому результаті тесту, при цьому будь-яких зауважень щодо процедури його проведення, у нього не було. В ході службового розслідування ОСОБА_6 надавались пояснення, в яких позивач пояснив, що 15.06.2019 у вечірній час він перебував на святкуванні дня народження у кума та випив 150 грам коньяку, через це ранком 16.06.2019 у нього було виявлено алкогольне сп`яніння у кількості 0,89 проміле. В ході службового розслідування опитано також начальника СРПП №1 ПП Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Когута Я.Б., заступника начальника Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області Фірмана В.І., старшого інспектора-чергового СРПП №1 ПП Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції Кіщак З.М., помічника чергового СРПП №1 ПП Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції Петрінця С.І., начальника Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області майора поліції Рубіна В.Ю. Враховуючи наведені обставини, комісією визнано відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування, такими, що підтвердились. Рекомендовано за грубе порушення службової дисципліни, зокрема, п.14, ч.3 ст.1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», п.6 ч.2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2019 №1179, а також основних обов`язків поліцейського, передбачених ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» та скоєння вчинку, що дискредитує та підриває авторитет поліції, до поліцейського СРПП №1 ПП Жидачівського відділення поліції Стрийського ВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом ГУ НП у Львівській області від 12.08.2018 №2455 «Про застосування дисциплінарних стягнення та зменшення щомісячної премії працівникам поліції Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області» за грубе порушення службової дисципліни на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляду звільнення зі служби в поліції. 30.08.2019 ГУ НП у Львівській області прийнято Наказ №570 о/с «По особовому складу», яким відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII, звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) старшого сержанта поліції ОСОБА_1 В., поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 патрульної поліції Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП, з 30.08.2019. Стаж служби в поліції при звільненні становив 17 років 04 місяці 01 день. Вважаючи прийняті ГУ НП у Львівській області накази №2455 від 12.08.2019 та №570 о/с від 30.08.2019 протиправними, такими, що підлягають скасуванню, ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі Закон № 580-VIII), відповідно до частини 1 статті 59 якого служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Частиною 1 статті 18 Закону № 580-VIII встановлено, що поліцейський зобов`язаний, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини. Згідно із статтею 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут) відповідно до статті 1 службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», передбачає, що під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння (пункт 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарний статут). Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Статтею 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Відповідно до положень статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Аналіз змісту положень Дисциплінарного статуту вказує на те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності, бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені. Водночас, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні поліцейським службової дисципліни. Такими обставинами є лише фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діяннях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (далі Порядок №893). Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Згідно з пунктом 1 розділу VІІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідно до пункту 2 розділу VІІ Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Виконання таких дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь та звільнення зі служби в поліції, шляхом видання наказів по особовому складу покладається на підрозділи кадрового забезпечення (служби персоналу) територіальних органів поліції, установ та закладів поліції, а також ЗВО (пункт 3 розділу VІІ Порядку №893). Так, підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування, згідно з якими поліцейський СРПП №1 ПП Жидачівського відділення поліції Стрийського ВП ГУНП у Львівській області старший сержант поліції ОСОБА_1 порушив службову дисципліну, а саме пункт 14 частини 3 статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», пункт 6 частини 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2019 №1179, а також основних обов`язків поліцейського, передбачених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» та скоїв вчинок, що дискредитує та підриває авторитет поліції. Дотримання законодавчо встановленого порядку проведення службового розслідування позивач під сумнів не ставить. Вимоги позовної заяви обґрунтовано тим, що відповідачем не проведено обстеження ОСОБА_1 на стан сп`яніння у медичному закладі для остаточного підтвердження перебування на службі у стані алкогольного сп`яніння. Позивач вказує на відсутність в матеріалах службового розслідування відомостей щодо терміну калібрування приладу «Drager Alkotest 6810», яким здійснювалось обстеження на стан алкогольного сп`яніння, а також відсутність відомостей про те, яким чином було використано мундштук до газоаналізатора «Drager Alkotest 6810». З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що 16.06.2020 о 8-й годині ранку позивач пройшов інструктаж по службі та заступив на чергування в складі наряду СРПП №1 ПП Жидачівського ВП. 16.06.2019 о 09:05 год ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 6810», згідно із чеком про результати огляду від 16.06.2019 спеціальний технічний засіб зафіксував наявність алкоголю у повітрі, що видихається у кількості 0,89 проміле. Відповідно до даних Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, розміщеного на офіційному сайті Міністерства охорони здоров`я України, технічний пристрій газоаналізатор «Drager Alcotest», відповідно до пункту 43 внесено в перелік спеціальних технічних засобів, дозволених для використання на території України відповідно до свідоцтва №14455/2014, затвердженого Наказом Держлікслужби України від 29.12.2014 року №1529 «Про державну реєстрацію медичних виробів». Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається - 1 рік. Однак, частиною 2 статті 8 Закону Україну «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби. Інструкцією з експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» визначено, що умовою правильної роботи приладу є суворе дотримання вимог, що наведені у розділі «Інтервали технічного обслуговування». Розділом «Інтервали технічного обслуговування» передбачені інтервали технічного обслуговування приладу, перевірка калібровки, яка має проводитися кожні шість місяців. До матеріалів справи долучені свідоцтво про повірку та інформацію про інтервали технічного обслуговування газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», яким проводилося тестування позивача 16.06.2019 о 09:05 год. Згідно зі свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/5156 від 18.09.2019 газоаналізатор Alkotest 6810, виробник Safety AG Ц Co KGaA, Німеччина, заводський № ARСD-1743, за результатами повірки засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам МПУ 066/05-2013, період повірки (калібровки) газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» становив 1 рік. Вказане свідоцтво чинне до 18.09.2020. Таким чином, інтервал між перевірками калібровки газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» перевищував інтервал, встановлений Інструкцією з експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», що не відповідає вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності. Також, відповідачем не надано доказів того, що при перевірці позивача стан алкогольного сп`яніння 16.06.2019 о 09:05 год. використовувався новий мундштук, як це передбачено Інструкцією з експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 6810». Факт недотримання Інструкції з експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» в частині використання нового мундштука представником відповідача при тестуванні позивача підтверджується відеофіксацією такої перевірки. Крім того, відповідно до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення газоаналізатор «Drager Alcotest 6810» не містить оцінки відповідності та державної реєстрації. Між тим, відповідно до наказу МОЗ України від 10.02.2010 № 95, строк дії свідоцтва приладу «Drager Alcotest 6810» про державну реєстрацію №7261/2007 від 10.02.2010, вичерпаний 10.02.2015. Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 29 грудня 1992 року №14 із змінами, унесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1997 року №3 та від 03 грудня 1997 року №12 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» передбачено, що нетверезий стан працівника може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом. Відповідно до абзацу другого пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп`яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку. Чинним законодавством не визначено характеру та обсягу доказів, якими може підтверджуватися факт перебування особи на службі (на роботі) в стані алкогольного сп`яніння, а тому під час підтвердження або спростування таких обставин необхідно застосовувати загальні положення КАС України, що регулюють порядок надання доказів і розкривають поняття їхньої належності, достатності, допустимості. Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Отже, нетверезий стан працівника або особи, яка проходить публічну службу, може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом. Аналогічний висновок був висловлений у постановах Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року в справі №806/2272/16, від 07 листопада 2019 року в справі №826/1610/18, від 29 травня 2020 року в справі №819/1394/17. До медичної установи для підтвердження стану алкогольного сп`яніння позивач скерований не був, а опитані під час проведення службового розслідування працівники відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зазначили, що кожному з них зокрема невідомо, коли ОСОБА_1 міг вживати алкогольні напої. Оцінюючи в сукупності зазначені обставини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наведені відповідачем доводи на обґрунтування перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння не відповідає критерію доведення «поза розумним сумнівом», що відповідає позиції Європейського Суду з прав людини, яку він висловив, зокрема, в пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», пункті 43 рішення у справі «Кобець проти України», яка в силу приписів частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами разом з Конвенцією як джерело права. Факт перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння не доведений належними та допустимими доказами. Суд апеляційної інстанції враховує, що для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, обов`язковою умовою є підтвердження матеріалами службового розслідування факту умисного чи з необережності скоєння ним дисциплінарного проступку. Вирішуючи спір та встановлюючи істину в справі, суд повинен базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби в суду не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву. При цьому, у разі існування сумніву чи неоднозначного трактування певних нормативних актів чи фактичних обставин, слід керуватися принципом in dubio pro reo, тобто тлумачити закон на користь звинуваченої (в цьому випадку в службових проступках) особи. Крім того, під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до виконання службових обов`язків. Такі відомості повинні бути викладені у висновку службового розслідування. Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи на момент проведення службового розслідування, позивач діючих дисциплінарних стягнень не мав, є учасником бойових дій, нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» згідно з Указом Президента України від 17.02.2016. У висновку службового розслідування, не вказано, що характеризує проступок позивача саме з найтяжчої сторони (ураховуючи те, що згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу), відсутні відомості щодо попередньої роботи позивача, щодо наявності заохочень чи стягнень тощо. В свою чергу, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача законних підстав на звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни, так, як наслідок, протиправності і скасування наказів відповідача №2455 від 12.08.2019 «Про застосування дисциплінарних стягнення та зменшення щомісячної премії працівникам Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області» в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції, та №570 о/с від 30.08.2019, яким відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено позивача зі служби за п.6 ч.1 ст.77 цього Закону (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). З огляду на частину 1 статті 235 Кодексу законів про працю України, враховуючи, що позивача протиправно звільнено зі служби в поліції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо необхідності поновлення позивача на тій посаді та у тому органі, з якого позивача протиправно звільнено. Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Також, право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу є невід`ємним правом позивача, захист якого гарантований частиною першою статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод. Суд першої інстанції, враховуючи дані довідки ГУ Національної поліції у Львівській області від 17.12.2018№366/68 та положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, вірно визначив суму середнього заробітку, який підлягає стягненню на користь позивача за час вимушеного прогулу з 30.08.2019 по 22.01.2020. Проведений судом першої інстанції обрахунок відповідачем не оскаржується. Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають. Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у справі №1.380.2019.004716 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді В. В. Гуляк Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 15.07.2020 згідно з ч.3 ст.321 КАС України