Постанова Дніпровський апеляційний суд № 203/748/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/824/20 Справа № 203/748/20 Суддя у 1-й інстанції - Смольняков О. О. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2020 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за участю захисника Куща Д.С., апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та її захисника Куща Дмитра Сергійовича на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП в редакції Закону № 1446-VIII від 07.07.2016 та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, ВСТАНОВИВ: Зміст оскарженого судового рішення. Згідно з постановою суду першої інстанції, 13.02.2020 року о 16 год 40 хв в м. Дніпро, вул. Курчатова 2 водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом BMW3 н.з. НОМЕР_1 ( Литва ) з явними ознаками анакреонтичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків. Таким чином, ОСОБА_1 порушила п. 2.5 ПДР України. Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та її захисник Кущ Д.С. ставлять питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на те, що висновок суду про керування ОСОБА_1 13 лютого 2020 року біля 16 годин 40 хвилин транспортним засобом не ґрунтується на досліджених судом доказах. Суд першої інстанції в постанові з посиланням на протокол вважав доведеним, що 13.02.2020 року о 16 год. 40 хв. в м. Дніпро, вул. Курчатова, 2 ОСОБА_1 керувала транспортним засобом БМВ, з явними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук). Проте, наявними в матеріалах справи відеозаписами, які розпочинаються 13 лютого 2020 року в 16 годин 36 хвилин 46 секунд, зафіксовано як транспортний засіб БМВ стоїть нерухомо на вулиці, а ОСОБА_1 за кермом авто не перебуває та не керує ним. Також звертає увагу, що протокол складений 13 лютого 2020 року о 16 годин 47 хвилин, де зазначені свідки - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте, згідно з інформацією, викладеної в письмових поясненнях цих свідків, працівники поліції запросили їх 13 лютого 2020 року о 16 годин 55 хвилин, тобто вже після складання протоколу. Крім того, в поясненнях свідків взагалі відсутня інформація про те, що ОСОБА_1 керувала будь-яким транспортним засобом. Так, ОСОБА_1 пояснила, що вона в день та час, зазначених в протоколі, не керувала автомобілем, а перебувала біля нього, чекаючи свого знайомого ОСОБА_4 , який і керував автомобілем в день події. Таким чином, наявні у справі письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 лише зафіксували факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду і жодним чином не підтверджують факт керування нею транспортним засобом. В той же час, інші докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом відсутні, у зв`язку із чим в діях останньої відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Позиції учасників апеляційного розгляду. В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник підтримали апеляційну скаргу та з підстав, зазначених в ній, просили її задовольнити, постанову суду скасувати та провадження у справі закрити. Мотиви апеляційного суду. Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, які зводились до того, що ОСОБА_1 в день та час подій, за які склали протокол про адміністративне правопорушення, не керувала транспортним засобом, тобто не була водієм, апеляційний суд доходить наступних висновків. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги захисника, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, допитавши свідків в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , апеляційний суд вважає, що викладений в постанові суду висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи. Винуватість ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №403520 від 13.02.2020, відеозаписом, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідно до яких ОСОБА_1 мала ознаки наркотичного сп`яніння та відмовилась від проходження медичного огляду на встановлення такого стану. Не встановлено апеляційним судом і порушення права ОСОБА_1 та її захисника на особисту участь в судовому засіданні в суді першої інстанції та права ОСОБА_1 на захист. Так, з матеріалів справи слідує, що постанова районного суду винесена 08 травня 2020 року, відповідно до якої особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та її захисник Кущ Д.С. в судове засідання не з`явилися, про місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставлення смс-повідомлень та заявою захисника Куща Д.С. в якій є посилання на дату та час судового розгляду. Крім того, суд першої інстанції чотири рази повідомляв ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи. Разом із тим, в судові засідання остання не з`являлася та захисником Кущем Д.С. в її інтересах чотири рази подавалися заяви про відкладення розгляду справи на іншу дату, при цьому будь-які пояснення чи заперечення, крім клопотань про відкладення розгляду справи, ОСОБА_1 та її захисник не надавали. Тому, зважаючи на те, що суд першої інстанції обмежений строками розгляду справи та з метою недопущення безпідставного закінчення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, який спливав 13 травня 2020 року, а також нівелювання спроби уникнути в такий спосіб адміністративної відповідальності, суд об`єктивно оцінив ці обставини та розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 . За змістом ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при розгляді справи не є обов`язковою. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та її захисника, що вона в день та час подій не керувала транспортним засобом, апеляційний суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом встановлено з відеозапису, наявному в матеріалах справи, згідно з яким на відеофайлі "20200213221913000241" видно, як ОСОБА_1 , перебуваючи за кермом автомобіля пояснює інспектору поліції чому вона так далеко поїхала. Крім того, на інших відеозаписах під час роз`яснення ОСОБА_1 порядку проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та під час спілкування з поліцейськими остання жодного разу не повідомила, що вона не водій і не керувала транспортним засобом. Більше того ОСОБА_1 , мотивуючи відмову від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, пояснила, що пройде його самостійно та записала адресу знаходження відповідного закладу охорони здоров`я. Також на цьому ж відеофайлі зафіксовано, як ОСОБА_1 обурюється, коли інспектор поліції після вручення копії протоколу відстороняє її від керування транспортним засобом і вона зауважує, що не знає, що робити далі, а інспектор поліції радить запросити іншого водія. Оцінюючи таку поведінку ОСОБА_1 , апеляційний суд доходить висновку, що саме ОСОБА_1 керувала транспортним засобом та була водієм, оскільки така її поведінка не є типовою для осіб, які не є водіями, а, за версією ОСОБА_1 та її захисника, є пасажирами, на яких складають протокол про адміністративне правопорушення за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Допитаний в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції інспектор поліції ОСОБА_5, який 13.02.2020 року склав протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, пояснив, що спочатку підійшов до автомобіля БМВ, за кермом якого перебувала ОСОБА_1 , оскільки він був припаркований в зоні дії знаку 3.34 "Зупинку заборонено" ПДР України. Під час спілкування з ОСОБА_1 вона не стверджувала, що вона є пасажиром автомобіля, а не його водієм. В ході спілкування з останньою у неї були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння і запропоновано пройти медичний огляд на встановлення або спростування такого стану. Вищезазначені пояснення свідка ОСОБА_5 в цій частині суд апеляційної інстанції розцінює, як достовірні, оскільки узгоджуються з іншими доказами, зокрема відеозаписом події правопорушення. Посилання захисника на суперечності в часі вчинення правопорушення та часі складання протоколу про адміністративне правопорушення, у зв`язку з тим, що вони не відповідають часу, який зафіксований на відеозаписі, то такі суперечності усунуті під час апеляційного розгляду. Так, свідок ОСОБА_5 пояснив, що такі відмінності пов`язані з налаштуванням нагрудної камери, до яких інспектори поліції не мають доступу, а час зазначений в протоколі є правильним. Крім того, будь-яких зауважень щодо часу вчинення правопорушення та часу складання протоколу ОСОБА_1 та свідки не мали і не зазначили про це в протоколі та поясненнях. Оцінюючи зазначені вище докази, апеляційний суд доходить висновку, що вони є належними, достовірними та допустимими, узгоджуються між собою, зокрема показання свідків та відеозапис з камер поліцейських, які повністю спростовують позицію ОСОБА_1 та її захисника і є достатніми для прийняття обґрунтованого рішення. Допитаний в судовому засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_4 пояснив, що 13.02.2020 року на автомобілі BMW 3 н.з. НОМЕР_3 ) він приїхав в м. Дніпро, а саме на вул. Курчатова до ТК "Славянский" і саме він був водієм цього автомобіля, тоді як ОСОБА_1 була пасажиром. В подальшому він відлучився, залишивши ключі від автомобіля ОСОБА_1 і коли повернувся остання йому повідомила про конфлікт з поліцейськими. Даючи правову оцінку таким показанням свідка ОСОБА_4 суд апеляційної інстанції, вважає їх недостовірними, оскільки вони суперечать іншим доказам у справі, зокрема відеозапису та поясненням свідка ОСОБА_5 . Також перед допитом в якості свідка ОСОБА_4 повідомив, що він та ОСОБА_1 перебувають у дружніх відносинах, вочевидь такі його пояснення обумовленні бажанням допомогти останній у її захисті від притягнення до адміністративної відповідальності. Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 пояснила, що вона в день та час, зазначених в протоколі, не керувала автомобілем, а перебувала біля нього, чекаючи свого знайомого ОСОБА_4 , який і керував автомобілем в день подій, не підтверджуються матеріалами справи, зокрема дослідженим в судовому засіданні відеозаписом. Посилання захисника в обґрунтування, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом, на письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які лише зафіксували факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду і жодним чином не підтверджують факт керування нею транспортним засобом, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки ці свідки і не могли бачити як ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, у зв`язку з тим, що були залучені пізніше, а саме після виявлення у останньої ознак сп`яніння та початку процедури направлення водія на медичний огляд, від якого вона відмовилась. Під час апеляційного провадження істотних порушень положення ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,затвердженої спільним наказом МОЗ і МВС № 1452/735, які б могли потягнути докази недопустимими, не виявлено. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У зв`язку з чим, доводи ОСОБА_1 та її захисника про відсутності в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю спростовуються дослідженими матеріалами справи. Вирішуючи клопотання захисників Куща Д.С. та Непари М.В. про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку зі скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне. До набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року, тобто до 01 липня 2020 року, КУпАП передбачав адміністративну відповідальність, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Після набрання чинності зазначеного вище закону, тобто з 01 липня 2020 року, відповідальність, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння було виключено з ч. 1 ст. 130 КУпАП та закріплено у ст. 286-1 Кримінального кодексу України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Зазначені положення кореспондуються з положеннями частини другої ст. 58 Конституції України, згідно з якою ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Виходячи із цих положень, до осіб, які до 01 липня 2020 року вчинили правопорушення у виді відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння має бути застосований закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення. Особи, які до 01 липня 2020 року вчинили правопорушення у виді відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ст. 286-1 КК України, адже Законом було посилено юридичну відповідальність і замість адміністративної відповідальності було передбачено кримінальну відповідальність, яка є найбільш суворою за змістом державного примусу та правовими наслідками. Так, на відміну від ст. 130 КУпАП у редакції від 07 липня 2016 року, згідно з якою за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, каралось штрафом у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, санкція ст. 286-1 КК передбачає покарання у виді штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років. Таким чином, підстава для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачена п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП відсутня. Згідно з цим пунктом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність. В цьому пункті йдеться про випадки скасування акта, яким встановлена адміністративна відповідальність, натомість у результаті внесення змін до ст. 130 КУпАП юридична відповідальність, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння була не скасована, а навпаки посилена. Інших доводів апеляційна скарга ОСОБА_1 та її захисника Куща Д.С. не містить. Таким чином, при розгляді справи порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП в редакції Закону № 1446-VIII від 07.07.2016. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд - П О С Т А Н О В И В: В задоволенні клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та її захисника Куща Д.С. про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку зі скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність відмовити. Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та її захисника Куща Д.С. залишити без задоволення. Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2020 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП в редакції Закону № 1446-VIII від 07.07.2016 залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О.П. Піскун