Постанова 4803 № 205/5817/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4501/20 Справа № 205/5817/18 Суддя у 1-й інстанції - Остапенко Н.Г. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Городничої В.С., суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В., за участю секретаря - Мамедовой О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 лютого 2020 року про виправлення описки у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом, ВСТАНОВИЛА: Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи : Друга ДДНК, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом - задоволено. На вищезазначене рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 січня 2020 року цивільну справу повернуто до суду першої інстанції для належного оформлення. Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 лютого 2020 року виправлено описки в рішенні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2019 року. Вказано дату смерті ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Викладено другий абзац резолютивної частини рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2019 року в наступній редакції: «Визнати за ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на 16/100 частин житлового будинку (літ. Б-1) з кількістю кімнат - 6, житловою площею - 91,5 кв.м., корисною площею - 131,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належало померлому на праві приватної власності». Не погодившись із такою ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали. В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо виправлення описки у резолютивній частині рішення суду від 25.11.2019 року, фактично ухвалив додаткове рішення, оскільки розглянув інші позовні вимоги. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що у вступній частині рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2019 року невірно зазначено дату смерті ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » замість вірної « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в резолютивній частині рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2019 року невірно вказано прізвище позивача ОСОБА_2 , а також не зазначені складові частини спадкового майна, на яке визнано право власності, відповідно до уточненої позовної заяви. Враховуючи вищезазначене та керуючись положеннями ст. 269 ЦПК України, суд першої інстанції постановив ухвалу про виправлення описки в судовому рішенні, якою виправив описки в рішенні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом. Зазначив, що необхідно вважати вірною у вступній частині рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом дату смерті ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Виклав другий абзац резолютивної частини рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом в наступній редакції: «Визнати за ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на 16/100 частин житлового будинку (літ. Б-1) з кількістю кімнат - 6, житловою площею - 91,5 кв.м., корисною площею - 131,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належало померлому на праві приватної власності». Однак колегія суддів не може погодитися повністю з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. Опискою називається зроблена судом механічна помилка у визначенні об`єкта присудженого, сторони, строку виконання рішення та інше. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 19 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Таким чином, опискою є зроблена судом механічна помилка у визначенні об`єкта присудженого, сторони, адреси, строку виконання та інше, які мають істотний характер. Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. До описок слід відносити неточності, пов`язанні з написанням окремих слів, зокрема імен, учасників процесу, назв підприємств. До цього виду помилок слід також віднести помилкове зазначення реквізитів юридичної особи, номерів, дат, кількості. Відповідно до ч. 1ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення. Як вбачається з оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції було виправлено дату смерті померлого спадкодавця з ІНФОРМАЦІЯ_1 на ІНФОРМАЦІЯ_1 , що апелянтом не заперечується та відповідає матеріалам справи, зокрема, копії свідоцтва про смерть. Разом з тим, судом першої інстанції було виправлено другий абзац резолютивної частини рішення суду від 25.11.2019 року, що не є у розумінні ст. 269 ЦПК України опискою у судовому рішенні. Суд першої інстанції ухвалив виправлення на підставі заяви про уточнення позовних вимог від 02.04.2019 року, яка за своєю процесуальною природою згідно ст.ст. 174-175 ЦПК України не належить до заяв по суті. Крім того,під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав вимоги саме в редакції позовної заяви від 16.08.2018 року. Як вбачається з предмету заявленого позову від 16.08.2018 року, позивач просив суд визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 16/100 частки нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належало померлому на праві приватної власності. Згідно ч. 2ст. 264 ЦПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Натомість, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, викладених у позовній заяві від 16.08.2018 року, визнавши за позивачем право власності на 16/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, розглядаючи вимоги позивача на підставі заяви про уточнення позовних вимог від 02.04.2019 року, є підставою згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України для ухвалення додаткового рішення суду, а не виправлення описки відповідно до ст. 269 ЦПК України. Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити право сторін звернутися до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, якщо вважають, що судом першої інстанції не були розглянуті інші позовні вимоги. Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 лютого 2020 року про виправлення описки скасувати. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий: В.С. Городнича Судді: О.П. Варенко О.В. Лаченкова