Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/3336/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3336/19 Головуючий в І інстанції:Марич Є.В. Дата та місце ухвалення рішення: 27.01.2020 р. м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді доповідача Шеметенко Л.П. судді Стас Л.В. судді Турецької І.О. за участю секретаря - Коваль Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Національної поліції України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування п. 1 наказу від 19.08.2019 року № 1569, - В С Т А Н О В И В: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Національної поліції України, в якому просив визнати протиправним та скасувати п. 1 Наказу №1569 від 19.08.2019 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким до полковника поліції начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Попкова О. ОСОБА_2 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в даному випадку службове розслідування проводилось на підставі листа ДБР за фактом можливих порушень службової дисципліни колишнім керівництвом центрального органу управління поліції та посадовими особами ГУНП в Миколаївській області. Позивач вважає, що службове розслідування проводилось необ`єктивно та упереджено, оскільки в ході його проведення взагалі не досліджувались відомості щодо вчинення дисциплінарного проступку керівництвом центрального органу управління поліції. Зазначив, що ним під час виконання службових обов`язків не порушувались вимоги нормативно-правових актів, дисциплінарних проступків не вчинялось, а тому підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності немає. Також позивач вказував на те, що відповідач під час дисциплінарного провадження порушив норми Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», яким передбачено строк притягнення до дисциплінарної відповідальності, який у даному випадку сплинув. Враховуючи викладене, позивач вказував на протиправність п. 1 Наказу Національної поліції України №1569 від 19.08.2019 р., згідно з яким його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляд догани. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 року позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Національна поліція України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, Національна поліція України зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності поза строками застосування дисциплінарного стягнення, визначеними чинним законодавством. Апелянт зазначає, що висновком службового розслідування встановлено, що, поновлюючи ОСОБА_3 на посаді 26.11.2018 року працівниками управління кадрового забезпечення ГУНП в Миколаївській області не було видано йому службове посвідчення, чим порушено службову дисципліну. В ході службового розслідування було встановлено, що службове посвідчення не видавалось ОСОБА_3 протягом періоду його перебування на службі, а саме з 26.11.2018 року по 20.02.2019 року, що свідчить про допущення позивачем триваючого порушення. Враховуючи зазначене апелянт вважає, що строк застосування дисциплінарного стягнення повинен обраховуватись саме з 20.02.2019 року (останнього дня вчинення позивачем порушення), а тому притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності 19.08.2019 року відбулось у межах шестимісячного строку, встановленого Дисциплінарним статутом. Апелянт вважає, що в даному випадку відсутні підстави для скасування п. 1 наказу №1569 від 19.08.2019 року. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Як встановлено судом першої інстанції, позивач з 08.08.1998 року працює в органах внутрішніх справ України на різних посадах, з 21.12.2015 року працює на посаді начальника Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області та має спеціальне звання полковника поліції. Наказом Національної поліції України від 12.06.2019 року за №568, у зв`язку з надходженням листа Миколаївського територіального управління Державного бюро розслідувань від 07.05.2019р. за №05.2/05.2/3936, було призначено службове розслідування щодо можливих порушень службової дисципліни колишнім керівництвом центрального органу та посадовими особами Головного управління Національної поліції в Миколаївській області в частині неналежного проведення службових розслідувань стосовно ОСОБА_3 та невиконання рішень суду. За результатом проведення службового розслідування було складено висновок від 12.08.2019 р., затверджений головою Національної поліції України, згідно якого відомості, викладені у листі територіального бюро, розташованого у місті Миколаєві, Державного бюро розслідувань від 07.05.2019 року щодо можливих порушень службової дисципліни колишнім керівництвом центрального органу управління поліції та посадовими особами ГУНП в Миколаївській області в частині неналежного проведення службових розслідувань стосовно ОСОБА_3 та невиконання рішень суду, які стали підставою для призначення службового розслідування, частково підтвердились. Згідно пункту 2 резолютивної частини висновку дисциплінарна комісія Національної поліції України вважала за необхідне застосувати до полковника поліції ОСОБА_4 . ОСОБА_5 ., начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Пунктом 1 Наказу Національної поліції України від 19.08.2019р. за №1569 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні п.7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337-VІІ, пунктів 1, 2 частини 1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», пунктів 1, 5, 10 розділу V Положення про управління кадрового забезпечення ГУ НП в Миколаївській області, затвердженого Наказом ГУНП в Миколаївській області від 03.11.2016р. №1034, пунктів 2.1, 2.5, 2.10 посадових інструкцій, затверджених заступником начальника ГУНП в Миколаївській області Ковтуном Є.П. від 27.06.2018р. до полковника поліції начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Попкова О. ОСОБА_2 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Вважаючи п. 1 вказаного наказу протиправним, позивач оскаржив його до суду першої інстанції. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час службового розслідування комісією встановлено бездіяльність позивача щодо не організації, як керівника управління відділу кадрового забезпечення, видачі службового посвідчення та закріплення жетону з індивідуальним номером після поновлення поліцейського ОСОБА_3 . Судом встановлено, що поновлення поліцейського ОСОБА_3 проведено на підставі рішення суду після прийняття відповідного наказу від 26.11.2018 р. №342 о/с, тобто днем вчинення дисциплінарного проступку є 26.11.2018 р., оскільки після поновлення на посаді працівники відділу кадрового забезпечення мали видати ОСОБА_3 службове посвідчення, а позивач здійснити контроль за виконанням його підлеглими видачу службового посвідчення. На думку суду першої інстанції строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності сплинув 26.05.2019 р., а тому застосування до позивача дисциплінарного стягнення згідно п. 1 наказу від 19.08.2019р. за №1569 є протиправним. Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що під час службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено допущення працівниками управління кадрового забезпечення ГУНП в Миколаївській області, зокрема, ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 порушень службової дисципліни у період 2017-2018 років, зокрема, при виконанні рішень судів про поновлення ОСОБА_3 на службі, однак, у зв`язку зі спливом строку притягнення винних осіб до відповідальності, дисциплінарна комісія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування дисциплінарних стягнень. Однак, встановлено, що строки застосування дисциплінарних стягнень за вчинення окремих дисциплінарних проступків, що були допущені під час поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника Головного управління-начальника слідчого управління ГУНП в Миколаївській області після набрання законної сили рішеннями судів у справ № 1440/2177/18 не закінчились. Так, встановлено, що наказом ГУНП в Миколаївській області від 26.11.2018 року № 342 о/с ОСОБА_3 , на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року у справі № 1440/2177/18 був поновлений на посаді, однак, службове посвідчення ОСОБА_3 видано не було та з функціональними обов`язками не ознайомлено. Наказом ГУНП в Миколаївській області від 20.02.2019 року № 46 о/с ОСОБА_3 звільнено зі служби в поліції у зв`язку з реалізацію дисциплінарного стягнення. В ході службового розслідування встановлено, що після поновлення ОСОБА_3 на посаді службове посвідчення йому так видано і не було аж до моменту звільнення останнього зі служби в поліції згідно наказу ГУНП в Миколаївській області від 20.02.2019 року № 46 о/с, як і не було ознайомлено з функціональними обов`язками. Вказане, на думку дисциплінарної комісії, свідчить, що допущені порушення бути вчинені як під час поновлення 26.11.2018 року ОСОБА_3 на посаді, так під час проходження останнім служби в поліції до моменту звільнення. У висновку службового розслідування зазначено, що вказані порушення є типовими та допускались кожного разу під час поновлення ОСОБА_3 на службі в поліції за рішеннями судів, що зумовило відкриття виконавчих проваджень. Встановлено, що згідно резолюцій заступника начальника ГУНП в Миколаївській області Кобця С.В. основним виконавцем документів по виконавчим провадженням, що надходили до ГУНП був визначений начальник Управління кадрового забезпечення ГУНП Попков О.І., співвиконавцями начальник відділу правового забезпечення ОСОБА_11 . ОСОБА_12 та начальник управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП Щербина О.А. Висновком встановлено, що, зокрема, начальник Управління кадрового забезпечення ГУНП в Миколаївській області Попков О.І., у порушення пунктів 1, 5, 10 розділу V Положення про Управління кадрового забезпечення ГУНП в Миколаївській області, пунктів 2.5, 2.10 посадових інструкцій, не забезпечив дотримання заступником начальника Управління кадрового забезпечення ГУНП в Миколаївській області Горошком В.В. законності у частині видачі ОСОБА_3 службового посвідчення. На підставі викладеного до позивача застосовано заходи дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани. Колегія суддів, перевіривши встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне. Відповідно до статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Частиною першою статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини та ін. Частиною 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі Дисциплінарний статут) встановлено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний, зокрема, контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень (п. 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту). Статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено види відповідальності поліцейських. Так, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Згідно зі ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Статтею 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. Вказаною статтею визначено види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватись до поліцейських, одним з яких є, зокрема, догана. Згідно ст. 14 Дисциплінарного статуту, для своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків, проводиться службове розслідування. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Згідно з пунктами1-3 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок № 893), проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Пунктами 2, 3 розділу IV Порядку № 893, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", «Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Відповідно до пункту 2 розділу V Порядку № 893, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Згідно з п. 1 розділу VІІ Порядку № 893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідно до ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Статтею 21 Дисциплінарного статуту встановлені строки застосування дисциплінарних стягнень. Так, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. Згідно ч. 2 цієї статті, у разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Як встановлено в ході проведення службового розслідування, на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року у справі № 1440/2177/18, ГУНП в Миколаївській області видано наказ від 26.11.2018 року № 342 о/с про поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника Головного управління-начальника слідчого управління ГУНП в Миколаївській області. Відповідно положень ч. 2 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджує Міністр внутрішніх справ України. Відповідно до п.2 розділу І Порядку оформлення, виготовлення, обліку, видачі та знищення службових посвідчень Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.04.2017 № 347 (далі - Порядок № 347), службове посвідчення є офіційним документом, що посвідчує належність особи до Національної поліції, підтверджує її повноваження, встановлені законодавством України. Підпунктом 1 пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 347 передбачено, що службові посвідчення отримують поліцейські, які перебувають на службі в органах (підрозділах) поліції, установах, що належать до сфери управління Національної поліції і яким присвоєні спеціальні звання поліції. Службові посвідчення поліцейським та державним службовцям структурних підрозділів Головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві та їх територіальних (відокремлених) підрозділів видаються в підрозділах кадрового забезпечення Головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві (підпункт 2 пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 347). Згідно п.1-3, 6-9, 11 розділу ІІІ Порядку № 347 службові посвідчення отримують поліцейські, які перебувають на службі в органах (підрозділах) поліції, установах, що належать до сфери управління Національної поліції України і яким присвоєні спеціальні звання поліції. Службові посвідчення видаються, зокрема, в підрозділах кадрового забезпечення Головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві за відповідними серіями поліцейським та державним службовцям структурних підрозділів Головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві та їх територіальних (відокремлених) підрозділів; На період відсторонення від виконання службових обов`язків (посади) у особи вилучається службове посвідчення. Службове посвідчення особи, відстороненої від виконання службових обов`язків (посади), зберігається в її безпосереднього керівника. Вказаними нормами чинного законодавства передбачено обов`язок підрозділів кадрового забезпечення, зокрема, Головних управлінь Національної поліції в областях видати особі, яка перебуває на службі в поліції службове посвідчення. В свою чергу, матеріалами службового розслідування встановлено, що посадовими особами Управління кадрового забезпечення ГУНП в Миколаївській області, після поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника Головного управління-начальника слідчого управління ГУНП в Миколаївській області наказом ГУНП в Миколаївській області від 26.11.2018 року, не було видано йому службове посвідчення, а також не було ознайомлено з функціональними обов`язками. При цьому, протягом всього часу з моменту поновлення вказаної особи на посаді до моменту його звільнення, а саме, до 20.02.2019 року (згідно наказу ГУНП в Миколаївській області від 20.02.2019 року № 46 о/с), службове посвідчення йому видано не було. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що датою вчинення вказаного проступку є 26.11.2018 року та вказане порушення не є триваючим, а тому строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності сплив 26.05.2019 року. У рішеннях Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 9901/921/18, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 року, від 12 травня 2020 року у справі №9901/315/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2018 року у справі №800/506/17, викладена позиція, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, яке припиняється або виконанням регламентованих обов`язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання чи неналежного виконання покладених на нього обов`язків. В даному випадку, невиконання вимог нормативно-правових актів щодо видачі ОСОБА_3 службового посвідчення тривало протягом часу з дня його поновлення на посаді - 26.11.2018 року по день його звільнення - 20.02.2019 року, що свідчить і про невиконання позивачем своїх службових обов`язків як начальника Управління кадрового забезпечення ГУНП в Миколаївській області, що полягали, зокрема, у забезпеченні якісного та ефективного виконання покладених на Управління завдань і функцій, організації роботи УКЗ; забезпеченні дотримання законності, службової та виконавської дисципліни, антикорупційного законодавства працівниками Управління. Позивач протягом всього зазначеного вище періоду перебував у безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання та неналежне виконання своїх обов`язків, а тому таке правопорушення є триваючим. Датою припинення триваючого правопорушення є дата звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції, з огляду на те, що за таких обставин припиняється обов`язок працівників підрозділу кадрового забезпечення ГУНП в Миколаївській області по видачі особі службового посвідчення. З огляду на викладене, з урахуванням того, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності був прийнятий відповідачем 19.08.2019 року, колегія суддів вважає, що дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 застосовано у межах шестимісячного строку з дня вчинення дисциплінарного проступку. В ході розгляду справи встановлено, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування, затверджений головою Національної поліції 12.08.2019 року, згідно якого за наслідками проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було підтверджено факти допущення позивачем дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні пунктів 1, 5, 10 розділу V Положення про Управління кадрового забезпечення ГУНП в Миколаївській області, пунктів 2.5, 2.10 посадових інструкцій. Згідно п. 1 Положення про Управління кадрового забезпечення ГУНП в Миколаївській області, затвердженого наказом ГУНП в Миколаївській області від 03.11.2016 року № 1034, Управління кадрового забезпечення ГУНП в Миколаївській області є структурним підрозділом апарату територіального органу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, яке забезпечує реалізацію державної політики з питань кадрової роботи та державної служби в інших структурних підрозділах апарату ГУНП, його відокремлених структурних підрозділах, відділах, відділеннях. Згідно з п.п. 1, 5, 10 розділу V Положення про Управління кадрового забезпечення ГУНП в Миколаївській області, начальник Управління здійснює керівництво Управлінням, забезпечує якісне та ефективне виконання покладених на нього завдань і функцій, несе персональну відповідальність за організацію роботи УКЗ; уносить, у межах компетенції, керівництву ГУНП пропозиції щодо призначення на посади, переміщення або звільнення з посад номенклатури Головного управління поліцейських та працівників підрозділів ГУНП; забезпечує дотримання законності, службової та виконавської дисципліни, антикорупційного законодавства працівниками Управління. Аналогічні положення закріплені в п. 2.1, 2.5, 2.10 посадової інструкції начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Миколаївській області Попкова О.І., затвердженій заступником начальника ГУНП в Миколаївській області від 27.06.2018 року. Факт невиконання посадовими особами Управління кадрового забезпечення ГУНП в Миколаївській області обов`язку щодо видачі ОСОБА_3 службового посвідчення підтверджується поясненнями самого позивача, заступника начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Миколаївській області Горошка В.В., копією сторінок журналу обліку видачі службових посвідчень, наявними в матеріалах справи. Крім того, факт невидачі службового посвідчення ОСОБА_3 після поновлення його на посаді 26.11.2018 року підтверджено також рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 року та постановою Верховного суду від 14 серпня 2019 року у справі № 1440/1595/18. У зазначених рішеннях суди вказували на те, що в силу обов`язковості судових рішень, задекларованої ст. 14 КАС України, ГУНП в Миколаївській області мало вчинити дії, направлені на виконання рішення суду та виконати обов`язкові дії щодо видачі позивачеві службового посвідчення, ознайомити його з нормативно-правовими актами, наказами керівництва, посадовими (функціональними) обов`язками за відповідною посадою, на яку він поновлений відповідно до Наказу ГУНП у Миколаївській області № 342 о/с від 26.11.2018 р. Однак, вказаного здійснено не було, що стало підставою для зобов`язання вчинення вказаних дій (видати ОСОБА_3 службове посвідчення, яке підтверджує його повноваження заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та спеціальне звання полковник поліції та ознайомити його з нормативно-правовими актами, наказами керівництва, посадовими (функціональними) обов`язками за вказаною посадою) в примусовому порядку. Встановлені обставини щодо невидачі ОСОБА_3 протягом його перебування на службі службового посвідчення і не ознайомлення його з функціональними обов`язками, свідчать про неналежне виконання позивачем службових обов`язків, передбачених посадовою інструкцією, недотримання ним норм Положення про Управління кадрового забезпечення ГУНП в Миколаївській області, затвердженого наказом ГУНП в Миколаївській області від 03.11.2016 року № 1034, та, відповідно, п. 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту, пунктів 1, 2 частини 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», оскільки позивач безпосередньо контролює дотримання підлеглими службової дисципліни, здійснює керівництво і контроль за роботою відділів і секторів управління кадрового забезпечення; забезпечує якісне та ефективне виконання покладених на управління завдань і функцій; здійснює контроль за оформленням і видачею службових посвідчень, трудових книжок та ін. Посилання позивача на те, що дисциплінарного проступку ним не вчинялось, з огляду на те, що працівнику поліції не обов`язково мати службове посвідчення, оскільки в даному випадку саме поновлення на посаді свідчить про належність особи до поліцейського, а також на те, що замість службового посвідчення ОСОБА_3 видавалась відповідна довідка, в якій зазначено звання, посада, є необґрунтованими та не приймаються до уваги колегією суддів. Судовим рішенням у справі № 1440/2177/18 було поновлено ОСОБА_3 на посаді, тобто вказаним рішенням відновлено порушені права позивача шляхом поновлення його на посаді заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління. На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року у справі № 1440/2177/18 ГУНП у Миколаївській області видало Наказ № 342о/с від 26.11.2018 р. про поновлення ОСОБА_3 на посаді, а відтак видача службового посвідчення, в силу положень закону України "Про Національну поліцію" та Порядку оформлення, виготовлення, обліку, видачі та знищення службових посвідчень Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.04.2017 № 347 є обов`язком посадових осіб Управління кадрового забезпечення ГУНП в Миколаївській області, який виконаний не був. Також не можуть бути визнані обґрунтованими посилання позивача на те, що рішенням у справі № 1440/2177/18 не було зобов`язано видати ОСОБА_3 службове посвідчення, з огляду на те, що обов`язок видачі службового посвідчення та ознайомлення з функціональними обов`язками випливає з самого факту поновлення особи на посаді та не потребує додаткового підтвердження у рішенні суду. Посилання позивача на те, що ОСОБА_3 наказом ГУНП в Миколаївській області від 06.12.2018 року № 1480 був відсторонений від виконання службових обов`язків, а тому з цього моменту припинився обов`язок щодо видачі йому службового посвідчення та ознайомлення з функціональними обов`язками, на думку колегії суддів також є безпідставним. Згідно Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 року № 1235, підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, зокрема, як відсторонення від виконання службових обов`язків (посади). Таким чином, поліцейський відстороняється від виконання службових обов`язків наказом по особовому складу. В ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що наказ по особовому складу про відсторонення ОСОБА_3 від виконання службових обов`язків не приймався. Крім того, у рішенні від 14 січня 2019 року у справі № 1440/1595/18, суд, досліджуючи питання наявності правових підстав невиконання посадовими особами ГУНП в Миколаївській області обов`язку щодо видачі ОСОБА_3 службового посвідчення та ознайомлення з функціональними обов`язками, вказував на те, що ані Закон України «Про Національну поліцію», ані Порядок № 347 не передбачають випадків позбавлення особи права на видачу службового посвідчення через порушення відносно цієї особи службового розслідування. Інші доводи позивача щодо відсутності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, з огляду на виконання рішень судів, закриття виконавчих проваджень, не спростовують висновків суду щодо наявності у посадових осіб обов`язку видати службове посвідчення у період з 26.11.2018 року по 20.02.2019 року, з огляду на те, що матеріалами справи, зокрема, довідкою Управління кадрового забезпечення ГУНП в Миколаївській області від 19.07.2019 року, підтверджено факт виконання рішень судів та видачі ОСОБА_3 службового посвідчення 19.07.2019 року, тобто поза межами вказаного вище строку та вже під час проведення службового розслідування. Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку підтверджено факт допущення позивачем дисциплінарного проступку, а тому притягнення його до відповідальності у вигляді накладення дисциплінарного стягнення (догани) згідно п. 1 Наказу Національної поліції України №1569 від 19.08.2019 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», є правомірним та обґрунтованим, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Колегія суддів зазначає, що в даній справі рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи, доводам сторін по справі, неправильно застосовано норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржене рішення підлягає скасуванню на підставі ст. 317 КАС України, з ухваленням нового рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Національної поліції України - задовольнити. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року - скасувати. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування п. 1 наказу від 19.08.2019 року № 1569 - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду. Судове рішення складено у повному обсязі 14.07.2020 р. Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко Суддя: Л.В. Стас Суддя: І.О. Турецька