Постанова 4813 № 947/8932/20

Номер провадження: 33/813/797/20 Номер справи місцевого суду: 947/8932/20 Головуючий у першій інстанції Чванкін С.А. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08.07.2020 м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С., секретаря - Дубрянської Н.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 13 травня 2020 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає: АДРЕСА_1 , встановив: Постановою Київського районного суду м. Одеси від 13 травня 2020 року визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік. У постанові встановлено, що 24.03.2020 о 23 годині 39 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем «Газ», н/з НОМЕР_1 , по вул. Космонавтів в м. Одеса, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння на приладі «Драгер» та в закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та закрити провадження у справі. В апеляційній скарзі скаржник зазначив, що постанову прийнято у його відсутність, не повідомивши про час і місце розгляду справи, копію постанови поштовим зв`язком йому не було надіслано та про її існування він дізнався з ЄДРСР. ОСОБА_1 не подавав до суду заяву про отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. Такого повідомлення йому не надходило. Під час складання протоколу відносно ОСОБА_1 йому не були роз`яснені його права, обов`язки та право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги. Незрозуміло, які пояснення свідків суд поклав в основу постанови, з огляду на те, що їх не було допитано як свідків у судовому засіданні. 07.07.2020 представник апелянта подав до суду пояснення, в яких підтримав скаргу. У судовому засіданні 08.07.2020 представник ОСОБА_1 адвокат Дмітрієв Р.Б. підтримав апеляційну скаргу. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення представника скаржника, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишається без змін, виходячи з наступного. Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п.3 Порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я, МВС від 09.11.2015 №1452/735, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №177876 24.03.2020 о 23 годині 39 хвилин ОСОБА_1 , керував автомобілем «Газ», н/з НОМЕР_1 , по пр-ту Ак. Глушка,32 в м. Одеса, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння на приладі «Драгер» та в закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Від підпису протоколу водій відмовився. З письмових пояснень свідка ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю, нестійка хода та від проходження огляду на стан сп`яніння на приладі «Драгер» та в медичному закладі відмовився. Згідно з письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 . ОСОБА_1 мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини та від проходження огляду на стан сп`яніння на приладі «Драгер» та в медичному закладі відмовився. Вищенаведені обставини підтверджуються відеозаписом події, зафіксованої на диску. Під час апеляційного перегляду справи представник ОСОБА_1 відмовився від виклику в судове засідання свідків, тому виходячи з того, що пояснення свідків наявні в матеріалах справи, належно оформлені та узгоджуються між собою та іншими доказами, містять відомості, які вказують на достатні ознаки для перевірки стану сп`яніння, то не викликають сумніву в їх достовірності, відтак не можуть не прийматися до уваги. Факт події щодо зупинки ОСОБА_1 , складання щодо нього протоколу, а також здійснення відеозапису події, ним не оспорювався. З протоколу видно, що ОСОБА_1 відмовився від його підписання, тому доводи апеляційної скарги про те, що його не ознайомили з протоколом, не роз`яснили прав, не можуть бути підставою для скасування постанови суду з огляду на те, що отримання підпису та ознайомлення з документом не може відбуватися поза волею особи. Апеляційний суд також приймає до уваги, що після складення протоколу ОСОБА_1 зауважень на нього не висловив, зі скаргами на дії працівників не звертався. Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Судом першої інстанції складено довідку, згідно з якою ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи 13.05.2020 об 11:30 за допомогою SMS-повідомлення 22.04.2020 за номером телефону НОМЕР_2 , який був зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №177876 та вказаний працівникам поліції, як контактний номер ОСОБА_1 , відповідно до відеозапису, отже він не був позбавлений реалізації права на участь в суді першої інстанції. Крім того, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою. В суді апеляційної інстанції 08.07.2020 адвокат Ліпенкова О.М. Дмітрієв Р.Б. надавав пояснення, які не спростували висновки суду першої інстанції, правом виклику свідків не скористався, незважаючи на роз`яснення суду. Отже, з врахуванням наведених доводів, встановлених обставин, неналежне повідомлення судом першої інстанції ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 13.05.2020, не призвели до порушення прав останнього на справедливий судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не може бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення, оскільки в апеляційному суді Ліпенков О.М . не був обмежений у реалізації своїх прав, передбачених законом, і в апеляційній скарзі виклав доводи щодо незгоди з постановою суду. В свою чергу, доводи скарги по суті не спростовують факту існування в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом події та поясненнями свідків, у зв`язку з чим, враховуючи той факт, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, судом обґрунтовано застосовано до нього стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Також посилання представника апелянта в судовому засіданні 08.07.2020 на те, що в апеляційній інстанції знаходиться справа про притягнення до адміністративної відповідальності іншої особи, яка була за кермом автомобілю «Газ», н/з НОМЕР_1 в той же день, не може бути взяте до уваги, оскільки суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги, такі доводи в скарзі відсутні. Обставин, які внаслідок вирішення справи щодо іншої особи, які б виключили відповідальність ОСОБА_1 , не наведено. З огляду на викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржену постанову - залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 13 травня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова