Постанова 4813 № 947/5400/20

Номер провадження: 33/813/701/20 Номер справи місцевого суду: 947/5400/20 Головуючий у першій інстанції Федулеєва Ю. О. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.12.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря Томашевської К.В., Третяка В.М., адвоката Новорічного Ю.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 30 квітня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: Постановою Київського районного суду м. Одеси від 30 квітня 2020 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. Термін позбавлення ОСОБА_1 права керування всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня вилучення або здачі документа, який посвідчує таке право. Зі змісту вказаної постанови, вбачається що 25.02.2020 року о 02:28 год., ОСОБА_1 керував автомобілем «Ford Fusion», н/з НОМЕР_1 в м. Одеса по вул. Дача Ковалевського, 144/10, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. Не погоджуючись з постановою Київського районного суду м. Одеси від 30 квітня 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав: 1)в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 313777 від 25.02.2020 року ОСОБА_1 вказав, що від медичного огляду не відмовляється, а наполягає на тому, щоб його відвезли до медичного закладу для огляду на встановлення його стану; 2)в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 313777 від 25.02.2020 року ОСОБА_1 вказав, що поліцейські йому права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП не роз`яснили; 3)в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 313777 від 25.02.2020 року ОСОБА_1 вказав, що у вимозі про надання правової допомоги посадовими особами (поліцейськими) йому було відмовлено; 4)до показань свідків, треба відноситись критично, оскільки жоден з них не бачив, як ОСОБА_1 керував транспортним засобом; 5)в суді першої інстанції не було допитано свідків; 6)матеріали справи не містять доказів того, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення автомобіль вилучався у ОСОБА_1 , або керування передавалось іншій особі; 7)згідно висновку КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради від 25.02.2020 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 тверезий, ознак сп`яніння не виявлено. Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновків що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова районного суду залишенню без змін з наступних підстав. Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин. Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази: -протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 313777 від 25.02.2020 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 25.02.2020 року о 02:28 год., в м. Одеса, по вул. Дача Ковалевського, 144/10 керував т\з «Ford Fusion», н/з НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР; -направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 25.02.2020 року о 03:00 год. у результаті огляду, проведеного поліцейськими, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Огляд проводити за допомогою спеціального технічного засобу відмовився. У заклад охорони здоров`я поїхати відмовився; -пояснення свідка ОСОБА_2 , з яких вбачається, що він був свідком того, як водій т\з «Ford Fusion» ОСОБА_1 маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота, відмовився від проходження медичного освідування на стан алкогольного сп`яніння; -пояснення свідка ОСОБА_3 , з яких вбачається, що вона була свідком того, що водій т\з «Ford Fusion» ОСОБА_1 маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота, відмовився від проходження медичного освідування на стан алкогольного сп`яніння Крім того з метою, перевірки доводів викладених в апеляційній скарзі та прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, апеляційним судом було досліджено записи з відео-реєстраторів, встановлених на патрульному автомобілі та у інспектора, які були долучені до матеріалів справи. З даних відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено поліцейськими у м. Одеса, по вул. Дача Ковалевського, 144/10. ОСОБА_1 неодноразово поліцейськими роз`яснювались його права, а також неодноразово пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку. Тому посилання ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі про те, що йому не були роз`яснені його права не знайшли свого підтвердження. Посилання про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження жодного з видів огляду на стан алкогольного сп`яніння, напроти наполягав на тому щоб його відвезли до медичного закладу, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, також спростовуються матеріалами справи, оскільки, як вбачається із направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 відмовився проходити огляд в медичному закладі. Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду. Порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затверджено спільним Наказом МВС України а Міністерством охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Інструкцією передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоров`я. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться закладі охорони здоров`я. Саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння і складено протокол про адміністративне правопорушення з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Відповідно до ч. 2- 5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Посилання ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі на те, що він пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі та Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не виявлено ознак сп`яніння, судом апеляційної інстанції не приймається до уваги з огляду на те, що з моменту зупинки водія, та проходження ним огляду на стан сп`яніння пройшло більше ніж дві години, а тому такий результат вважається недійсним. Крім того апеляційним судом викликалися в судове засідання для надання особистих пояснень свідки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , однак до судового засідання вони так і не з`явилися. Викликалися: поліцейський взводу № 1роти № 5 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП капрал поліції Омельченко Інни Валеріївни, яка складала протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 (серія ДПР18 № 313777 від 25.02.2020 року о 03.год. 25 хв.), а також інспектори роти № 5 батальйону № 1 УПП в Одеській області, екіпажу «Океан-103»: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які в свою чергу в судовому засіданні пояснили, що 25.02.2020 року, під час патрулювання, вони побачили припаркований автомобіль «Ford Fusion», біля якого стояла пляшка з алкоголем. Потім даний автомобіль почав свій рух, поліцейські почали їхати за ним, коли «Ford Fusion» почав повертати наліво, він не увімкнув лівий поворот, у зв`язку із чим був зупинений працівниками поліції. Під час розмови з водієм ОСОБА_1 , який керував даним транспортним засобом, було виявлено, що у водія є ознаки алкогольного сп`яніння. Водієві неодноразово було запропоновано пройти огляд в установленому законом порядку, однак останній намагався всіляко уникнути проходження на стан алкогольного сп`яніння. Із пояснень поліцейських стало відомо, що на даного водія була складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі. Дану постанову судом апеляційної інстанції було витребувано з Лиманського районного відділу ДВС Південного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). З постанови вбачається, шо справу було розглянуто відносно ОСОБА_1 , який 25.02.2020 року о 02:28 в м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 144/10 керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті ліворуч чим порушив п.. 9.2 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Дану постанову ОСОБА_1 не оскаржував, а отже не заперечував факт того, що саме 25.02.2020 року він знаходився за кермом транспортного засобу «Ford Fusion». Посилання ОСОБА_1 щодо того, що транспортним засобом він не керував, не знайшли свого підтвердження вході судового розгляду справи та спростовуються змістом постанови про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченою ч. 1 ст. 122 КУпАП, якою встановлено, що саме він перебував за кермом транспортного засобу, а всі його дії свідчать про намагання уникнути встановленої законом відповідальності. Крім того, вказуючи в апеляційній скарзі про порушення співробітниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апелянт не надає до суду доказів про звернення зі скаргами на дії поліцейських до компетентних органів, що дає підстави суду вважати такі посилання необґрунтованими. ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 313777 від 25.02.2020 року не вказано яким технічним засобом зафіксоване адміністративне правопорушення, а також диск з відеозаписом не зареєстрований в протоколі, як доказ, а отже вказаний відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом. Вважаючи дане зауваження доречним, апеляційним судом було зроблено запит до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції для надання інформації щодо нагрудної камери, яка видавалась поліцейським та щодо інформації яка була записана на неї (чи був зроблений запис на службову відеокамеру). Згідно відповіді, яка надійшла на адресу Одеського апеляційного суду вбачається, що на службовому автомобілі Toyota Prius нз 3466 встановлено «Відеореєстратор Xiaomi XiaoYi саг DVR Gray (XYCDVR-GR/YI-89006/) Автомобільний, 1920x1080 (1080р.)», який значиться на бухгалтерському обліку Департаменту патрульної поліції та використовується в УПП в Одеській області ДПП; екіпаж «Океан-ЮЗ» під час заступання на зміну отримували нагрудні відеореєстратори «Натільна камера "EEYELOG ЕН-22В» s/n №001884 та №001857, які значяться на бухгалтерському обліку Департаменту патрульної поліції та використовується в УПП в Одеській області ДПП; також надано копію роздавальної відомості, в якій зазначено, які саме нагрудні відеокамери отримували інспектори з екіпажу «Океан-103» заступаючи у нічну зміну з 20 год. 00 хв. 24.02.2020 по 08 год. 00 хв. 25.02.2020 року. У зв`язку із викладеним апеляційний суд вважає даний доказ допустим та належним, оскільки з відповіді наданої Управлінням патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції вбачається, що відеофіксація події яка сталася 25.02.2020 року була зроблена у законний спосіб, а такий недолік, як не зазначення технічного засобу у протоколі про адміністративне правопорушення не може бути підставою для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Виходячи з викладеного, апеляційний суд визнає вказані докази, які були повторно дослідженні в ході апеляційного розгляду справи достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 25.02.2020 року та інкримінуються ОСОБА_1 . Інших належних та допустимих доказів на підтвердження своєї невинуватості, ОСОБА_1 суду апеляційної інстанції не надала. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази повністю підтверджують вину ОСОБА_1 в порушенні ним вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України за, що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно зі ст.33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст.33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. З таких підстав апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, в зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови. Керуючись ст.ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 30 квітня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова