Ухвала КГС ВС № 910/10890/19

УХВАЛА 10 липня 2020 року м. Київ Справа № 910/10890/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О. О. розглянувши без виклику учасників справи заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про відвід колегії суддів у складі Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І. від розгляду справи № 910/10890/19 за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення пені за несвоєчасно сплачені дивіденди в розмірі 1 506 487 342,30 грн ВСТАНОВИВ: 25.05.2020 заступник Генерального прокурора звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через Північний апеляційний господарський суд з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2020 у справі № 910/10890/19. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/10/890/19 визначено колегію суддів у складі: Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.06.2020. Ухвалою Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 910/10890/19 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника Генерального прокурора на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2020, призначено касаційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 06.07.2020, клопотання касатора про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи залишено без задоволення, відхилено заперечення Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта", заявник) проти відкриття касаційного провадження. 08.07.2020 до Верховного Суду надійшла заява ПАТ "Укрнафта" від 03.07.2020 № 01/01/07-686 про відвід колегії суддів у складі Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І. від розгляду справи № 910/10890/19. Заява ПАТ "Укрнафта" обґрунтована наявністю обставин, які вказують на упередженість та необ`єктивність колегії суддів у складі Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І., які унеможливлюють їх подальшу участь у розгляді касаційної скарги у справі № 910/10890/19, оскільки, за твердженням заявника, за наявності підстав для залишення касаційної скарги заступника Генерального прокурора на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2020 без руху (відсутність документа на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу) колегія суддів самостійно встановила докази наявності у заступника Генерального прокурора повноважень на підписання касаційної скарги за якою відкрила касаційне провадження. Також заявник вказує, що аналогічні за змістом доводи про необхідність витребування від прокурора доказів наявності права підписувати процесуальні документи було проігноровано цією ж колегією при прийнятті постанови від 11.02.2020 у справі № 910/10890/19, що на думку заявника, порушує принципи верховенства права, змагальності, диспозитивності, рівності, пропорційності та свідчить про надання очевидних переваг заступнику Генерального прокурора тощо. У якості нормативної підстави для відводу заявник визначив приписи пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). У зв`язку із відпусткою судді Кролевець О. А. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/10890/19 визначено колегію суддів у складі: Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.07.2020. Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2020 визнано необґрунтованим заявлений ПАТ "Укрнафта" відвід колегії суддів у складі Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І. та передано справу № 910/10890/19 на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду цієї заяви про відвід. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви ПАТ "Укрнафта" від 03.07.2020 № 01/01/07-686 про відвід колегії суддів у складі Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І. від розгляду справи № 910/10890/19 визначено суддю Банаська О. О., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2020. Згідно з частинами другою, третьою статті 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. За приписами частин сьомої, восьмої статті 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Розглянувши заяву ПАТ "Укрнафта" від 03.07.2020 № 01/01/07-686 про відвід колегії суддів у складі Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І. від розгляду справи № 910/10890/19 суд дійшов таких висновків. Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді. Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії"). Стаття 6 Конвенції вимагає, що суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"). Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії"). За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України"). Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006). Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010). Частиною третьою статті 38 ГПК України унормовано, що відвід повинен бути вмотивованим. Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді. Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ. Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У контексті поданої заяви, зокрема, доводів заявника щодо відкриття колегією суддів касаційного провадження за наявності підстав для залишення касаційної скарги без руху суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Відтак сама по собі незгода учасника справи із процесуальним рішенням суддів про відкриття касаційного провадження не свідчить про їх упередженість чи необ`єктивність та не є підставою для їх відводу відповідно до наведених норм ГПК України. У свою чергу твердження ПАТ "Укрнафта" про те, що наведені у його заяві підстави для відводу колегії суддів не можуть та не повинні розцінюватися як незгода з процесуальним рішенням є юридично неспроможними, позаяк зміст та характер доводів заяви про відвід свідчить про те, що заявник не погоджується саме із процесуальним рішенням суддів про відкриття касаційного провадження вважаючи, що касаційну скаргу слід було залишити без руху. В ракурсі тверджень заявника про самостійне встановлення колегією суддів доказів наявності у заступника Генерального прокурора повноважень на підписання касаційної скарги шляхом отримання інформації із вебсайту Офісу Генерального прокурора вбачається за необхідне звернутися до висновків викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини про те, що надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції) (рішення ЄСПЛ від 28.101998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" та від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії"). З огляду на вказане вище, за результатами розгляду заяви ПАТ "Укрнафта" від 03.07.2020 № 01/01/07-686 про відвід колегії суддів у складі Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І. від розгляду справи № 910/10890/19 суд дійшов висновку, що доводи заявника є такими, що ґрунтуються на припущеннях, не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженості колегії суддів та могли б бути підставою для відводу у розумінні статей 35, 36 ГПК України. За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ПАТ "Укрнафта" про відвід колегії суддів у складі Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І. від розгляду справи № 910/10890/19 слід відмовити. Керуючись статтями 35, 39, 234, 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" від 03.07.2020 № 01/01/07-686 про відвід колегії суддів у складі Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І. від розгляду справи № 910/10890/19. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя О. О. Банасько