Постанова 4824 № 761/29199/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2020 року місто Київ. Справа 761/29199/18 Апеляційне провадження № 22-ц/824/9395/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Желепи О.В., суддів: Кулікової С.В., Олійника В.І. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 березня 2020 року, (постановлену у складі судді Кондратенка О.О., інформація про дату складення повного тексту відсутня) у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Агропросперіс Банк» про скасування рішення про дострокове розірвання договорів,- ВСТАНОВИВ: В липні 2018 року ОСОБА_2 , від імені якої позовна заява підписана представником ОСОБА_1 , звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача: ПАТ «Агропросперіс Банк», з послідуючими уточненнями (заява від 20 листопада 2018 року), в якому просила суд: -скасувати рішення ПАТ «Агропросперіс Банк» від 06 липня 2018 року про дострокове розірвання договору №26208005022401 банківського рахунку від 05 квітня 2018 року та договору 3055818 банківського вкладу від 05 квітня 2018 року. 18 березня 2020 року через канцелярію суду, Членом Правління ПАТ «Агропросперіс Банк» - Пашиновим І.В. було подано клопотання про зупинення провадження у вищезазначеній справі до набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі №275/146/20 за позовом ПАТ «Агропросперіс Банк» до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, яка перебуває в провадженні Брусилівського районного суду Житомирської області. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 19 березня 2020 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Агропросперіс Банк» про скасування рішення про дострокове розірвання договорів зупинено до набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі №275/146/20 за позовом Публічного акціонерного товариства «Агропросперіс Банк» до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, яка розглядається Брусилівським районним судом Житомирської області. Не погодившись з ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 19 березня 2020 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 11 червня 2020 року подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати. В апеляційній скарзі посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, а суддя в порушення вимог ст. 263 ЦПК України не зазначає в чому полягає об`єктивна неможливість розгляду даної справи і не посилається на те, що зібрані судом протягом двох років докази не дозволяють суду встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Ухвалою від 19 червня 2019 року Київським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження в даній справі та надано учасникам справи 5-ти денний строк з моменту отримання ухвали для подачі відзиву на апеляційну скаргу. Відповідач отримав ухвалу апеляційного суду 23.06.2020 року. Станом на 07.07.2020 року відзиву на апеляційну скаргу від учасників справи до суду не надходило. Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., перевіривши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Задовольняючи клопотання про зупинення провадження в даній справі, суд першої інстанції керувався п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, та вважав, що розгляд даної справи в подальшому залежатиме від розгляду позовної заяви ПАТ «Агропросперіс Банк» до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, яка перебуває в провадженні Брусилівського районного суду Житомирської області. Колегія суддів з таким висновком не погоджується тому, що висновки суду не відповідають встановленим судом обставинам, судом порушені норми процесуального права. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Відповідно до ст. 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрі дл єн дер проти Франції»). Відповідно до частини 2 статті 77 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Такі ж правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року (провадження № 61 -19434св 18). Згідно з роз`ясненнями пункту 33 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування судом норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» визначаючи наявність передбачених підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у, тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Отже, суд порушив вимоги ст. 210 ЦПК України, оскільки суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження (06 серпня 2018 року)у справі та розглянути її по суті протягом місяця, з дня початку розгляду справи по суті (07.08.2018 року), проте, остання перебуває у провадженні суду майже два роки від моменту відкриття провадження у справі, що є порушенням права позивача на розгляд справи протягом розумного строку. Зупиняючи провадження у даній справі, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 210 ЦПК України, не зазначив жодних мотивів чому розгляд даної справи неможливо вирішити до розгляду справи за позовом ПАТ «Агропросперіс Банк» до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, а лише виходив з того, що судове рішення буде мати значення для розгляду цієї справи, що не є підставою для зупинення провадження у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України. Тобто, місцевий суд не вказав, у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої (цивільної) справи, у чому саме полягає взаємозв`язок предметів розгляду цих справ, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленого на недопущення затягування розгляду справи. Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановленим помилкової ухвали. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382-384, 389 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 березня 2020 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 07 липня 2020 року. Головуючий Судді