Постанова Київський апеляційний суд № 761/29199/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа 760/643/21 Головуючий у І-й інстанції - Притула Н.Г. апеляційне провадження № 22-ц/824/671/2022 Доповідач Заришняк Г.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 вересня 2022 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Заришняк Г.М. Суддів - Кулікової С.В., Рубан С.М. При секретарі - Завгородньому С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою члена правління Акціонерного товариства «Агропросперіс Банк» Пашинова Ігоря Валентиновича на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Агропросперіс Банк» про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В : У липні 2018 року ОСОБА_1 , від імені якої позовна заява підписана представником ОСОБА_2 , звернулася в суд з позовом до АТ «Агропросперіс Банк» про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії. В обґрунтування позову вказувала, що 05 квітня 2018 року між ОСОБА_1 від імені якої діяв ОСОБА_2 , та ПАТ «Агропросперіс Банк» укладено договір НОМЕР_1 банківського рахунку фізичної особи, відповідно до пункту 1.1 якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України. В цей же день, 05 квітня 2018 року між сторонами також укладено договір № 055818 банківського вкладу фізичної особи «Класичний», відповідно до пункту 1.1 якого банк відкриває вкладнику-рахунок для обліку строкових коштів НОМЕР_1 та приймає на зберігання грошові кошти, надалі - вклад на строк 12 місяців з 5 квітня 2018 року по 5 квітня 2019 на умовах цього договору. Відповідно до пункту 1.3 договору сума вкладу становить 197 000,00 грн. Зазначала, що відповідач в порушення норм діючого законодавства в односторонньому порядку відмовився від виконання укладених з позивачем договорів банківськог вкладу та достроково їх розірвав, чим порушив права позивача. Посилаючись на викладене, просила задовольнити позов та визнати неправомірними дії ПАТ «Агроспросперіс Банк» щодо розірвання договору №055818 банківського вкладу від 05.04.2018 року, розірвання договору НОМЕР_1 банківського рахунку від 05.04.2018 року та закриття рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 ; зобов`язати ПАТ «Агроспросперіс Банк» вчинити дії щодо належного виконання умов договору №055818 банківського вкладу від 05.04.2018 року та договору НОМЕР_1 банківського рахунку від 05.04.2018 року. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії АТ «Агроспросперіс Банк» щодо розірвання договору №055818 банківського вкладу від 05.04.2018 року, розірвання договору НОМЕР_1 банківського рахунку від 05.04.2018 року та закриття рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 . В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з АТ «Агроспросперіс Банк» на користь держави судовий збір в сумі 704,80 грн. В апеляційній скарзі член правління АТ «Агропросперіс Банк» Пашинов І.В., посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Правом подачі відзиву учасники справи не скористались. В судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 05 квітня 2018 року між ОСОБА_1 , від імені якої на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Брусилівського нотаріального округу Житомирської області Отрищенко О.І. 27.07.2016 р., діяв ОСОБА_2 , та ПАТ «Агропросперіс Банк» укладено договір НОМЕР_1 банківського рахунку фізичної особи, відповідно до пункту 1.1 якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України. Відповідно до пункту 2.1 договору банківського рахунку банк зобов`язується відкрити клієнту рахунок, приймати і зараховувати на рахунок клієнта грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком відповідно до чинного законодавства України та цього договору. Пунктом 2.3.2 договору банківського рахунку передбачено право банку відмовити в здійснені/забезпеченні розрахункових і касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом чинного законодавства, банківських правил оформлення платіжних документів, у разі виникнення сумнівів у дійсності розрахункових документів та законності проведення операцій, а також у випадку встановлення, що така операція містить ознаки операції, яка підлягає фінансовому моніторингу відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Згідно з пунктом 2.3.6 договору банківського рахунку банк має право вимагати у клієнта надання документів та інформації, що передбачені чинними нормативно-правовими актами України, у тому числі для ідентифікації особи клієнта, уповноважених ним осіб та з`ясування його фінансового стану тощо. У випадку ненадання клієнтом необхідних документів чи інформації або навмисного надання неправдивої інформації про себе, відмовити клієнту в обслуговуванні. Судом також встановлено, що 05 квітня 2018 року між сторонами укладено договір № 055818 банківського вкладу фізичної особи «Класичний», відповідно до пункту 1.1 якого банк відкриває вкладнику -рахунок для обліку строкових коштів НОМЕР_1 та приймає на зберігання грошові кошти, надалі - вклад на строк 12 місяців з 5 квітня 2018 року по 5 квітня 2019 на умовах цього договору. Відповідно до пункту 1.3 договору сума вкладу становить 197 000,00 грн. Листом від 9 липня 2018 року № 24-899 Банк повідомив ОСОБА_1 про припинення ділових відносин, розірвання договору № 055818 банківського вкладу фізичної особи «Класичний» від 5 квітня 2018 року, розірвання договору № 26208005022401 банківського рахунку фізичної особи від 05 квітня 2018 року та закриття рахунків у відповідності до вимог частини першої статті 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму ( вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу. Згідно статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка) грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. За змістом статті 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. За загальним правилом, встановленим статтею 651 ЦК України, одностороння відмова від договору допускається лише у випадку, встановленому договором або законом. За приписами частини другої статі 1075 ЦК України банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка: якщо сума грошових коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, залишилася меншою від мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банком про це; у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не встановлено договором; у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; в інших випадках, встановлених договором або законом. Відповідно до частини 1 ст.10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний, зокрема: - відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі, коли здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта (у тому числі встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), є неможливим або якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; - відмовити клієнту в обслуговуванні (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) у разі встановлення факту подання ним під час здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта (поглибленої перевірки клієнта) недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу. Окрім того, суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів та/або для виконання суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Отже, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" встановлено право банку як суб`єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського вкладу. Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що Банк отримав від ОСОБА_2 інформацію про те, що кошти розміщені на депозитних рахунках осіб, від імені яких він уклав договори, їм не належать. ОСОБА_2 повідомив Банк про неможливість видачі коштів особам, від імені якої відкриті рахунки. Тому банк вважав, що своїми діями ОСОБА_2 ввів банк в оману щодо вигодонабувачів за фінансовими операціями з розміщення коштів на депозитних рахунках. ОСОБА_2 за рахунок його власних коштів розміщено депозити на ім`я позивача та інших осіб за довіреностями, що свідчить про високу ймовірність використання відповідачем, як банківської установи, для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Представник зазначив, що на виконання ч.1 ст.10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», умов Договору банківського рахунку, Договору банківського вкладу Банк виконав своє зобов`язання, відмовившись від подальших ділових відносин з позивачем шляхом дострокового розірвання договорів, укладених з ОСОБА_2 на свою користь та користь позивача. Позивача було повідомлено про таке рішення листом від 09.07.2018 року. Позивач після цього не з`явилася для отримання коштів та не отримала лист від 09.07.2018 року, який повернувся без вручення. Таким чином, оскільки позивач в особі свого представника порушив вимоги Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та умови Договорів, ОСОБА_1 не має права вимагати від суду та від відповідача скасування рішення та подальшого виконання її договорів. За змістом частини першої статті 9 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов`язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено цим Законом) здійснювати верифікацію клієнта (представника клієнта). Суб`єкт первинного фінансового моніторингу в процесі обслуговування клієнта зобов`язаний уточнювати інформацію про клієнта в порядку, встановленому суб`єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним суб`єктом первинного фінансового моніторингу. Частина 4 статті 9 цього Закону зобов`язує суб`єкт первинного фінансового моніторингу у разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноти наданої інформації про клієнта провести поглиблену перевірку клієнта. Відповідно до пункту 1 частини 1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" верифікація клієнта - встановлення (підтвердження) суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідності особи клієнта (представника клієнта) у його присутності отриманим ідентифікаційним даним. Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 1 цього Закону ідентифікація - заходи, що вживаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу, щодо встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних. Частинами 18, 19 статті 9 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" визначено у разі, якщо клієнт (особа) діє як представник іншої особи чи від імені або в інтересах іншої особи, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний згідно з вимогами цієї статті та положеннями інших законів, що регулюють процедуру ідентифікації, ідентифікувати також особу, від імені або за дорученням якої проводиться фінансова операція, а також встановити вигодоодержувача. У разі якщо особа діє як представник клієнта, суб`єкт первинного фінансового моніторингу повинен перевірити на підставі офіційних документів наявність у цієї особи відповідних повноважень, а також здійснити ідентифікацію та верифікацію такої особи. Зазначене дає підстави для висновку про те, що у разі, якщо клієнт (особа) діє як представник іншої особи, або якщо в суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені або вигодоодержувачем є інша особа, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний згідно з вимогами закону, ідентифікувати також особу, від імені або за дорученням чи в інтересах якої проводиться фінансова операція або яка є вигодоодержувачем. З матеріалів справи убачається, що підставою для прийняття відповідачем рішення про щодо розірвання договору №055818 банківського вкладу фізичної особи "Класичний" від 05 квітня 2018 року, розірвання договору НОМЕР_1 банківського рахунку фізичної особи від 05 квітня 2018 року та закриття рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_2 , є повідомлення ОСОБА_2 про належність коштів на рахунках, відкритим ним за довіреностями, особисто йому, а не власникам рахунків. Разом з тим, відкриття фізичною особою за довіреністю банківських рахунків на ім`я інших осіб само по собі не суперечить чинному законодавству, при цьому банком не доведено неможливості здійснення ідентифікації та /або верифікації клієнта, а також неможливості у разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації про клієнта провести поглиблену перевірку клієнта. В порушення вимог ст..ст.12, 81 ЦПК України відповідачем не надано суду належних та переконливих доказів неправомірних дій клієнта, не доведено суду порушення позивачем вимог законодавства, за наслідками порушення яких було прийнято рішення про припинення договірних правовідносин з ОСОБА_1 . Суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував дійсні обставини справи, зібраним по справі доказам надав належну правову оцінку та й прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині визнання неправомірними дій АТ «Агроспросперіс Банк» щодо розірвання договору №055818 банківського вкладу від 05.04.2018 року, розірвання договору НОМЕР_1 банківського рахунку від 05.04.2018 року та закриття рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 . Твердження відповідача про те, що зазначені вище обставини свідчать про високу ймовірність використання банківської установи для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, що в свою чергу дає підстави для розірвання договорів, відхиляються колегією суддів, оскільки такі обставини повинні бути банком перевірені в межах своєї компетенції, а ймовірність ризиків ґрунтуватись на результатах аналізу наявної інформації. Твердження скаржника про те, що банк має право самостійно виявляти ризики, аналізувати їх та приймати рішення, не є підставою для скасування судового рішення, оскільки таке право банківською установи визначено законом, проте це право не є необмеженим, а може бути реалізовано лише за наявності законних та обґрунтованих підстав. З огляду на відсутність об`єктивних підстав уважати про те, що ділові стосунки із позивачем створюють небезпеку (загрозу, уразливі місця) використання банківської установи для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що дії відповідача не відповідають вимогам Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Доводи апеляційної скарги щодо помилкового посилання суду першої інстанції на ст.64 Закону України "Про банки та банківську діяльність" колегією суддів не приймаються, оскільки цією правовою нормою встановлено обов`язок банківської установи проводити ідентифікацію клієнтів, відтак така норма застосовується до правовідносин сторін у цій справі. Посилання в апеляційній скарзі на безпідставний розгляд даної справи в суді першої інстанції в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, відхиляються колегією суддів, оскільки не є підставою для скасування судового рішення, ураховуючи, що спір, який виник між сторонами, не віднесено до категорії справ, щодо яких частина 4 статті 274 ЦПК України містить пряму заборону розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Посилання скаржника на ту обставину, що рішення суду не має дати складання повного тексту також не є підставою для скасування рішення суду та відмови в задоволенні позовних вимог. Також не можуть бути прийнятими до уваги й твердження апеляційної скарги про наявність заочного рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 07 липня 2020 року, яким задоволено позовні вимоги АТ «Агропросперіс Банк» та визнано недійсним з моменту укладення договір №055818 банківського вкладу фізичної особи «Класичний» від 05 квітня 2018 року, укладений з ОСОБА_1 та відповідачем, оскільки постановою Житомирського апеляційного суду від 28 грудня 2021 року вказане заочне рішення було скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог АТ «Агропросперіс Банк» було відмовлено. Вказана постанова суду апеляційної інстанції є чинною. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленого судового рішення. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну члена правління Акціонерного товариства «Агропросперіс Банк» Пашинова Ігоря Валентиновича - залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту виготовлення повної постанови. Повний зміст постанови виготовлений 04 жовтня 2022 р. Головуючий Судді: