Постанова 4824 № 756/1927/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 756/1927/15-ц Головуючий у суді першої інстанції: Жук М.В. Номер провадження: 22-ц/824/8385/2020 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Коцюрби О.П. Суддів: Білич І,М., Іванченка М.М. при секретарі - Перебитюку А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 10 березня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни, заінтересована особа - Акціонерне товариство «Універсал Банк», - ВСТАНОВИВ: В Оболонський районний суд міста Києва звернувся ОСОБА_1 ізскаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. в якій просив скасувати постанову приватного виконавця Лановенко Л.О. від 23 липня 2019 року у виконавчому провадженні № 59607875 щодо накладення арешту на грошові кошти, а саме заробітну плату, розміщену на рахунку в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк»). Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. знаходиться виконавчий лист № 2/756/3641/16, виданий Оболонським районним судом міста Києва 08 лютого 2017 року про стягнення з нього на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») заборгованості по нарахованим відсоткам за кредитним договором № 001-2900/756-0002 від 17 липня 2007 року, за період з 13 грудня 2012 року по 05 лютого 2016 року у сумі 46 420 швейцарських франків 06 сантимів, що еквівалентно за курсом Національного Банку України, (станом на час розгляду справи - курс 1 943,27 грн. за 100 швейцарських франків) 902 066,23 грн., в зв`язку з чим, 23 липня 2019 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП № 59607875 та постановою приватного виконавця Лановенко Л.О. від 23 липня 2019 року про арешт коштів боржника накладено арешт на його грошові кошти, що містяться на рахунках у банках, в тому числі у Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» (далі -АТ КБ «ПриватБанк»). Згідно довідки-виписки № DQ8B4JEQKV183E від 09 грудня 2019 року по картці НОМЕР_1 і додатковим карткам договору, виданої АТ КБ «ПриватБанк» за період з 01 січня 2019 року - 09 грудня 2019 року, на картку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 отримує тільки заробітну плату від державного підприємства «Академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка. Зазначив, що на даний час, у зв`язку з накладенням приватним виконавцем арешту на його грошові кошти, що містяться на рахунках для отримання заробітної плати, він не може отримати заробітну плату, що поставило його у скрутне матеріальне становище: так як відсутні кошти на придбання продуктів харчування, необхідних ліків, на оплату комунальних послуг, вважає, що взагалі залишився без засобів до існування та необхідного лікування. Він особисто звертався до приватного виконавця з заявою про зняття арешту з грошових коштів, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», який відкритий на його ім`я, який є рахунком для виплати заробітної плати. Проте, приватний виконавець Лановенко Л.О. заявила, що для вирішення цього питання йому необхідно звертатися до суду. За таких обставин, просив задовольнити його скаргу, скасувати постанову приватного виконавця Лановенко Л.О. в частині накладення арешту на грошові кошти, а саме: заробітну плату, що міститься на рахунку № НОМЕР_1 відкритому в АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_1 . Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 10 березня 2020 року скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. задоволено. Скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. від 23 липня 2019 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 59607875. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. оскаржила її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просила, ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 10 березня 2020 року скасувати, ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити, так як вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. У встановлений судом строк, ОСОБА_1 відзиву на апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. не надав. Розглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 10 березня 2020 року необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з наступних підстав. З матеріалів цивільної справи вбачається, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. перебуває виконавчий лист Оболонського районного суду міста Києва від 08 лютого 2017 року № 756/1927/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 46 420 швейцарських франків 06 сантимів, що еквівалентно 902 066 грн. 23 коп. Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. від 23 липня 2019 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках банківських установ на ім`я ОСОБА_1 , зокрема, арештовано грошові кошти ОСОБА_1 , які знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», який відкритий на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» та використовується для виплати йому заробітної плати Державним підприємством «Академічний театр опери та балету імені Т.Г.Шевченка. Наведені обставини підтверджуються виданою ОСОБА_1 , АТ КБ «ПриватБанк» довідкою-випискою № DQ8B4JEQKV183E від 09 грудня 2019 року по картці НОМЕР_1 і додатковим карткам договору, сформованим за період з 01 січня 2019 року по 09 грудня 2019 року. Інших зарахувань на картку № НОМЕР_1 не було, а тому, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що кошти, які знаходяться на цьому картковому рахунку є заробітною платою ОСОБА_1 , яку він отримує від Державного підприємства «Академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка. Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (у редакції чинній станом на день розгляду справи, далі - Закон 1404-VIII). В ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 1 ч. 2 ст. 18 Закону 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Відповідно до п. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відкритих відповідно до ст.ст. 191, 261 Закону України «Про теплопостачання», ст. 151 Закону України «Про електроенергетику», та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. В ч.ч. 3, 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (частина 2 статті 52 Закону 1404-VIII). В ч. 3 ст. 52 Закону 1404-VIII зазначено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Відповідно до вимог ст. 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого ч. 7 ст. 26 цього Закону (ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження). У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. Частиною 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. За змістом вище вказаних норм, вбачається, що виконавцем накладається арешт на грошові кошти, що знаходяться на конкретних рахунках у банках чи інших фінансових установах. Згідно ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату боржника звертається у разі відсутності в нього коштів на рахунках, відсутності чи недостатності майна для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, у провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом. Верховний Суд зазначає, що приписами ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року № 95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в ст.ст. 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях ст. 97 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 15, 22, 24 Закону України «Про працю». Вказані норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Отже, виплата установою працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві, на оплату праці. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 916/73/19, від 09 вересня 2019 у справі №913/958/16, від 10 жовтня 2019 року у справі № 916/1572/19, від 25 жовтня 2019 року у справ № 37/70 (ЄДРСРУ № 85211554), від 28 жовтня 2019 року у справі № 916/1845/19 (ЄДРСРУ № 85241335). Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права чи свободи. Так як приватним виконавцем при винесенні спірної постанови у виконавчому провадженні № 59607875 в частині накладення арешту на грошові кошти, а саме: заробітну плату, що знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», який відкритий на ім`я ОСОБА_1 та використовується для виплати йому заробітної плати Державним підприємством «Академічний театр опери та балету імені Т.Г.Шевченка не дотримано умов та порядку звернення стягнення на заробітну плату, визначених ст.ст. 68 - 70 Закону України «Про виконавче провадження», тому, висновок суду першої інстанції про обґрунтованість доводів скаржника щодо неправомірності дій привітного виконавця під час винесення указаної постанови про накладення арешту на грошові кошти боржника, що потягло обмеження його у праві на одержання заробітку за працю є правильним. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.Г. Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни залишити без задоволення. Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 10 березня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: О.П. Коцюрба Судді: І.М. Білич М.М. Іванченко