LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4854540/2172/19

від 16.01.2020 ·

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 січня 2020 р.м. ОдесаСправа № 540/2172/19 Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Херсон; Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції: 11.11.2019 року; Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді - Єщенка О.В. суддів - Димерлія О.О. - Танасогло Т.М. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність, скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії державного виконавця Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Надточія С.В. щодо накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в AT "Ощадбанк" МФО 352457 ЄДРПОУ 2062002638, за зведеним виконавчим провадженням №51745912; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Надточія С.В. щодо виконання обов`язку зняти арешт з коштів, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в AT "Ощадбанк" МФО 352457 ЄДРПОУ 2062002638, з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти заборонено звертати стягнення; скасувати постанову державного виконавця Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області від 23.06.2019 року ВП №51567299 про арешт коштів боржника. В обґрунтування позову зазначено, що арешт коштів позивача проведено без урахування тієї обставини, що відповідний рахунок в банку призначений для його поповнення доходом у вигляді пенсії. Прийнявши постанову, державний виконавець фактично позбавив позивача засобів для існування, а не вжиття виконавцем заходів щодо зняття арешту з вказаного рахунку з дня, коли виконавцю повідомлені ці обставини, свідчить про його протиправну бездіяльність. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав неправомірною бездіяльність державного виконавця Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Надточія С.В. щодо виконання обов`язку зняти арешт з коштів що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в AT "Ощадбанк" МФО 352457 ЄДРПОУ 2062002638, з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти заборонено звертати стягнення. Скасував постанову державного виконавця Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області від 21.06.2019 року ВП №51567299 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в AT "Ощадбанк". Зобов`язав Великоолександрівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області зняти арешт з рахунку № НОМЕР_1 в AT "Ощадбанк" МФО 352457 ЄДРПОУ 2062002638. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив. Вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що арешт перешкоджає позивачу отримати кошти, надані йому у вигляді пенсії, що є єдиним джерелом його існування. У тому числі, державний виконавець, одержавши дані, які свідчать про заборону накладення арешту на банківський рахунок, мав вжити заходи щодо зняття арешту з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку відповідних документів. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, наголошуючи на порушенні судом норм матеріального і процесуального права, неповному з`ясуванні обставин справи, Великоолександрівський районнийо відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що одержані під час примусового виконання відомості щодо рахунку боржника не давали виконавцю можливості встановити, чи являється рахунок пенсійним або має спеціальний режим використання, у тому числі про фактичне накладення арешту на рахунок державний виконавець дізнався лише під час розгляду справи в суді. Разом з цим, апелянт зазначає про помилковість застосування під час розгляду справи приписів ст.ст. 52, 68, 70 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки ці правові норми на дані правовідносини не розповсюджуються. Зазначені обставини безумовно спростовують висновок суду про протиправну бездіяльність державного виконавця та неправомірність постанови в частині накладення арешту на відповідний рахунок. Оскільки сторони повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових повісток, у відзиві на апеляційну скаргу та відповідній заяві апелянтом та позивачем ставиться питання про розгляд справи без їх участі, у призначені судом дату і час сторони не з`явились, з огляду на достатність доказів для вирішення справи за наявними матеріалами, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України. Як встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду, 04.07.2016 року державним виконавцем Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області винесено постанову ВП №51567299 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №НВТ141816, виданого 10.05.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приват Банк" залишку заборгованості за кредитом - 18 259,48 грн., відсоткам - 2 693,53 грн., пені та комісії - 5 112,59 грн., штрафу - 4 839,48 грн., витрат, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису - 1 700 грн., всього у сумі 32 605,08 грн. Постановою від 11.07.2016 року виконавче провадження №51567299 приєднано до зведеного виконавчого провадження №51745912. Також, з огляду на встановлення під час виконавчого провадження наявність у боржника відкритого розрахункового рахунку, заступником начальника відділу Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Херсонській області в межах виконавчого провадження ВП №51567299 винесено постанову від 21.06.2019 року про накладення арешту на грошові кошти боржника - ОСОБА_1 , що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк" МФО 352457 ЄДРПОУ 2062002638 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору /основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 34674,19 грн. Не погоджуючись із вказаними діями та постановою органу виконавчої служби, посилаючись на їх необґрунтованість та неправомірність, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів. Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, у зв`язку із чим згідно із п. 1 ч. 2 вказаної статті Закону зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 18 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Вказані положення кореспондуються із приписами ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 56 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII, згідно яких арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Аналіз наведених правових норм показав, що державному виконавцю надані повноваження щодо накладення арешту, в тому числі й на кошти, які перебувають на рахунках. Разом з цим, арешт майна має винятковий характер та направлений на фактичне виконання виконавчого документа. Водночас, апеляційний суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Згідно із ч.ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. За правилами ст. 68 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Згідно із ч. 1 ст. 69 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України. Відповідно до ч. 2 ст. 70 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. Згідно із ч. 2 ст. 50 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. Отже, чинним законодавством передбачений окремий порядок здійснення відрахувань з пенсії боржника, а накладення арешту на спеціальний рахунок позивача призводить до фактичного повного утримання доходу (пенсії) боржника на погашення заборгованості, що суперечить вищенаведеним правилам законодавства. Арешт пенсійних коштів особи, після вирахування з неї сум боргу за виконавчим документом, позбавляє її джерел до існування та порушує її право на соціальний захист. Крім того, судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Судом першої інстанції також вірно враховано, що на момент виникнення спірних правовідносин, державну виконавцю було відомо про те, що рахунок № НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк" МФО 352457 ЄДРПОУ 2062002638 має спеціальний режим використання, а тому колегія суддів доходить висновку, що постанова суду перщої інстанції ухвалена з додержанням норм як матеріального так і процесуального права, адже після отримання державним виконавцем документального підтвердження, що вказаний рахунок боржника має спеціальний режим використання, зняття арешту з нього ним здійснено не було. З огляду на наведене, оскільки висновки суду відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 139, 272, 287, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області - залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий-суддя: О.В. Єщенко Судді: О.О. Димерлій Т.М. Танасогло

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»