Постанова Черкаський апеляційний суд № 705/364/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1083/20Головуючий по 1 інстанції Справа №705/364/20 Категорія: 304030000 Годік Л. С. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2020 рокум. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Новікова О.М., Бондаренка С.І., Вініченка Б.Б. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» - адвоката Скакун Людмили Валеріївни на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства (ПАТ) «Райз-Максимко» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, - в с т а н о в и в : У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом до (ПАТ) «Райз-Максимко», мотивуючи позовні вимоги тим, що є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 3.1710 га, кадастровий номер 7124388300:02:000:0605, яка розташована на території Танської сільської ради Уманського району Черкаської області. 01 січня 2015 року між ПАТ «Райз-Максимко» і ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, строком на 5 років. Відповідно до умов договору, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У такому випадку, орендар повинен не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Зазначила, що орендар її, як власника земельної ділянки, не повідомляв про бажання продовжити договір оренди. Позивачка вказала, що 11 березня 2019 року на адресу ПАТ «Райз-Максимко» нею було направлено заяву про повернення земельної ділянки у належному стані, відповідно до акту прийом-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) по закінченню строку договору, проте відповіді не отримала. Внаслідок незаконних дій відповідача, позивачка позбавлена можливості вільно користуватися належною їй земельною ділянкою на свій розсуд та отримувати певний прибуток від її використання. На підставі наведеного, ОСОБА_1 просила суд усунути перешкоди у користуванні своєю власністю та зобов`язати ПАТ «Райз-Максимко» повернути в користування позивачки належну їй земельну ділянку. Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 березня 2020 року позов задоволено частково. Зобов`язано ПАТ «Райз-Максимко» повернути ОСОБА_1 в її користування належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 7124388300:02:000:0605, що розташована на території Танської сільської ради Уманського району Черкаської області. Стягнуто з ПАТ «Райз-Максимко» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, а саме судовий збір у розмірі 1 020 грн. 96 коп. В решті позовних вимог відмовлено. Задовольняючи позовні вимоги в частині повернення земельної ділянки, суд першої інстанції виходив із того, що строк дії договору закінчився 01 січня 2020 року, відповідач не дотримався процедури поновлення укладеного договору оренди землі, а наявність заперечень позивачки, як орендодавця, на поновлення договору оренди землі, є підставою для припинення права користування відповідачем земельною ділянкою. Тому орендар зобов`язаний повернути позивачці спірну земельну ділянку. Відмовляючи в задоволенні позову в частині зобов`язання відповідача скласти акт приймання-передачі земельної ділянки, суд першої інстанції виходив із того, що така вимога не є належним способом захисту прав позивача, оскільки призводить до порушення вільного виявлення особи. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник ПАТ «Райз-Максимко» - адвокат Скакун Л.В. звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати як незаконне, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та без врахування усталеної практики та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказала на те, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, не звернув уваги на те, що договір укладено 01 січня 2015 року строком на 5 років, а державна реєстрація договору оренди землі проведена 28 вересня 2016 року, тому термін дії договору закінчується лише 27 вересня 2021 року. Тобто на час прийняття оскаржуваного рішення договір оренди діяв і розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається, а тому ПАТ «Райз-Максимко»користується земельною ділянкою на законних підставах і не порушує прав позивача. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Виходячи з положень ч. 13 ст. 7, ч. 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, враховуючи ціну позову, суд апеляційної інстанції проводить розгляд справи без повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є верховенство права. Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам. Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3.1710 га, кадастровий номер 7124388300:02:000:0605, яка розташована на території Танської сільської ради Уманського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Відповідно до договору оренди землі від 01 січня 2015 року, укладеного між орендодавцем ОСОБА_1 і орендарем ПАТ «Райз-Максимко», орендодавець передав у строкове платне користування орендарю земельну ділянку площею 3.1710 га, яка розташована на території Танської сільської ради, Уманського району, Черкаської області. Цей договір зареєстровано Жашківським районним нотаріальним округом 28 вересня 2016 2016 року. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, Законом України від 06.10.1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (частина перша статті 6 Закону № 161-ХІV). Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Відповідно до п. 43 Договору оренди, укладеного між сторонами, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Загальне правило визначення строку здійснення суб`єктивних цивільних прав та виконання обов`язків закріплене статтею 631 ЦК України, згідно якої строком договору є час, протягом якого сторни можут здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладання. Момент укладення договору передбачений у ст. 640 ЦК України і пов`язується з досягненням ситоронами згоди з усіх його істотних умов та дотримання певних вимог, якими є передання майна або вчинення іншої дії, нотаріальнен посвідчення договору або його державна реєстрація, якщо таке передбачено актами цивільного законодавства. Отже відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК україни, у редакції, яка булла чинною як на час укладання договору оренди земельної ділянки, так і на момент його державної реєстрації, визначено момент, коли договір, який підлягав державній реєстрації, є укладеним, а сааме: договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державноїреєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації. Оскільки моменти укладання договору та набрання ним чинності збігаються ( ч. 2 ст. 631 ЦК України), то моментом укладання договору оренди земельної ділянки на час дії вказаної редакції частини третьої статті 640 ЦК України є саме його державна реєстрація, якщо сторони договору не передбачили у договорі інше. До такої правової позиції прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року (справа № 322/1178/17) Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору та підписали договір оренди землі 01 січня 2015 року, що підтверджується підписами в графі «орендар» та «орендодавець». Також сторони узгодили у пункті 8 договору строк його дії - 5 років, у пункті 31 передбачили обов`язок орендаря приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку, та у пункті 43 визначили, що цей договір набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації. Як вбачається із Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, державна реєстрація договору оренди землі, укладеного 01 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Райз-Максимко» була здійснена 28 жовтня 2016 року Жашківським районним нотаріальним округом. Тому термін дії договору закінчується 27 вересня 2021 року. Крім того, інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору в самому договорі не вказано. Оскільки на час звернення до суду із вказаним позовом договір оренди земельної ділянки від 01 січня 2015 року не змінений і його дія не припинена, а строк дії договору 5 років, то на час звернення до суду і його розгляду строк не сплинув. Таким чином, ПАТ «Райз-Максимко» правомірно користується земельною ділянкою, законні підстави для витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння відсутні. Суд першої інстанції на вказані вимоги закону уваги не звернув і постановив рішення, яке не відповідає нормам закону. За таких обставин, у зв`язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, рішення суду першої інстанції підлягає до скасування із постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову. Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України із позивача підлягають до стягнення судові витрати, понесені ПАТ «Райз-Максимко» за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 531 грн. 44 коп. Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» - адвоката Скакун Людмили Валеріївни задовольнити. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 березня 2020 року скасувати. Ухвалити у справі нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» судові витрати в сумі 1 531 грн. 44 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови. Судді: