Постанова 4824 № 753/3097/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 753/3097/20 Головуючий у 1-й інст. - Комаревцева Л.В. Апеляційне провадження 22-ц/824/8115/2020 Доповідач - Рубан С.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 липня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Рубан С.М. суддів Заришняк Г.М., Мараєва Н.Є. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)- Костюк Людмили Олександрівни на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2020 року, ухвалене у складі судді Комаревцевої Л.В. у справі за позовом ОСОБА_2 до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_2 17.02.2020 року звернувся з позовом до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державної казначейської служби України, в якому просить стягнути 79770,00 грн. на його користь з Державного бюджету за завдану моральну шкоду Дарницьким районним відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Посилається на те, що ухвалами Дарницького районного суду міста Києва від 22.10.2019 року та 08.11.2019 року визнано неправомірною бездіяльність начальника Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві по виконанню ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 17.04.2015 року по виконавчому провадженню ВП № 46234623 від 29.01.2015 року, якою було скасовано постанову державного виконавця Шевченка М.Р. про відкриття ВП № 46234623 від 29.01.2015 року та постанову про арешт автомобіля боржника від 13.02.2015 року. Неправомірна бездіяльність начальника відділу Ярошевської І.І. та старшого державного виконавця Шевченка М. Р . завдала позивачу душевних і моральних страждань, що виразилося у погіршенні стану здоров`я, погіршенні самопочуття. Позивач змушений був тривалий час стояти в чергах у виконавчій службі, звертатись до суду за захистом своїх прав, що призвело до зміни життєвого режиму. Крім того, в листопаді 2015 року всупереч ухвалі суду від 17.04.2015 року у позивача незаконно вилучено автомобіль в рамках виконавчого провадження, який повернуто та знято арешт лише 27.10.2016 року, тобто після 1,5 року не зважаючи на ухвалу суду від 17.04.2015, що викликало необхідність звернення до лікарів. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з держави на користь ОСОБА_2 шляхом списання коштів державного бюджету в сумі 5000,00 грн. для відшкодування (компенсації) моральної шкоди, заподіяної внаслідок дій посадових осіб відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві по виконанню ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 17.04.2015 року по виконавчому провадженню ВП № 46234623 від 29.01.2015 року, якою було скасовано постанову державного виконавця Шевченка М.Р. про відкриття ВП № 46234623 від 29.01.2015 року та постанову про арешт автомобіля боржника від 13.02.2015 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, представник Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Костюк Людмила Олександрівна подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Посилається на те, що ОСОБА_2 за виконавчим провадженням ВП №46234623 вже було стягнуто моральну шкоду у справі №753/22923/17 у розмірі 4000 грн. шляхом списання коштів з державного бюджету з Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві. ОСОБА_2 не надав доказів, що він звертався до лікарів та у нього було погіршення стану здоров'я у зв`язку з невиконанням рішення. Позивач не надав доказів, що йому завдана моральна шкода, в тому числі у грошовому визначенні. ОСОБА_2 не виконує свій обов`язок щодо доведення обставин душевних страждань і моральної шкоди та безпідставно посилається на практику Європейського суду з прав людини. Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Посилається на те, що вина начальниці відділу Ярушевської І.І. та старшого державного виконавця Шевченка М.Р. встановлена судом, тому відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України не потребує повторного доказування. Належним доказом неправомірних дій вказаних осіб та підставою для відшкодування моральної шкоди є ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 22.10.2019 року та від 08.11.2019 року. Представник РВ ДВС у м. Києві намагається ввести суд в оману стосовно того, що ОСОБА_2 вже подавав позов до Дарницького РВ ДВС у м. Києві, справа №753/22923/17, оскільки у вказаній справі були інші відповідачі та інша підстава для відшкодування моральної шкоди - інша ухвала суду від 30.03.2017 року. Відповідно до ч. 1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що належним доказом неправомірних дій начальника відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Ярушевської Ірини Ігорівни та старшого державного виконавця державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Шевченко Максима Романовичата підставою для відшкодування моральної шкоди є ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 22.10.2019 року та від 08.11.2019 року. Неправомірними діями вказаних осіб позивачу ОСОБА_2 завдано моральної шкоди, відшкодування якої покладається на державу. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного. Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (стаття 264 ЦПК України). Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22.10.2019 року (а.с.6-8) скаргу ОСОБА_2 , заінтересовані особи: начальник відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Заєць Анатолій Миколайович, старший державний виконавець державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Шевченко Максим Романович, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУТ», на бездіяльність посадових осіб відділу державної виконавчої служби - задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві та старшого державного виконавця державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Шевченка Максима Романовича по виконанню ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 17.04.2015 року по виконавчому провадженню ВП № 46234623 від 29.01.2015 року (а.с.6-8). Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08.11.2019 року виправлено описку в резолютивній частині ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 22.10.2019 року у цивільній справі № 753/3803/19 за скаргою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: начальник відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Заєць Анатолій Миколайович, старший державний виконавець державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Шевченко Максим Романович, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУТ», на бездіяльність посадових осіб відділу державної виконавчої служби, а саме: викласти 2 абзац резолютивної частини у наступній редакції: «Визнати неправомірною бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Ярушевської Ірини Ігорівни та старшого державного виконавця державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Шевченка Максима Романовича по виконанню ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 17.04.2015 року по виконавчому провадженню ВП № 46234623 від 29.01.2015 року.» (а.с.9-10). Вказані ухвали набрали законної сили. Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Протиправність дій начальника відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Ярушевської Ірини Ігорівни та старшого державного виконавця державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ШевченкаМаксима Романовича встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили. Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені правилами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт. Відповідно до статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, необхідно виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом. Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України. Конституційним судом України у рішенні від 03 жовтня 2001 року у справі № 1-36/2001 (справа про відшкодування шкоди державою) зазначено, що відшкодування шкоди (матеріальної чи моральної), завданої фізичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими особами і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, покладається саме на державу, а не на відповідні органи державної влади, тобто відшкодування шкоди в таких випадках здійснюється за рахунок держави, а не за рахунок коштів на утримання державних органів. Таким чином, відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, покладається саме на державу. Положеннями пункту 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, ураховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках. Згідно абзацу другого пункту 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Враховуючи встановлені обставини справи, характер порушень внаслідок дій посадових осіб державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, які ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 22.10.2019року у справі за скаргою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: начальник відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Ярушевська Ірина Ігорівна, старший державний виконавець державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Шевченко Максим Романович, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУТ», на бездіяльність посадових осіб відділу державної виконавчої служби визнані протиправними, глибину душевних страждань позивача, пов`язаних із тривалим невиконанням даного судового рішення, обмеження його у можливості реалізації своїх звичок в повсякденному житті, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, зокрема неможливість належного користування майном, і як наслідок порушення його права власності, необхідності вжиття позивачем заходів для додаткової організації свого життя та побуту, в тому числі пов`язаного із захистом своїх прав у реєстраційній та державній виконавчій службі, керуючись вимогами розумності і справедливості, суд дійшов правильного висновку про стягнення з держави на користь ОСОБА_2 шляхом списання коштів державного бюджету в сумі 5000,00грн. для відшкодування (компенсації) моральної шкоди, заподіяної внаслідок дій посадових осіб державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві. Згідно висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 04 березня 2019 року у справі №295/443/17 відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування завданої шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження суди повинні враховувати, що в таких справах відповідачами є держава в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці, та відповідних територіальних органів Державної казначейської служби України. Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби. Таким чином, суд дійшов вірного висновку, що належним доказом неправомірних дій начальника відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Ярушевської Ірини Ігорівни та старшого державного виконавця державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Шевченка Максима Романовича та підставою для відшкодування моральної шкоди є ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 22.10.2019 року та від 08.11.2019 року. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанцій стосовно того, що внаслідок неправомірної бездіяльності посадових осіб Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 зазнав душевних страждань, оскільки було порушено його право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном - автомобілем. Суд частково задовольняючи позовні вимоги, врахував, що неправомірність дій посадових осіб Дарницького районного управління юстиції у м. Києві встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили. З урахуванням доведеності заподіяння моральної шкоди, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що таке відшкодування покладається на державу. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року). При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції. У зв`язку із наведеним, колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром грошової компенсації на відшкодування завданої позивачу моральної шкоди, який відповідає вимогам розумності і справедливості. Таким чином, доводи апеляційної скарги, що позивачем не доведено обставини душевних страждань і моральної шкоди, колегія суддів не приймає до уваги. Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_2 за виконавчим провадженням ВП №46234623 вже було стягнуто моральну шкоду у справі №753/22923/17 у розмірі 4000,00 грн. колегія суддів не приймає до уваги, оскільки доказів відповідно до приписів статей 77-78 ЦПК України на підтвердження вказаних тверджень відповідачем суду не надано. Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_2 пояснив, що у справі №753/22923/17 були інші відповідачі та інша підстава для відшкодування моральної шкоди - ухвала суду від 30.03.2017 року. За встановлених обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та порушення прав відповідача. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення. Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Костюк Людмили Олександрівни - залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 08 липня 2020 року. Головуючий Рубан С.М. Судді Заришняк Г.М. Мараєва Н.Є.