Постанова Київський апеляційний суд № 752/26174/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 1[1] Справа № 33/824/1495/2020 Категорія: ч. 5 ст. 184 КУпАП П О С Т А Н О В А Іменем України 07 травня 2020 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю захисника особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кізік А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Кізік А.М. на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 лютого 2020 року, в с т а н о в и в : Відповідно до постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 лютого 2020 року, провадження у справі щодо ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 184 КУпАП закрито за закінченням строків давності накладення адміністративного стягнення. Як встановлено постановою судді, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 11 від 22.11.2019, ОСОБА_1 07.10.2019 о 16:18 год. у АДРЕСА_1 не надав можливості зустрітись матері ОСОБА_2 з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно графіку, що встановлений відповідно до розпорядження Голосіївської РДА від 09.04.2019 № 220 «Про порядок зустрічей з ОСОБА_2 з малолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ». Тобто, ОСОБА_1 вчинив дії, передбачені ч. 5 ст. 184 КУпАП. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Кізік А.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить прийняти рішення, яким змінити постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 24.02.2020 року та закрити провадження у справі за відсутності у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. В поданій скарзі апелянт зазначає про те, що, приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції фактично обмежився фактом встановлення закінчення строків притягнення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, до адміністративної відповідальності, при цьому, самі обставини справи, факт наявності чи відсутності правопорушення, не були досліджені судом. Зокрема, як вказує апелянт, з метою повного та всебічного розгляду справи, ОСОБА_1 у судовому засіданні були подані письмові пояснення та копії документів якими обґрунтовано відсутність вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій, які можуть вважатись адміністративними правопорушеннями. Як звертає увагу апелянт, протокол № 11 про адміністративне правопорушення, вже розглядався, і постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва Єсауленко М.В. 23.12.2019 було винесено постанову, якою матеріали справи про адміністративне правопорушення поверталися для належного оформлення, після чого протокол було фактично переписано (складено новий протокол), у якому не тільки змінено опис вчиненого правопорушення, а і зазначено дані, які відсутні у заяві поданій ОСОБА_2 , при цьому, для складання та підписання нового протоколу ОСОБА_1 не викликався. Крім того, як зазначає апелянт, при складанні протоколу, було зазначено про те, що Голосіївською в м. Києві державною адміністрацією було прийнято Розпорядження від 09.04.2019 № 220 «Про порядок зустрічей ОСОБА_2 з малолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 » яким визначено дні та години зустрічей, натомість, у Розпорядженні не зазначено, за якою саме адресою повинні вони відбуватись та не визначено, де і за якою адресою повинні бути діти у дні, побачення з ними. Також, апелянт вказує на те, що доказом нібито невиконання ОСОБА_1 вимог Розпорядження є свідчення самої ОСОБА_2 , жодних інших свідчень про перешкоди матері зустрічатись з дітьми у матеріалах справи не містяться. Звертає увагу захисник і на те, що складений протокол не містить підпису особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у ньому зазначено, що ОСОБА_1 було повідомлено про дату та час складання протоколу, і на запрошення Служби для ознайомлення із заявами та надання пояснень він не з`явився, проте, згідно матеріалів, повідомлення про виклик до органів опіки, було складено 21.10.2019 року та направлено 22.10.2019, а особа, яка притягається до відповідальності викликалась на 28.10.2019 для надання пояснень, але сам протокол складено було 22.11.2019, тобто вже після того, як особа повинна була з`явитись до служби у справах дітей. Вказує апелянт і на те, що 19 квітня 2019 року ОСОБА_1 було подано позовну заяву до голосіївського районного суду м. Києва про визнання незаконним зазначеного вище Розпорядження від 09.04.2019, і ухвалою суду від 12.08.2019 року у справі було відкрито провадження, але станом на даний час, рішення по справі ще не винесено. Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Кізік А.М., яка підтримала свою апеляційну скаргу та просила її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язані з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Проте, ці вимоги закону суддею місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 в повному обсязі дотримані не були. Так, незважаючи на встановлені та наведені в оскаржуваній постанові обставини адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 184 КУпАП, суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновками судді, яка розглядала справу про адміністративне правопорушення, про наявність в діях ОСОБА_1 складу зазначеного вище адміністративного правопорушення, оскільки такі висновки судді місцевого суду є помилковими, з огляду на наступне. Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Диспозицією ч. 5 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини. Разом із цим, відповідно до ч. 2 ст. 19 Сімейного кодексу України, рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду. Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Голосіївської РДА від 09 квітня 2019 року № 220 визначено порядок зустрічей матері ОСОБА_2 з малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 19 квітня 2019 року вказане розпорядження було оскаржене ОСОБА_1 до суду, що підтверджується даними ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 12 серпня 2019 року, якою відкрито провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження Голосіївської районної в м. Києві держаної адміністрації № 220 від 09 квітня 2019 року «Про порядок зустрічей ОСОБА_2 з малолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ». Отже, до прийняття судом остаточного рішення в указаній справі, виходячи з положень ч. 2 ст. 19 Сімейного кодексу України, розпорядження Голосіївської РДА від 09 квітня 2019 року № 220 щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, не є обов`язковим для виконання ОСОБА_1 , а тому його дії, пов`язані з невиконанням зазначеного розпорядження, не утворюють об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП. Достовірні відомості щодо оскарження ОСОБА_1 в межах десятиденного строку до суду розпорядження Голосіївської РДА від 09 квітня 2019 року № 220 були представлені судді місцевого суду, але залишилися без належної оцінки, в той же час вони є достатніми для прийняття рішення про закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Таким чином, приймаючи рішення в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддя місцевого суду, всупереч вимогам ст.ст. 7, 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, належним чином не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, розглянув справу без об`єктивного з`ясування фактичних її обставин та дійшов необґрунтованого висновку про наявність правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 184 КУпАП. З огляду на вищенаведене, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що рішення судді про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 184 КУпАП у зв`язку із закінченням строків давності накладення адміністративного стягнення не може бути визнане законним та обґрунтованим, а тому вважає необхідним, за наслідками розгляду цієї скарги, прийняти рішення, яким постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 лютого 2020 року щодо ОСОБА_1 - скасувати та постановити нову постанову, із закриттям провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 цього Кодексу. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Кізік А.М. задовольнити частково. Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 лютого 2020 року, відповідно до якої провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 184 КУпАП, закрито у зв`язку із закінченням строків давності накладення адміністративного стягнення - скасувати. Прийняти нову постанову, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 цього Кодексу. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.О. Новов Головуючий у 1-й інстанції - суддя Валігура Д.М.