LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855620/3006/19

від 06.07.2020 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3006/19 Суддя першої інстанції: Тихоненко О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Горяйнова А.М., суддів - Оксененка О.М. та Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року про повернення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до голови Любецької селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області Пінчука Сергія Івановича та секретаря Любецької селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області Слобідської Алли Іванівни про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИЛА: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 - депутат Любецької селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області, звернувся до суду з позовом, у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність голови Любецької селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області Пінчука С.І. та секретаря Любецької селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області Слобідської А.І., яка полягає у невиконанні ними вимог Регламенту роботи Любецької селищної ради сьомого скликання Ріпкинського району Чернігівської області; - зобов`язати голову Любецької селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області Пінчука С.І. та секретаря Любецької селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області Слобідську А.І. вчинити дії, а саме: повторно розглянути на наступному пленарному засіданні Любецької селищної ради сьомого скликання питання щодо включення до складу однієї з постійних комісій однойменної ради депутата Любецької селищної ради сьомого скликання ОСОБА_1 за неухильного дотримання п. 17 ст. 46 та п. 5 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.ст. 21, 23 Регламенту однойменної ради, а саме гласно, за умови розгляду даного питання попередньо у одній з постійних комісій ради, за поданням до пленарного засідання ради усіх передбачених Регламентом ради відповідних документів з даного питання; внести до порядку денного наступного пленарного засідання Любецької селищної ради сьомого скликання питання, ініційовані загальними зборами громадян смт. Любеч Ріпкинського району Чернігівської області від 29 серпня 2019 року та питання, що були порушені у колективних депутатських запитах від 23 серпня 2019 року № 717/03-16 та від 23 вересня 2019 року № 823/03-05 у відповідності до ст.ст. 2, 4, 7, 21, 23, п. 5 ст. 47 Регламенту Любецької селищної ради сьомого скликання та п.п. 7, 8 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року вказаний адміністративний позов був залишений без розгляду. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу на розгляд до суду першої інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Скаржник вказує на те, що не прибув у судові засідання, призначені на 21 листопада та 04 грудня 2019 року з поважних причин, про які завчасно повідомляв суду. Позивач зазначає, що за наявності поважних причин, повторне не прибуття у попереднє судове засідання, не може бути підставою для залишення позовної заяви без розгляду. Крім того ОСОБА_1 вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно не допустив до участі у судовому засіданні його представника. Голова Любецької селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області Пінчук С.І. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, проте двічі не з`явився у попереднє судове засідання, у зв`язку з чим суд першої інстанції ухвалив законне і обгнутоване рішення про залишення позовної заяви без розгляду. Також відповідач зазначив, що представник Протченка С.М. за довіреністю, яка не є адвокатом, не мала повноважень на ведення справи в суді, у зв`язку з чим правомірно не була допущена до участі в судовому засіданні. Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, призначеного на 25 червня 2020 року, проте у судове засідання не з`явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи із наступного. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Приймаючи рішення про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що 21 листопада 2019 року позивач в підготовче судове засідання не з`явився, хоч про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Також позивач надав заяву про перенесення підготовчого судового засідання, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 04 грудня 2019 року. В підготовче судове засідання 04 грудня 2019 року позивач повторно не з`явився, хоч про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Протченко С.М. надав заяву про призначення судом нової дати наступного судового засідання. Також суд першої інстанції, посилаючись на постанову Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, зазначив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування поважності причин повторної неявки позивача до суду. Правові наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Крім того суд першої інстанції вважає, що неявка позивача у судове засідання перешкоджає розгляду справи, так як характер спірних правовідносин передбачає участь позивача чи його представника в судовому засіданні, а позивачем не надано до суду пояснення щодо підтримання його позовної заяви, не надано заяви про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи з зазначенням причин неявки в судові засідання. Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки вони не підтверджуються письмовими доказами, що приєднані до матеріалів справи, а також не відповідають вимогам процесуального права. Правові підстави для залишення адміністративного позову без розгляду визначені, зокрема, у ст.ст. 205, 240 КАС України. У відповідності до ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Колегія суддів звертає увагу на те, що положення ч. 5 ст. 205 КАС України встановлює правові наслідки повторного неприбуття позивача у судове засідання, а п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України - правові наслідки неприбуття у підготовче засідання чи у судове засідання. З матеріалів справи вбачається, що підставою для залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду стало те, що він повторно не прибув саме у підготовче судове засідання. Отже, під час розгляду апеляційної скарги застосуванню підлягають саме положення п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України. Зазначена норма права передбачає, що адміністративний позов ОСОБА_1 міг бути залишений без розгляду в разі повторного неприбуття у підготовче засідання без поважних причин або без повідомлення про причини неявки, а також за умови не надходження до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Натомість суд першої інстанції помилково виходив з того, що причини, з яких позивач не з`явився у підготовче судове засідання не мають правового значення. Колегія суддів враховує, що у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 дійсно міститься висновок про те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Разом з тим, вказане судове рішення ухвалене в цивільній справі та ґрунтується на положеннях п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України в редакції, чинній станом на січень 2017 року. Вказана норма права передбачала, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Отже, зміст п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України в редакції, чинній станом на січень 2017 року не є тотожним змісту п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року. За таких обставин посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 та ч. 5 ст. 242 КАС України є необґрунтованими. Перевіряючи наявність підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, для залишення адміністративного позову без розгляду, колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 не звертався до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності. З матеріалів справи вбачається, що попереднє судове засідання у справі № 620/3006/19 було призначене на 21 листопада 2019 року та на 04 грудня 2019 року. Про дату, час і місце проведення попереднього судового засідання позивач був повідомлений шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв`язку. ОСОБА_1 21 листопада 2019 року звернувся до суду першої інстанції із заявою про відкладення судового засідання, до якої додав копію розпорядження від 20 листопада 2019 року № 95 про скликання позачергової двадцять другої сесії селищної ради на 21 листопада 2020 року. Враховуючи, що ОСОБА_1 є депутатом Любецької селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області, колегія суддів вважає, що повідомлені позивачем причини неявки в підготовче засідання, призначене на 21 листопада 2019 року, є поважними. Із заявою про відкладення попереднього судового засідання, призначеного на 04 грудня 2019 року, позивач не звертався. Водночас у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 від 03 грудня 2019 року, у якій він просить врахувати зручні для нього дати участі в судовому засіданні з раніше вказаних причин. Причини необхідності узгодження дати проведення судового засідання позивач повідомляв у заві від 21 листопада 2019 року. До таких причин належать перебування за межами Чернігівської області та значне навантаження щодо представництва в інших справах та судах м. Києва. Надаючи оцінку зазначеним доводам скаржника, колегія суддів враховує, що Кодекс адміністративного судочинства України не визначає переліку обставин, які свідчать про наявність поважних причин неявки у підготовче засідання чи у судове засідання. Відтак, вирішення цього питання покладається на розсуд суду. Також колегія суддів враховує, що за змістом ч. 5 ст. 242 КАС України звернення до суду із заявою про відкладення підготовчого судового засідання не є обов`язковим. На позивача покладається обов`язок саме повідомити про причини неможливості прибуття до суду. У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Зазначена норма права вказує на те, що позивач зобов`язаний не лише повідомити суду причини неявки до суду, а й надати докази, які підтверджують наявність таких причин. Дослідивши заяви ОСОБА_1 від 21 листопада 2019 року та від 03 грудня 2019 року, колегія суддів встановила, що в них відсутні посилання на причини, які перешкоджають позивачу взяти участь у підготовчому засіданні, призначеному саме на 04 грудня 2019 року. Докази, які б підтверджували зайнятість Протченка С.М. 04 грудня 2019 року в судовому засіданні в інших справах, а також докази перебування за межами Чернігівської області та неможливість прибуття до суду, до вказаних заяв також не приєднані. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач не довів наявності поважних причин неприбуття в підготовче засідання, призначене на 04 грудня 2019 року. Доводи позивача про те, що у підготовче засідання прибула його представник за довіреністю колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи. У протоколі судового засідання від 04 грудня 2019 року відсутні посилання на те, що представник ОСОБА_1 прибула до суду, проте не була допущена до участі в підготовчому засіданні з огляду на відсутність належним чином оформленого документи, який підтверджує її повноваження на ведення справи в суді. Разом з тим, визначальним для правильного вирішення апеляційної скарги є те, що у підготовче засідання, призначене на 21 листопада 2019 року, позивач не прибув з поважних причин. Відтак, 04 грудня 2019 року ОСОБА_1 не з`явився у підготовче засідання без поважних причин вперше. Враховуючи, що положення п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України пов`язують можливість залишення адміністративного позову без розгляду із повторним неприбуттям у підготовче засідання без поважних причин, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 04 грудня 2019 року не відповідає вимогам процесуального права та підлягає скасуванню. Згідно з ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 04 грудня 2019 року. З огляду на викладене колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року про повернення позовної заяви без розгляду - скасувати. Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до голови Любецької селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області Пінчука Сергія Івановича та секретаря Любецької селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області Слобідської Алли Іванівни про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Суддя-доповідач А.М. Горяйнов Судді О.М. Оксененко Є.В. Чаку

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»