Постанова 4857 № 1.380.2019.003723

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.003723 пров. № А/857/777/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді Большакової О.О., суддів Курильця А.Р., Мікули О.І., з участю секретаря судового засідання Юник А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним і скасування рішення та картки відмови за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року (суддя першої інстанції Хома О.П., м. Львів, повний текст складено 05.12.2019), В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000129/2 від 18.01.2019, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00129 від 18.01.2019. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено. Із таким судовим рішенням не погодився позивач та подала апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржуване рішення є таким, що прийняте з неправильним та неповним дослідженням доказів, неповним встановленням обставин у справі та застосуванням норм права. Обгрунтовуючи незгоду, апелянт вказала, що у митного органу не було жодних претензій до заявлених декларантом витрат на транспортування транспортного засобу з Литви до України у розмірі 500,00 USD. Відтак, вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про не доведення позивачем такої складової митної вартості, як зазначені витрати на транспортування. Зазначає, що суд першої інстанції не навів мотивів відхилення її аргументів. Крім того зазначає, що той факт, що митний орган без належного обгрунтування, в порушення вимог наказу ДМС «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів» № 885 від 13 жовтня 2006 року, керувався виключно ціновою інформацією з довідника NADAguides для визначення митної вартості транспортного засобу є ще одним доказом того, що рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та підлягає скасуванню. Зазначає, що під час здійснення митного оформлення позивачем подано усі необхідні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують митну вартість товар. Апеляційним судом здійснено заміну Рівненської митниці ДФС на правонаступника - Поліську митницю Держмитслужби. Апелянт у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила задовольнити її з підстав, що у ній наведені. Відповідач подав до суду відзив, у якому заперечує щодо доводів апелянта та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, однак явку представника в судове засідання не забезпечив. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 22.11.2018 придбала у нерезидента BALTIC AUTO SHIPPING (США) легковий автомобіль марки «Jeep Patriot» 2014 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2360 см куб. Відповідно до інвойсу №B-910892 від 22.11.2018 автомобіль придбано за ціною 1480 доларів США. Приватним підприємством «Мотолайк» в інтересах ОСОБА_1 подано до Рівненської митниці ДФС митну декларацію №204010/2019/200850 від 10.01.2019 для здійснення митного оформлення транспортного засобу. Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість автомобіля за ціною договору - 1980 доларів США, яка складається із вартості транспортного засобу (1480 доларів США) та витрат на транспортування автомобіля (500 доларів США). 18.01.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000129/2, відповідно до якого митну вартість автомобіля визначено за резервним методом у розмірі 6225 доларів США та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/000129. Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про законність цих рішень з таких підстав. Митний кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. У відповідності до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Як встановлено ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України). Як встановлено ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; - надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 цієї статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Згідно з ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. За приписами ч.ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод. Як підтверджено матеріалами справи , митним органом відмовлено в прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000129/2 від 18.01.2019 з підстав того, що вказана декларантом ціна не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу та згідно витягу з електронного довідника https://www.nadaguides.com/Cars/2014/Jeep/Patriot-4-Cyl/Utility-4D-Sport-4WD/Values складає 6225.00 USD. У графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною рахунку щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару - згідно витягу з електронного довідника - https://www.nadaguides.com/Cars/2014/Jeep/Patriot-4-Cyl/Utility-4D-Sport-4WD/Values - 6225.00 USD (та згідно форм митного контролю за індексом 105-2 та 106-2). У рішенні вказано, що заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, таких як: висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; копію митної декларації країни відправлення; касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митну вартість партії товарів скориговано з застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних- товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці. Згідно оскаржуваного рішення митну вартість товару визначено на підставі інформації, згідно витягу з електронного довідника - https://www.nadaguides.com/Cars/2014/Jeep/Patriot-4-Cyl/Utility-4D-Sport-4WD/Values (та згідно форм митного контролю за індексом 105-2 та 106-2) - 6225,00 USD. Однак , як підтверджено матеріалами справи, декларантом для проведення митного оформлення транспортного засобу та на підтвердження ціни товару надано наступні документи: інвойс №B-910892 від 22.11.2018; довідку про витрати на транспортування автомобіля від 10.01.2019; акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 30.12.2018; паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 . При цьому, жодних розбіжностей чи суперечностей подані позивачем документи не містили і зворотного відповідачем не доведено. Таким чином зазначеними документами в повній мірі підтверджено митну вартість товару на рівні 1980 доларів США. Фактичною підставою для сумнівів відповідача у правильності визначення позивачем митної вартості товарів слугувала інформація, отримана із зовнішніх джерел, про що прямо вказано у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості. Разом з тим, в частині 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України. Отже, інформація із зовнішніх джерел не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто, право митниці на витребування додаткових документів закон пов`язує з вичерпним переліком підстав, які стосуються недоліків у наданих для митного оформлення товарів основних документах для підтвердження митної вартості товарів, перелік яких наведено у частині 2 статті 53 Митного кодексу України. Вартість придбаного легкового автомобіля марки «Jeep Patriot» 2014 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , у розмірі 1980 доларів США підтверджується рахунком-фактурою (інвойс) №B-910892 від 22.11.2018 та довідкою про витрати на транспортування автомобіля від 10.01.2019. Таким чином, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору. Відповідач не надав суду доказів, які б спростували зазначені відомості щодо ціни, вказаної позивачем. Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи №809/1884/16, посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару. Митний орган не довів наявність саме обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом. Апеляційний суд вважає, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. Однак, митний орган приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів, не зазначив, які розбіжності мають документи подані до митного оформлення, в тому числі, чи мають вони ознаки підробки, а також, які відомості відсутні, для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, яку заявив декларант. Також слід зазначити, що у придбаного позивачем автомобіля наявні суттєві пошкодження, що підтверджується наданими на запит суду копіями акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 30.12.2018 та додатковим аркушем до нього. Згідно висновку №6916 експертного автотоварознавчого дослідження №6916 від 12 лютого 2019 року встановлено вартість автомобіля з урахуванням його фактичного стану на момент огляду в розмірі 38941, 95 грн, Апеляційний суд вважає, що відповідач безпідставно не взяв до уваги зазначений висновок, який був надісланий митному органу в порядку ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України. Апеляційний суд також зазначає, що митний орган у рішенні визначив митну вартість ввезеного транспортного засобу в сумі 6225 доларів США на підставі даних електронного довідника - https://www.nadaguides.com/Cars/2014/Jeep/Patriot-4-Cyl/Utility-4D-Sport-4WD/Values (та згідно форм митного контролю за індексом 105-2 та 106-2) . Водночас, відповідно до Методичних рекомендацій щодо контролю правильності визначення митної вартості транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, направлених Листом Державної митної служби України від 22.01.2017 №25/4-14-36/601-ЕП, які призначені для застосування посадовими особами митних органів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості при митному оформленні транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, для забезпечення справляння в повному обсязі встановлених податків та зборів (обов`язкових платежів), довідник «N.A.D.A.» є джерелом інформації значень Сд (ціна транспортного засобу, що був у користуванні, відповідного строку експлуатації згідно із довідковою документацією, що відображає ціни транспортного засобу у країні придбання, або у провідних країнах-експортерах) для легкових транспортних засобів американського ринку, що ввозяться на митну територію України. Крім того, показник Сд впливає на середню ціну ТЗ (Сср), що ввозиться на митну територію України, у країні придбання чи в країнах-експортерах (формула встановлена вказаною вище Методикою Сср = Сд х К + М, де К коефіцієнт ринку регіону, який враховує відмінність поточних цін продажу та пропозиції до продажу у відповідному регіоні від цін з довідкової літератури; М - вартісний еквівалент суми податків, зборів, інших обов`язкових платежів під час митного оформлення згідно з чинним законодавством), яка в свою чергу є лише одним з показників у формулі коригування ринкової вартості КТЗ, отриманої із застосуванням порівняльного підходу (передбачена п.7.3 Методики). Відтак, визначення митним органом митної вартості ввезеного позивачем автомобіля виключно на підставі цінової інформації наявної в довіднику NADA GUIDES та з врахуванням пробігу, не відповідає механізму оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, затверджених Методикою, яка повинна застосовуватись при визначення вартості колісних транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України. При цьому, декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. Відповідно до частини 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; Однак, оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить ні обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, ні наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, ні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, доводи апеляційної скарги є суттєвими та спростовують висновки суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно положень ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29). Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позову. Враховуючи, що апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції та задовольняє позовні вимоги, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати підлягають новому розподілу. Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000129/2 від 18 січня 2019 року. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00129 від 18 січня 2019 року. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці ДФС (ЄДРПОУ 39420640) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1536 (одну тисячу п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок та за подання апеляційної скарги у розмірі 2305 (дві тисячі триста п`ять) гривень 20 (двадцять) копійок. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з урахуванням вимог ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О. О. Большакова судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повний текст постанови складено 6 липня 2020 року.