Постанова 4851 № 520/1931/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2020 р.Справа № 520/1931/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Старосєльцева О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 05.06.20 року по справі № 520/1931/2020 за позовом ОСОБА_1 до Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 позов ОСОБА_1 до Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення LIV сесії VII скликання від 24.12.2019 Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області. Зобов`язано Орільську селищну раду Лозівського району Харківської області у строк визначений статтею 118 Земельного кодексу України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованій у селі Українське Лозівського району Харківської області у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 2,0000 га. Стягнуто на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), за рахунок бюджетних асигнувань Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області (місце знаходження - вул. Перемоги, буд. 58, смт. Орілька, Лозівський район, Харківська область, 64640, код ЄДРПОУ - 04399789) витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок). Згідно зі змістом позовної заяви позивач просив суд вирішити питання щодо судових витрат, а саме: шляхом стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу адвоката орієнтованого розміру у сумі 15000 грн. Також зазначив про намір надати протягом п`яти днів після ухвалення рішення докази понесення вказаних витрат. 28.05.2020 представником позивача, адвокатом Нелюбою С.А., подано до суду заяву про винесення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу адвоката на суму 7000 грн., разом з доказами на підтвердження понесення вказаних витрат. Представник відповідача, Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, подав відзив на заяву в якій вказав, що заперечує щодо суми судових витрат та вважає їх необґрунтовано завищеними. Також зазначив щодо обмежених можливостей бюджету сільської ради та про відсутність коштів на вказані витрати. Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2020 заяву про винесення додаткового судового рішення - задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, на користь ОСОБА_1 частину судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн. В решті вимог - залишено без задоволення. Позивач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2020 в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення на користь позивача судових витрат у розмірі 3500 грн. та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким вимоги позивача в частині стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що приймаючи зазначене судове рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що позивачем до суду були подані усі відповідні розрахунки та документи, що підтверджують дійсність сплати за надану правову допомогу і понесені судові витрати. Вважає, що відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу у розмірі - 7000 грн. Враховуючи, що позивач оскаржує судове рішення суду першої інстанції лише в частині відмови в задоволенні його вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в іншій, в межах розгляду даної апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішення по справі №520/1931/2020 прийнято судом 19.05.2020 в порядку розгляду справи за правила спрощеного провадження, яке було отримано позивачем 26.05.2020, документи на підтвердження понесених витрат подані адвокатом до суду 28.05.2020, отже в межах строку встановленого ч.7 ст.139 КАС України. На підтвердження понесених витрат позивачем, адвокатом Нелюбою С.А., надано до суду першої інстанції: - копію договору про надання правничої допомоги №б/н від 23.01.2020, який укладений між Адвокатським Бюро " Сергія Нелюби " в особі керуючого Нелюби С.А. (виконавець) та ОСОБА_1 (Клієнтом); - копію додаткової угоди №б/н від 26.05.2020, за якою сторони погодили розмір та порядок сплати гонорару Виконавця за надання правової (правничої) допомоги, пов`язаної із розглядом справи № 520/1931/2020 Харківським окружним адміністративним судом, який складає 7000,00 (сім тисяч) гривень. За домовленістю сторін мінімальна одиниця часу, витрачена Виконавцем під час надання правової (правничої) допомоги Замовнику - 1 година. Сторони погодили підготовлений Виконавцем у Калькуляції-рахунку №1 від 26.05.2020 розрахунок вартості гонорару Виконавця (назва і вид робіт - використаний час - вартість): усне консультування ОСОБА_1 щодо порушення його права Орільською селищною радою рішенням LIV сесії VII скликання від 24.12.2019 - 1 год. - 1000,00 (одна тисяча) гривень; аналіз нормативного матеріалу, пошук і вивчання судової практики в аналогічних справах, правових позицій Верховного Суду - 2 год - 2000,00 (дві тисячі) гривень; складання тексту позовної заяви в інтересах ОСОБА_1 про оскарження незаконних дій Орільської селищної ради щодо у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства (справа №520/1931/2020) - 4 год - 4000,00 (чотири тисячі гривень). За домовленістю Сторін Замовник має сплатити погоджений гонорар Викоанвцю за наданими виконавцем реквізитами протягом п`яти днів з дня підписання цього додаткового договору; - калькуляцію-рахунок №1 від 26.05.2020 за якою були надані послуги з: усного консультування позивача щодо порушення його прав Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області рішенням LIV сесії VII скликання від 24.12.2019 кількість потраченого часу - 1 година, вартість 1000 грн.; аналіз нормативного матеріалу: кількість потраченого часу - 2 година, вартість 2000 грн.; складання позовної заяви: кількість потраченого часу - 4 година, вартість 4000 грн.; - акт виконаних робіт від 27.05.2020 №б/н, за яким виконанні послуги з: усного консультування позивача щодо порушення його прав Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області рішенням LIV сесії VII скликання від 24.12.2019; аналіз нормативного матеріалу, вивчення судової практики в анологічних справах, правова

позиція Верховного Суду; складання тексту позовної заяви; - квитанцію про сплату ОСОБА_1 отриманих послуг на суму 7000 грн. №0.0.1719163363.1 від 27.05.2020; - меморіальний ордер банку від 27.05.2020 №@2PL434972 про сплату 7000 грн. за надання послуг у справі №520/1931/2020; Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення на користь позивача судових витрат у розмірі 3500 грн., суд першої інстанції виходив з того, що справа ухвалою суду від 18.02.2020 була віднесена до малозначних та слухалась в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, а тому перевіривши на відповідність критерію розумності і співмірності їх розміру предмету, виходячи з конкретних обставин справи та враховуючи заперечення відповідача з вартості наданих послуг, таким чином наявні підстави для часткового задоволення заяви щодо відшкодування судових витрат на суму 3500 грн. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне. Відповідно до п. 3 ч.1 ст.252 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до вимог ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. А як визначено ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. Приписами ч.ч.1,2 ст.134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути «співмірним» із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч.5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами» (ст.134). Так, судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що представником позивача, з метою підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку з розглядом даної справи у суді 1-ї інстанції, до своєї письмової заяви від 27.05.2020 було додано: 1) копію договору про надання правової допомоги від 23.01.2020, укладеного між позивачем ОСОБА_1 (м.Харків) та Адвокатським Бюро «Сергія Нелюби» (м.Харків) (а.с.71); 2) калькуляцію-рахунок №1 від 26.05.2020 (а.с.75); 3) акт виконаних робіт від 27.05.2020 (а.с.76); 4) копію квитанції АТ КБ «ПриватБанк» від 27.05.2020, з якої видно, що ОСОБА_1 сплатив АБ Нелюби С. 7000 грн. (а.с.77); 5) копію додаткової угоди від 26.01.2020 до вказаного договору від 23.01.2020, якою було погоджено порядок виплати та загальний розмір гонорару за надання правової допомоги, який складає 7000 грн. (з яких: «усна консультація» - 1 год. - 1000 грн. + «аналіз нормативного матеріалу» - 2 год. - 2000 грн. + «складання тексту позовної заяви» - 4 год. - 4000 грн.) (т.1 а.с.44); 6) копію меморіального ордеру від 27.05.2020 № @2PL434972 (а.с.78); Отже, з урахуванням вищевикладеного та наданих представником позивача доказів, колегія суддів вважає, що позивачем, в даному випадку, в ході розгляду даної справи №520/1931/2020 в суді першої інстанції дійсно фактично були понесені витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 7000 грн. Разом з тим, що стосується безпосередньо спірного питання в якому ж саме розмірі підлягають стягненню ці витрати, то колегія суддів, як вже зазначалося вище, цілком погоджується з визначеною окружним судом сумою, та в свою чергу, з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне. Як встановлено з матеріалів справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 ухваленим в порядку письмового провадження (без судового засідання і без участі сторін) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення LIV сесії VII скликання від 24.12.2019 Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області. Зобов`язано Орільську селищну раду Лозівського району Харківської області у строк визначений статтею 118 Земельного кодексу України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованій у селі Українське Лозівського району Харківської області у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 2,0000 га. Дійсно, згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. А згідно з ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Але, при цьому слід зазначити, що як визначено в ч. 9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно із ч. 5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути «співмірним» із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. За правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.06.2018 року по справі 826/1216/16 вбачається, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". За положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Вказані висновки також наведені у Постановах Верховного Суду від 17 вересня 2019 року по справі 810/3806/18, по справі №1740/2428/18 від 24 березня 2020 року, по справі №320/3271/19 від 07 травня 2020 року. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права. Отже, за таких обставин, колегія суддів, діючи в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу представника позивача без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення суду 1-ї інстанції - без змін. Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 2 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2020 року по справі № 520/1931/2020 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич