Постанова 4857 № 338/344/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 338/344/20 пров. № А/857/5029/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Носа С. П., суддів Кухтея Р. В., Іщук Л. П.; за участю секретаря судового засідання Смолинця А. В.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30 березня 2020 року в справі № 338/344/20 (головуючий суддя Рибка Л. Я., смт. Богородчани) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, - ВСТАНОВИВ: 19 березня 2020 року Богородчанським районним судом Івано-Франківської області зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 325527, винесену 10 березня 2020 року поліцейським СРПП №2 Богородчанського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Зорієм А.М., якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., провадження у зазначеній справі про адміністративне правопорушення позивач просить закрити. Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30 березня 2020 року в справі № 338/344/20 позов задоволено частково. Постанову поліцейського СРПП №2 Богородчанського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Зорія Андрія Михайловича від 10 березня 2020 року серії БАА №325527 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП скасовано, справу про адміністративне правопорушення закрито. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначено, що інспектор діяв правомірно, оскільки порушення Правил дорожнього руху відбулося, постанова винесена вірно та не підлягає скасуванню. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеною 10 березня 2020 року поліцейським СРПП №2 Богородчанського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Зорієм А.М., серії БАА № 325527 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що цього числа о 10 год 05 хв на автодорозі Богородчани - Гута (км 7 + 150) керував транспортним засобом марки " НОМЕР_1 ", без увімкнутого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив п. 9.8. Правил дорожнього руху України (а.с. 4). Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями). Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна відповідати вимогам визначеним даною статтею. Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, в тому числі, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку. Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у зв`язку з порушенням ним вимог п. 9.8. ПДР України, а саме: керування поза населеним пунктом транспортним засобом на якому не було ввімкнено ближнє світло фар. Пунктом 9.8. ПДР України передбачено, що під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене: а) у колоні; б) на маршрутних транспортних засобах, що рухаються по смузі, позначеній дорожнім знаком 5.8, назустріч загальному потоку транспортних засобів; в) на автобусах (мікроавтобусах), що здійснюють перевезення організованих груп дітей; г) на великовагових, великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів; ґ) на транспортному засобі, що буксирує; д) у тунелях. З 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар. Відповідно до п. 9.1. (г) ПДР увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби є попереджувальним сигналом. Отже, вимога про ввімкнення у період з 01 жовтня по 01 травня на всіх механічних засобах під час руху поза населеними пунктами денних ходових вогнів або ближнього світла фар стосується вимог ПДР щодо попереджувальних сигналів. Таким чином, з огляду на зміст правопорушення, викладений в оскаржуваній постанові, та диспозицію ч.2 ст.122 КУпАП, суд вважає, що відповідальність за ч.2ст.122 КУпАП настає лише за порушення правил користування попереджувальними сигналами, які повинні подаватись при початку руху та при зміні його напрямку. Зазначена норма закону не передбачає відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами під час руху транспортного засобу. Крім того, відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. В позовній заяві позивач стверджує, що був позбавлений можливості скористатись своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, в тому числі і правом на захист, що не спростовано відповідачем. В ст. 7 КУпАП закріплено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. З огляду на викладене, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що постанову серії БАА № 325527 від 10 березня 2020 року слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30 березня 2020 року в справі № 338/344/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей Л. П. Іщук Повне судове рішення складено 03 липня 2020 року.